PROFILPELAJAR.COM

Транспорт Боснії і Герцеговини
Транспорт Боснії і Герцеговини
	Транспортна система Боснії і Герцеговини (англ.)
Територія
Площа	51,2 тис. км² (129-те)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора Маглич (2386 м)
Повітряний
Аеропортів	24 (130-те)
Наземний
Автошляхів	22,9 тис. км (102-ге)
Залізниць	965 км (88-ме)
Водний
Узбережжя	20 км
Трубопровідний
Трубопроводів	156 км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту і зв'язку
Голова	міністр Ізмір Юско

Транспорт Боснії і Герцеговини представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 51 197 км² (129-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — відносно компактна, подібна на трикутник; максимальна дистанція з півночі на південь — 315 км, зі сходу на захід — 315 км^[2]^[3]. Географічне положення Боснії і Герцеговини дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Балканського півострова, водний трафік притокою Дунаю — Савою^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Боснії і Герцеговини

Загальна довжина автошляхів у Боснії і Герцеговині, станом на 2010 рік, дорівнює 22 926 км, з яких 19 426 км із твердим покриттям (4 652 км внутрішньоміських автошляхів) і 3 500 км без нього (102-ге місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Боснії і Герцеговини та Номерні знаки Боснії і Герцеговини

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт у Боснії і Герцеговині

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 965 км (88-ме місце у світі), з яких 965 км стандартної 1435-мм колії (565 км електрифіковано)^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Боснії і Герцеговини

У країні, станом на 2013 рік, діє 24 аеропорти (130-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 17 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 4 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (5);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (11)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 1 повітряним судном^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 7,07 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 87 тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 6 гелікоптерних майданчиків^[1].

Боснія і Герцеговина є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — T9, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Боснії і Герцеговини мають літерний код ІКАО, що починається з — LQ^[1].

Див. також: Авіакомпанії Боснії і Герцеговини та Аеропорти Боснії і Герцеговини

Водний

Докладніше: Водний транспорт Боснії і Герцеговини

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року невідома. Головна водна транспортна артерія країни — річка Сава на північному кордоні, використовується спорадично.

Головні річкові порти країни: Босянска-Градішка, Босянскі-Брод, Босянскі-Самак, Брчко, Орасьє на річці Саві.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Боснії і Герцеговині, станом на 2013 рік, становила 147 км; нафтогонів — 9 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Боснії і Герцеговини

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 23 листопада 2016 року міністерство в уряді Деніса Звіздича очолював Ізмір Юско^[6].

Див. також

Економіка Боснії і Герцеговини

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н Bosnia and Herzegovina : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Bosnia and Herzegovina : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.