Транспорт Східного Тимору

Транспорт Східного Тимору M:
Транспортна система Східного Тимору (англ.)
Транспортна система Східного Тимору (англ.)
Територія
Площа14,9 тис. км² (160-те)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Татамайлау (2963 м)
Повітряний
Аеропортів6 (176-те)
Наземний
Автошляхів6,0 тис. км (149-те)
Водний
Узбережжя706 км
Головний портДілі
Адміністрування
ОрганМіністерство громадських робіт, транспорту та зв'язку
Головаміністр Гастао ді Соуза

Транспорт Східного Тимору представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 14 874 км² (160-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена у субширотному напрямку, з ексклавом Окусі; максимальна дистанція з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 265 км[2][3]. Географічне положення Східного Тимору дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Австралією та Південно-Східною і Східною Азією[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Східному Тиморі, станом на 2005 рік, дорівнює 6 040 км, з яких 2 600 км із твердим покриттям і 3 440 км без нього (150-те місце у світі)[1].

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 6 аеропортів (176-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 4 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (2);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 8 гелікоптерних майданчиків[1].

Східний Тимор є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 4W, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Східного Тимору мають літерний код ІКАО, що починається з — WP[1].

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Ділі, Окусі.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (151-ше місце у світі), з яких: вантажно-пасажирських суден — 1[1].

Міський громадський

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство громадських робіт, транспорту та зв'язку. Станом на 18 квітня 2016 року міністерство в уряді Руї Марі] ді Араужу очолював Гастао ді Соуза[6].

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и Timor-Leste : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Timor-Leste : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання