Населення Ірландії. Чисельність населення країни 2021 року становила 5,01 млн осіб (123-тє місце у світі)[1]. Чисельність ірландців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,84 ‰ (132-ге місце у світі), смертність — 6,48 ‰ (150-те місце у світі), природний приріст — 1,25 % (94-те місце у світі) .
Автохтонне населення Ірландії має кельтське коріння, ірландці споріднені з шотландцями, валлійцями, корнуольцями й бретонцями. За часів пізнього середньовіччя місцеве населення зазнало значної англійської експансії і асиміляції, було виселено на західні менш родючі землі. У XIX сторіччі більшість ірландців через скруту і голод переселилась за океан до Америки. З 1840-х років, коли населення регіонів, що входять зараз в Ірландську Республіку, становило близько 6,5 млн, і до 1970-х відбувалося постійне скорочення чисельності населення — в основному через високий рівень еміграції. Щорічний приріст населення в 1980-х становив лише 0,5 %, а до 2001 року приріст сповільнився до 0,41 %.
2021 року населення Ірландії вперше за 1851 року перевищило 5 млн людей[2].
Народжуваність у Ірландії, станом на 2015 рік, дорівнює 14,84 ‰ (132-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,99 дитини на одну жінку (123-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 64,8 % (станом на 2005 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,9 року (оцінка на 2012 рік)[1].
Смертність у Ірландії 2015 року становила 6,48 ‰ (150-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,25 % (94-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Ірландії становить 36,4 року (70-те місце у світі): для чоловіків — 36,1, для жінок — 36,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,68 року (31-ше місце у світі), для чоловіків — 78,39 року, для жінок — 83,11 року[1].
Вікова структура населення Ірландії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,6; коефіцієнт розлучуваності — 0,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 13 (дані за 2011 рік)[3][4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 33,2 року, жінки — 31,6 року, загалом — 32,4 року (дані за 2011 рік)[5].
Густота населення країни 2015 року становила 68,1 особи/км² (146-те місце у світі)[1]. Більша частина населення країни концентрується на низовинах сходу острова, найбільша агломерація — Дублін. Гірські райони заходу заселені рідко, вони менш придатні до сільського господарства, там менш розвинена транспортна мережа, відчутно вищий рівень безробіття.
Ірландія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 63,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,58 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Дублін (столиця) — 1,169 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
Річний рівень імміграції 2015 року становив 4,09 ‰ (31-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Згідно з загальнодержавним переписом 2006 року, в країні мешкало 275,8 тис. іммігрантів з країн Євросоюзу (Польщі, Латвії, Литви, Румунії), Росії, Китаю, України, Пакистану, Філіппін, Нігерії[6].
У країні мешкає 99 осіб без громадянства[1].
Ірландія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[7].
Головні етноси країни: ірландці — 84,5 %, інші білі — 9,8 %, азіати — 1,9 %, темношкірі — 1,4 %, мішаного походження — 0,9 %, інші — 1,6 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Національні меншини, згідно з загальнодержавним переписом 2006 року, налічують 420 тис., тобто 10% населення[6].
Офіційні мови[8]: англійська, ірландська (гельська) — вільно володіє 38,7 % населення держави (особливо поширена на західному узбережжі в регіоні Гелтахт). Ірландія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[9].
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 84,7 %, Церква Ірландії — 2,7 %, інші течії християнства — 2,7 %, іслам — 1,1 %, інші — 1,7 %, не визначились — 1,5 %, не сповідують жодної — 5,7 % (станом на 2011 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,8 % ВВП країни, станом на 2012 рік (31-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 19 років, для хлопців — до 19 років, для дівчат — до 19 років (станом на 2012 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,67 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (57-ме місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,7 ‰ (198-ме місце у світі); хлопчиків — 4,07 ‰, дівчаток — 3,32 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (169-те місце у світі)[1].
Ірландія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
2014 року було зареєстровано 8,0 тис. хворих на СНІД (102-ге місце у світі), це 0,28 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (87-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (122-ге місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27 % (57-ме місце у світі)[1].
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,9 % населення в містах і 97,8 % в сільській місцевості; загалом 97,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 89,1 %, в сільській місцевості — 92,9 %, загалом по країні — 90,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 0,79 км³ на рік, або 226,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 94 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 53,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 33,5 %; частка осіб похилого віку — 20,2 %, або 5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 5,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,9 %, верхній дециль — 27,2 % (станом на 2000 рік)[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,92 млн унікальних інтернет-користувачів (79-те місце у світі), що становило 80,1 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,176 млн осіб (121-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 5 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 76 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 9,4 % працездатного населення, 2014 року — 11,3 % (110-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 23,9 %, серед юнаків — 26,6 %, серед дівчат — 20,9 % (38-ме місце у світі)[1].
Перевалочний пункт і країна-споживач гашишу, що надходить з Північної Африки до Нідерландів і Великої Британії; виробництво синтетичних наркотиків; фіксується збільшення споживання південноамериканського кокаїну; невеликий перевалочний пункт для героїну і кокаїну, що прямує до Західної Європи; незважаючи на суворе законодавство, залишається проблема, пов'язана з відмиванням грошей через обмінні пункти і підставні компанії, пов'язані з офшорами[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ірландії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[10][11].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Географія Європа Ірландія Соціологія Етнологія Медицина Освіта Релігія
Lokasi Pengunjung: 18.116.67.9