PROFILPELAJAR.COM

Транспорт Гібралтару
Транспорт Гібралтару
	Транспортна система Гібралтару (англ.)
Територія
Площа	7 км² (244-те)
Найвища точка	Гібралтарська скеля (426 м)
Повітряний
Аеропортів	1 (220-те)
Наземний
Автошляхів	29 км (221-ше)
Водний
Узбережжя	12 км
Адміністрування
Орган	державний секретаріат транспорту
Голова	держсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Гібралтару представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 7 км² (244-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 5 км, зі сходу на захід — 2 км^[2]^[3]. Географічне положення Гібралтару дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Атлантичного океану та Середземного моря; сполучення між Європою і Північною Африкою^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Гібралтару

Загальна довжина автошляхів у Гібралтарі, станом на 2007 рік, дорівнює 29 км (221-ше місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Гібралтару та Номерні знаки Гібралтару

Повітряний

Докладніше: Гібралтар (аеропорт)

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (220-те місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0)^[1].

Гібралтар не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VP-G, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Гібралтару мають літерний код ІКАО, що починається з — LX^[1].

Див. також: Авіакомпанії Великої Британії та Аеропорт Гібралтару

Водний

Докладніше: Водний транспорт Гібралтару

Морський

Головний морський порт країни — порт Гібралтару.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 267 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (32-ге місце у світі), з яких: балкерів — 3, суховантажів — 146, танкерів для хімічної продукції — 64, контейнеровозів — 28, газовозів — 2, нафтових танкерів — 14, ролкерів — 2, автовозів — 8^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 254 (Бельгії — 1, Кіпру — 1, Данії — 7, Фінляндії — 2, Німеччини — 123, Греції — 8, Ісландії — 1, Італії — 4, Джерсі — 1, Марокко — 4, Нідерландів — 34, Норвегії — 46, Швеції — 11, Об'єднаних Арабських Еміратів — 5, Великої Британії — 6); зареєстровані під прапорами інших країн — 6 (Ліберії — 5, Панами — 1)^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Гібралтару

Державне управління

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг^[6].

Див. також

Економіка Гібралтару

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Gibraltar : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.