PROFILPELAJAR.COM

Населення Швеції
Населення Швеції
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	9,801 млн осіб
Густота	23,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції	5,42 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0,8 %
Народжуваність	11,99 ‰
Фертильність	1,88 дітей на 1 жінку
Смертність	9,4 ‰
Смертність немовлят	2,6 ‰
Вікова структура
• до 14 років	17,12 %
• 15–64 років	62,89 %
• старіші за 65 років	19,99 %
Середня тривалість життя	81,98 року
• чоловіків	80,09 року
• жінок	83,99 року
Статева структура
загалом	1 чол./жін.
при народженні	1,06 чол./жін.
до 15 років	1,06 чол./жін.
15–64 років	1,03 чол./жін.
після 65 років	0,85 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	шведи
Найбільший етнос	шведи
Нацменшини	фіни, саами
Мови
Офіційна	шведська
Також у побуті	саамська, фінська

Населення Швеції. Чисельність населення країни 2015 року становила 9,801 млн осіб (91-ше місце у світі)^[1]^[2]. Чисельність шведів стабілізувалась і незначно збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,99 ‰ (166-те місце у світі), смертність — 9,4 ‰ (59-те місце у світі), природний приріст — 0,8 % (139-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Швеції, станом на 2015 рік, дорівнює 11,99 ‰ (166-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,88 дитини на одну жінку (141-ше місце у світі)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,9 року (оцінка на 2010 рік)^[1].

Смертність у Швеції 2015 року становила 9,4 ‰ (59-те місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,8 % (139-те місце у світі)^[1].

Тренд демографічних показників, синім показана народжуваність, червоним - смертність (англ.)

Природний рух населення Швеції в 1900—2010 роках^[3]

Рік	Чисельність населення (тис. осіб)	Живих народжень	Смертей	Природний приріст	Народжуваність (‰)	Смертність (‰)	Природний приріст (‰)	Фертильність
1900	5 117	138 139	86 146	51 993	27,0	16,8	10,2	4,02
1901	5 156	139 370	82 772	56 598	27,0	16,1	11,0	4,04
1902	5 187	137 364	79 722	57 642	26,5	15,4	11,1	3,95
1903	5 210	133 896	78 610	55 286	25,7	15,1	10,6	3,82
1904	5 241	134 952	80 152	54 800	25,7	15,3	10,5	3,83
1905	5 278	135 409	82 443	52 966	25,7	15,6	10,0	3,83
1906	5 316	136 620	76 366	60 254	25,7	14,4	11,3	3,81
1907	5 357	136 793	78 149	58 644	25,5	14,6	10,9	3,77
1908	5 404	138 874	80 568	58 306	25,7	14,9	10,8	3,79
1909	5 453	139 505	74 538	64 967	25,6	13,7	11,9	3,71
1910	5 499	135 625	77 212	58 413	24,7	14,0	10,6	3,60
1911	5 542	132 977	76 462	56 515	24,0	13,8	10,2	3,49
1912	5 583	132 868	79 241	53 627	23,8	14,2	9,6	3,44
1913	5 621	130 200	76 724	53 476	23,2	13,6	9,5	3,32
1914	5 659	129 458	78 311	51 147	22,9	13,8	9,0	3,29
1915	5 696	122 997	83 587	39 410	21,6	14,7	6,9	3,06
1916	5 735	121 679	77 771	43 908	21,2	13,6	7,7	2,99
1917	5 779	120 855	77 385	43 470	20,9	13,4	7,5	2,93
1918	5 807	117 955	104 594	13 361	20,3	18,0	2,3	2,83
1919	5 830	115 193	84 289	30 904	19,8	14,5	5,3	2,72
1920	5 876	138 753	78 128	60 625	23,6	13,3	10,3	3,22
1921	5 929	127 723	73 536	54 187	21,5	12,4	9,1	2,93
1922	5 971	116 946	76 343	40 603	19,6	12,8	6,8	2,66
1923	5 997	113 435	68 424	45 011	18,9	11,4	7,5	2,55
1924	6 021	109 055	72 001	37 054	18,1	12,0	6,2	2,43
1925	6 045	106 292	70 918	35 374	17,6	11,7	5,9	2,34
1926	6 064	102 007	71 344	30 663	16,8	11,8	5,1	2,22
1927	6 081	97 994	77 219	20 775	16,1	12,7	3,4	2,11
1928	6 097	97 868	73 267	24 601	16,1	12,0	4,0	2,08
1929	6 113	92 861	74 538	18 323	15,2	12,2	3,0	1,95
1930	6 131	94 220	71 790	22 430	15,4	11,7	3,7	1,96
1931	6 152	91 074	77 121	13 953	14,8	12,5	2,3	1,88
1932	6 176	89 779	71 459	18 320	14,5	11,6	3,0	1,83
1933	6 201	85 020	69 607	15 413	13,7	11,2	2,5	1,72
1934	6 222	85 092	69 921	15 171	13,7	11,2	2,4	1,67
1935	6 242	85 906	72 813	13 093	13,8	11,7	2,1	1,70
1936	6 259	88 938	74 836	14 102	14,2	12,0	2,3	1,75
1937	6 276	90 373	75 392	14 981	14,4	12,0	2,4	1,77
1938	6 297	93 946	72 693	21 253	14,9	11,5	3,4	1,84
1939	6 326	97 380	72 876	24 504	15,4	11,5	3,9	1,90
1940	6 356	95 778	72 748	23 030	15,1	11,4	3,6	1,86
1941	6 389	99 727	71 910	27 817	15,6	11,3	4,4	1,92
1942	6 432	113 961	63 741	50 220	17,7	9,9	7,8	2,19
1943	6 491	125 392	66 105	59 287	19,3	10,2	9,1	2,41
1944	6 560	134 991	72 284	62 707	20,6	11,0	9,6	2,61
1945	6 636	135 373	71 901	63 472	20,4	10,8	9,6	2,63
1946	6 719	132 597	70 635	61 962	19,7	10,5	9,2	2,57
1947	6 803	128 779	73 579	55 200	18,9	10,8	8,1	2,50
1948	6 883	126 683	67 693	58 990	18,4	9,8	8,6	2,47
1949	6 956	121 272	69 537	51 735	17,4	10,0	7,4	2,39
1950	7 014	115 414	70 296	45 118	16,5	10,0	6,4	2,28
1951	7 073	110 168	69 799	40 369	15,6	9,9	5,7	2,20
1952	7 125	110 192	68 270	41 922	15,5	9,6	5,9	2,22
1953	7 171	110 144	69 553	40 591	15,4	9,7	5,7	2,25
1954	7 213	105 096	69 030	36 066	14,6	9,6	5,0	2,18
1955	7 262	107 305	68 634	38 671	14,8	9,5	5,3	2,25
1956	7 315	107 960	70 205	37 755	14,8	9,6	5,2	2,29
1957	7 364	107 168	73 132	34 036	14,6	9,9	4,6	2,29
1958	7 409	105 502	71 065	34 437	14,2	9,6	4,6	2,26
1959	7 446	104 743	70 889	33 854	14,1	9,5	4,5	2,29
1960	7 480	102 219	75 093	27 126	13,7	10,0	3,6	2,17
1961	7 520	104 501	73 555	30 946	13,9	9,8	4,1	2,21
1962	7 562	107 284	76 791	30 493	14,2	10,2	4,0	2,25
1963	7 604	112 903	76 460	36 443	14,8	10,1	4,8	2,33
1964	7 661	122 664	76 661	46 003	16,0	10,0	6,0	2,47
1965	7 734	122 806	78 194	44 612	15,9	10,1	5,8	2,39
1966	7 808	123 354	78 440	44 914	15,8	10,0	5,8	2,37
1967	7 868	121 360	79 783	41 577	15,4	10,1	5,3	2,28
1968	7 914	113 087	82 476	30 611	14,3	10,4	3,9	2,07
1969	7 968	107 622	83 352	24 270	13,5	10,5	3,0	1,94
1970	8 043	110 150	80 026	30 124	13,7	9,9	3,7	1,94
1971	8 098	114 484	82 717	31 767	14,1	10,2	3,9	1,98
1972	8 122	112 273	84 051	28 222	13,8	10,3	3,5	1,93
1973	8 137	109 663	85 640	24 023	13,5	10,5	3,0	1,88
1974	8 161	109 874	86 316	23 558	13,5	10,6	2,9	1,91
1975	8 193	103 632	88 208	15 424	12,6	10,8	1,9	1,78
1976	8 222	98 345	90 677	7 668	12,0	11,0	0,9	1,70
1977	8 252	96 057	88 202	7 855	11,6	10,7	1,0	1,64
1978	8 276	93 248	89 681	3 567	11,3	10,8	0,4	1,61
1979	8 294	96 255	91 074	5 181	11,6	11,0	0,6	1,66
1980	8 310	97 064	91 800	5 264	11,7	11,0	0,6	1,69
1981	8 320	94 065	92 034	2 031	11,3	11,1	0,2	1,63
1982	8 325	92 748	90 671	2 077	11,1	10,9	0,2	1,60
1983	8 329	91 780	90 791	989	11,0	10,9	0,1	1,61
1984	8 337	93 889	90 483	3 406	11,3	10,9	0,4	1,66
1985	8 350	98 463	94 032	4 431	11,8	11,3	0,5	1,74
1986	8 370	101 950	93 295	8 655	12,2	11,1	1,0	1,79
1987	8 398	104 699	93 307	11 392	12,5	11,1	1,4	1,84
1988	8 437	112 080	96 743	15 337	13,3	11,5	1,8	1,96
1989	8 493	116 023	92 110	23 913	13,7	10,8	2,8	2,02
1990	8 559	123 938	95 161	28 777	14,5	11,1	3,4	2,14
1991	8 617	123 737	95 202	28 535	14,4	11,0	3,3	2,12
1992	8 668	122 848	94 710	28 138	14,2	10,9	3,2	2,09
1993	8 719	117 998	97 008	20 990	13,5	11,1	2,4	2,00
1994	8 781	112 257	91 844	20 413	12,8	10,5	2,3	1,90
1995	8 831	103 326	96 910	6 416	11,7	11,0	0,7	1,74
1996	8 843	95 297	94 133	1 164	10,8	10,6	0,1	1,61
1997	8 846	89 171	92 674	-3 503	10,1	10,5	-0,4	1,52
1998	8 851	88 384	92 891	-4 507	10,0	10,5	-0,5	1,51
1999	8 858	88 173	94 726	-6 553	10,0	10,7	-0,7	1,50
2000	8 872	90 441	93 285	-2 844	10,2	10,5	-0,3	1,54
2001	8 896	91 466	93 752	-2 286	10,3	10,5	-0,3	1,57
2002	8 925	95 815	95 009	806	10,7	10,6	0,1	1,65
2003	8 958	99 157	92 961	6 196	11,1	10,4	0,7	1,71
2004	8 994	100 928	90 532	10 396	11,2	10,1	1,2	1,75
2005	9 030	101 346	91 710	9 636	11,2	10,2	1,1	1,77
2006	9 081	105 913	91 177	14 736	11,7	10,0	1,6	1,85
2007	9 148	107 421	91 729	15 692	11,7	10,0	1,7	1,88
2008	9 220	109 301	91 449	17 852	11,9	9,9	1,9	1,91
2009	9 299	111 801	90 080	21 721	12,0	9,7	2,3	1,94
2010	9 378	115 641	90 487	25 154	12,3	9,6	2,7	1,98
2011	9 449	111 770	89 938	21 832	11,8	9,5	2,3	1,90
2012	9 519	113 177	91 938	21 239	11,9	9,7	2,2	1,91
2013	9 644	113 593	90 402	23 191	11,8	9,4	2,4	1,89
2014	9 747	114 907	88 976	25 931	11,9	9,2	2,7	1,88
2015	9 851	114 870	90 907	23 963	11,7	9,3	2,4	1,85

Вікова структура

Середній вік населення Швеції становить 41,2 року (37-ме місце у світі): для чоловіків — 40,2, для жінок — 42,2 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 81,98 року (15-те місце у світі), для чоловіків — 80,09 року, для жінок — 83,99 року^[1].

Вікова структура населення Швеції, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 17,12 % (863 125 чоловіків, 814 803 жінки);
молодь віком 15—24 роки — 11,97 % (603 615 чоловіків, 569 289 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 39,3 % (1 957 869 чоловіків, 1 894 064 жінки);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,63 % (571 318 чоловіків, 568 293 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 19,99 % (900 070 чоловіків, 1 059 170 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,3; коефіцієнт розлучуваності — 2,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 47 (дані за 2010 рік)^[4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 35,8 року, жінки — 33,3 року, загалом — 34,6 року (дані за 2014 рік)^[5].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 23,8 особи/км² (195-те місце у світі) і передостаннє місце серед країн Європейського Союзу, менше тільки у Фінляндії^[1]. Більшість населення концентрується на півдні, де привабливий для сільського господарства клімат, розвинені комунікації з материковою Європою. Міські кластери розміщуються вздовж усього узбережжя Балтійського моря, в гирлах річок. Північ і захід заселені досить спорадично.

Урбанізація

Докладніше: Міста Швеції

Швеція надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 85,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,83 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Стокгольм (столиця) — 1,486 млн осіб (дані за 2015 рік)^[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,42 ‰ (25-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Статистика Швеції при визначенні іммігранта використовує критерії, згідно з якими довгостроковим іммігрантом вважається особа, що прибула в країну на термін 12 місяців і більше. Серед основних категорій іммігрантів, крім вищезазначених робочих ресурсів, біженців, близьких родичів сімей, варто віднести осіб, переміщеним в рамках квоти біженців, іноземних студентів, усиновлених дітей. Що стосується припливу іммігрантів з країн Європейського Союзу, то він значно збільшився останнім часом, особливо це стосується нових країн-членів ЄС.

До Першої світової війни Швеція, тоді аграрна країна з невеликим запасом корисних копалин, була переважно нацією емігрантів. Тоді понад п'яту частину населення, особливо сільського, емігрувало до Канади і США (особливо до штату Мічиган). Ситуація в плані міграції плавно змінюється після Другої світової війни, особливо після 1960-х років. Зараз 13,5 % (2008 рік, оцінка) населення народилися за кордоном і близько 22 % населення є або іммігрантами, або їх нащадками. Раніше найбільша частка іммігрантів потрапляла до Швеції з Фінляндії, Норвегії, Данії. Потім пішли хвилі економічної імміграції з таких країн як Греція, Португалія, країни СНД, останнім часом Польща. Мусульманська діаспора дуже велика в Швеції і збільшується з кожним роком, вона становить 4 % населення країни, а це приблизно 300 тис. осіб.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 52,77 тис. біженців з Сирії, 23,88 тис. з Іраку, 21,5 тис. з Сомалі, 20,2 тис. з Еритреї, 13,06 тис. з Афганістану^[1].

Політичний притулок Швеція систематично надавала громадян з таких країн: Югославія, Ірак, Іран, Сомалі, Чилі. Після 2001 року країна прийняла понад 40 тис. політичних біженців з Іраку. Масовий наплив біженців створив у шведському суспільстві значні проблеми. Їх інтеграція, акультурація і/або асиміляція у шведське суспільство вкрай утруднена через велику культурну дистанцію і відсутність чіткої установки на інтеграцію в шведське суспільство у значної частини біженців. Більшість шведських міст негласно розділені на дві частини: шведську і іммігрантську, найчастіше має подобу гетто. У першому півріччі 2007 року до Швеції іммігрувало 43 433 осіб, з них 36 200 подали запит на отримання статусу біженця (більшість з Іраку). Це 50 % зростання числа нових клопотань у порівнянні з 2006 роком. Збільшення іммігрантів пояснюється також деякими послабленнями в імміграційній політиці. Так, наприклад, у листопаді 2005 року в силу вступив тимчасовий закон, що дозволяє біженцям, яким було відмовлено у наданні притулку, повторно подати заявку вже за пом'якшеним правилами. 2006 року за рахунок цього істотно збільшилося число іммігрантів з Іраку і Сербії. Безсумнівно, що для іракців, яких не завжди впускають навіть до сусідніх країн (Йорданія), безпечна скандинавська країна стає надійним притулком. У Верховному комісаріаті ООН відзначають, що зростання числа біженців з Іраку відбувається на тлі тенденції скорочення клопотань про надання притулку.

У країні мешкає 31,06 тис. осіб без громадянства^[1].

Швеція є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[6].

Расово-етнічний склад

Докладніше: Народи Швеції

Головні етноси країни: шведи, фіни, саами, південні слов'яни, данці, норвежці, греки, турки. Незважаючи на традиційне переважання шведів у населенні, сучасне населення Швеції досить різноманітне в расовому та етнічному плані через нові хвилі політичної та економічної імміграції з країн, що розвиваються. Населення країни фактично ділиться на дві великі групи: автохтонну і іммігрантську. Серед автохтонних народів виділяються шведи і ще давніші мешканці північних регіонів — фінно-угорські племена (фіни і саами). Етнічні шведи мають германське походження і становлять близько 7,5 млн осіб. Крім шведів на крайній півночі Швеції проживає більше 17 тис. саамів. Уздовж кордону з Фінляндією, яка колись входила до складу Шведського королівства, проживає більше 50 тис. корінних фінів, а в центральних регіонах країни — понад 450 тис. етнічних фінів, іммігрували в країну протягом XX століття, а також їх нащадків. При цьому в самій Фінляндії впродовж декількох століть проживає значна шведська меншина (близько 300 тис. осіб або 6 % населення), історично більш могутня ніж фінська у Швеції.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Швеції

Мови

Докладніше: Мови Швеції

Офіційна мова^[7]: шведська. Мови етнічних меншин: саамська, фінська. Швеція, як член Ради Європи, 9 лютого 2000 року підписала і ратифікувала того ж дня Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 червня 2000 року). Регіональними мовами визнані: фінська, саамська, циганська, їдиш, мянкіелі^[8]. Вони можуть використовуватися в державних і муніципальних установах, судах, дитячих садах і будинках для літніх людей в деяких частинах лена Норрботтен.

Шведська мова

Шведська мова належить до групи германських мов (скандинавська підгрупа) індоєвропейської родини, споріднені норвезька і данська мови, від яких шведська відрізняється вимовою і орфографією. Оскільки шведська мова домінує у повсякденному вжитку, то ніколи не піднімалося питання про визнання її офіційною (схожа ситуація спостерігається і з англійською мовою в США). Слугує другою державною у Фінляндії.

Релігії

Релігії у Швеції (2016 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
лютерани			87%
інші			13%

Докладніше: Релігія у Швеції

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: лютеранство — 87 %, відокремленої від держави в 2000 року, інші (римо-католицтво, православ'я, баптизм, іслам, юдаїзм, буддизм) — 13 % (станом на 2015 рік)^[1]. Частина саамів сповідують анімізм. Внаслідок імміграції в країні з'явилися численні мусульманські спільноти, які сповідують різні гілки ісламу.

Освіта

Докладніше: Освіта у Швеції

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 7,7 % ВВП країни, станом на 2013 рік (20-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 20 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я у Швеції

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,93 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 11,9 % ВВП країни (27-ме місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 2,6 ‰ (217-те місце у світі); хлопчиків — 2,87 ‰, дівчаток — 2,31 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 4 випадків на 100 тис. народжень (179-те місце у світі)^[1].

Швеція входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, це 0,18 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (99-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (108-ме місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 22 % (104-те місце у світі)^[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,3 %, в сільській місцевості — 99,6 %, загалом по країні — 99,3 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 2,62 км³ на рік, або 285,6 тонни на одного мешканця на рік: з яких 37 % припадає на побутові, 59 % — на промислові, 4 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 59,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,5 %; частка осіб похилого віку — 31,8 %, або 3,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 14 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні мав такий вигляд: нижній дециль — 3,4 %, верхній дециль — 24 % (станом на 2012 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 8,9 млн унікальних інтернет-користувачів (47-ме місце у світі), що становило 90,6 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,184 млн осіб (79-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 2 %; промисловість і будівництво — 12 %; сфера послуг — 86 % (станом на 2014 рік)^[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 7,4 % працездатного населення, 2014 року — 7,9 % (87-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 22,9 %, серед юнаків — 24,2 %, серед дівчат — 21,5 % (40-ве місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Швеції

Наркотики

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми у Швеції

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Швеції докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня^[9]^[10].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Населення Швеції
Рік	Населення	Зміна
1950	7 014 000	—
1955	7 262 000	+3.5%
1960	7 480 000	+3.0%
1965	7 734 000	+3.4%
1970	8 043 000	+4.0%
1975	8 193 000	+1.9%
1980	8 310 000	+1.4%
1985	8 350 000	+0.5%
1990	8 559 000	+2.5%
1995	8 831 000	+3.2%
2000	8 872 000	+0.5%
2005	9 030 000	+1.8%
2010	9 378 000	+3.9%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік^[3].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Статистичне управління Швеції (швед. Statistiska centralbyrån)^[2].

Переписи

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар Sweden : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ ^а ^б (швед.) Лічильник населення Швеції від статистичного бюро.
↑ ^а ^б ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
↑ Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
↑ ' Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — .
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
↑ European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Швеция // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Швеция // Страны и народы. Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский, С. А. Токарев (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.