Транспорт Боснії і Герцеговини

Транспорт Боснії і Герцеговини M:
Транспортна система Боснії і Герцеговини (англ.)
Транспортна система Боснії і Герцеговини (англ.)
Територія
Площа51,2 тис. км² (129-те)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Маглич (2386 м)
Повітряний
Аеропортів24 (130-те)
Наземний
Автошляхів22,9 тис. км (102-ге)
Залізниць965 км (88-ме)
Водний
Узбережжя20 км
Трубопровідний
Трубопроводів156 км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту і зв'язку
Головаміністр Ізмір Юско

Транспорт Боснії і Герцеговини представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 51 197 км² (129-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна, подібна на трикутник; максимальна дистанція з півночі на південь — 315 км, зі сходу на захід — 315 км[2][3]. Географічне положення Боснії і Герцеговини дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Балканського півострова, водний трафік притокою Дунаю — Савою[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів у Боснії і Герцеговині, станом на 2010 рік, дорівнює 22 926 км, з яких 19 426 км із твердим покриттям (4 652 км внутрішньоміських автошляхів) і 3 500 км без нього (102-ге місце у світі)[1].

Залізничний

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 965 км (88-ме місце у світі), з яких 965 км стандартної 1435-мм колії (565 км електрифіковано)[1].

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 24 аеропорти (130-те місце у світі), з них 7 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 17 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 4 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (5);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (11)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 1 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 7,07 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 87 тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 6 гелікоптерних майданчиків[1].

Боснія і Герцеговина є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — T9, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Боснії і Герцеговини мають літерний код ІКАО, що починається з — LQ[1].

Водний

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року невідома. Головна водна транспортна артерія країни — річка Сава на північному кордоні, використовується спорадично.

Головні річкові порти країни: Босянска-Градішка, Босянскі-Брод, Босянскі-Самак, Брчко, Орасьє на річці Саві.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Боснії і Герцеговині, станом на 2013 рік, становила 147 км; нафтогонів — 9 км[1].

Міський громадський

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 23 листопада 2016 року міністерство в уряді Деніса Звіздича очолював Ізмір Юско[6].

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н Bosnia and Herzegovina : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Bosnia and Herzegovina : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання