Транспорт Парагваю представлений автомобільним, залізничним, повітряним, водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 406 752 км² (60-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в субмеридіональному напрямку, складається з двох частин розділених річкою Парагвай — північно-західної рівнинної (Гран-Чако) та південно-східної підвищеної; максимальна дистанція з півночі на південь — 925 км, зі сходу на захід — 660 км[2][3]. Географічне положення Парагваю дозволяє країні контролювати сухопутні й річкові транспортні шляхи між країнами Південної Америки[4].
Загальна довжина автошляхів у Парагваї, станом на 2010 рік, дорівнює 32 059 км, з яких 4 860 км із твердим покриттям і 27 199 км без нього (95-те місце у світі)[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 799 аеропортів (9-те місце у світі), з них 15 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 784 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 5 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 452 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,6 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 6 (Аргентини — 5, Нідерландів — 1)[1].
Річковий
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 3 100 км (32-ге місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Парагвай і Парана.
↑Paraguay : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.)Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.