Транспорт Ірландії представлений автомобільним, залізничним, повітряним, водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним, у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 70 273 км² (120-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, трохи видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 465 км, зі сходу на захід — 265 км[2][3]. Географічне положення Ірландії дозволяє країні контролювати морські та повітряні транспортні шляхи в Північній Атлантиці, західні морські підходи до території Великої Британії[4].
Загальна довжина автошляхів у Ірландії, станом на 2014 рік, дорівнює 96 036 км із твердим покриттям (1 224 км швидкісних автомагістралей) (49-те місце у світі)[1].
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 237 км (55-те місце у світі), з яких 1 872 км широкої 1600-мм колії (49 км електрифіковано), 1 365 км вузької 914-мм колії (експлуатується Ірландською торфовою компанією для транспортування торфу з родовищ до ТЕС)[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 40 аеропортів (105-те місце у світі), з них 16 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 24 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 6 авіапідприємств, які оперують 431 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 113,1 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 138,58 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів доступних для суден 2010 року становила 956 км (67-ме місце у світі)[1]. Водні шляхи використовуються лише судами і яхтами для прогулянок. Головні канали — Гранд і Роял.
↑Ireland : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.)Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.