PROFILPELAJAR.COM

Транспорт Сирії
Транспорт Сирії
	Транспортна система Сирії (англ.)
Територія
Площа	185,2 тис. км² (89-те)
Рельєф	рівнинний
Найвища точка	гора Хермон (2814 м)
Повітряний
Аеропортів	90 (62-ге)
Наземний
Автошляхів	69,9 тис. км (68-ме)
Залізниць	2,0 тис. км (72-ге)
Водний
Узбережжя	193 км
Головний порт	Тартус
Водних шляхів	900 км (68-ме)
Трубопровідний
Трубопроводів	5,2 тис. км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Алі Хаммуд

Транспорт Сирії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 185 180 км² (89-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 750 км, зі сходу на захід — 830 км^[2]^[3]. Географічне положення Сирії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Східним Середземномор'ям і акваторіями Перської затоки (через річку Євфрат) і Каспійського моря^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Сирії

Загальна довжина автошляхів у Сирії, станом на 2010 рік, дорівнює 69 873 км, з яких 63 060 км із твердим покриттям і 6 813 км без нього (67-ме місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Сирії та Номерні знаки Сирії

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Сирії

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 2 052 км (72-ге місце у світі), з яких 1 801 км стандартної 1435-мм колії, 251 км вузької 1050-мм колії^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Сирії

У країні, станом на 2013 рік, діє 90 аеропортів (62-ге місце у світі), з них 29 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 61 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 5 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 16 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 0 (1);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (12);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 5 (48)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 11 повітряним судном^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 475,9 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,52 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 6 гелікоптерних майданчиків^[1].

Сирія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — YK, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Сирії мають літерний код ІКАО, що починається з — OS^[1].

Див. також: Авіакомпанії Сирії та Аеропорти Сирії

Водний

Докладніше: Водний транспорт Сирії

Морський

Головні морські порти країни: Баніяс, Латакія, Тартус.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 19 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (95-те місце у світі), з яких: балкерів — 4, суховантажів — 14, інших вантажних суден — 1^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 166 (Барбадосу — 1, Белізу — 4, Болівії — 4, Камбоджі — 22, Коморських Островів — 5, Домініки — 4, Грузії — 24, Лівану — 2, Ліберії — 1, Мальти — 4, Молдови — 5, Північної Кореї — 4, Панами — 34, Сент-Вінсенту і Гренадин — 9, Сьєрра-Леоне — 13, Танзанії — 23, Того — 6, невстановленої приналежності — 1)^[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 900 км (68-ме місце у світі)^[1]. Не використовуються в економічно значущій мірі.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Сирії, станом на 2013 рік, становила 3 170 км; нафтогонів — 2 029 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Сирії

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 27 липня 2016 року міністерство в уряді Наджаха аль-Аттара очолював Алі Хаммуд^[6].

Див. також

Економіка Сирії

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с Syria : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Syria : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.