На початку 2012 року газета The New York Times у щорічному списку місць нашої планети, які варто відвідати в новому році, поставила Панаму на перше місце (на другому місці — Гельсінкі, на третьому — М'янма)[2].
Країна розташована на стратегічному Панамському перешийку, що поєднує Північну та Південну Америки. Рельєф крутий, нерівний, гори і рівнини.
Домінантою панамської географії є центральний хребет гір і пагорбів, який утворює континентальний вододіл. Вододіл не є частиною великих гірських ланцюгів Південної Америки, і тільки поблизу колумбійського кордону розташовані високогір'я (Серранія-дель-Дар'єн), пов'язані з системою Анд Південної Америки. Хребет, який формує вододіл, являє собою сильно розмиту арку, яка піднялася з дна моря і гірські вершини якої утворилися внаслідок вулканічної діяльності.
Гірський ланцюг вододілу біля кордону з Коста-Рикою має назву Кордильєра-де-Таламанка. Далі на схід він продовжується як Серранія-де-Табасара, а частину цього хребта ближче до нижнього сідла перешийка, де прокладений Панамський канал, часто називають Сьєрра-де-Верагуас. У цілому гори між Коста-Рикою і каналом зазвичай згадуються географами як Кордильєра-Сентраль. Найвища точка країни — Вулкан Бару, 3475 м заввишки, розміщена в провінції Чирикі, біля кордону з Коста-Рикою.
У районі кордону між Панамою і Колумбією майже непрохідні джунглі утворюють Дар'єнський розрив. У цьому місці переривається Панамериканське шосе, що пов'язано не стільки з технічними складнощами, скільки з діяльністю колумбійських наркоторговців і протестами екологів.
Клімат — морський, тропічний; висока вологість, хмарність; з травня по січень — сезон дощів, з січня по травень — сухий сезон.
У цих місцях трапляються сильні урагани та лісові пожежі.
Річки забруднюються сільськогосподарськими відходами, що шкодить рибним ресурсам. Непомірне вирубування тропічних лісів призводить до деградації землі, змиву родючого шару землі дощами, що, також, завдає шкоди панамському каналові.
До появи на території нинішньої Панами іспанських конкістадорів тут жило понад 60 індіанських племен. На заході жили індіанці чибча-муїска, які займалися рибальством, полюванням, землеробством і ремеслами, в тому числі виготовленням керамічного посуду і золотих прикрас, на сході — кариби, які переважно займалися полюванням і рибальством, а на південному сході — чако.
1501 року Родріго де Бастідас вирушив з Венесуели на захід в пошуках золота і став першим європейцем, який досліджував Панамський перешийок. Рік по тому Христофор Колумб відвідав перешийок і заснував поселення Санта-Марія-де-Белен у гирлі річки Белен, яке невдовзі було зруйновано індіанцями.
Подорож Васко Нуньєса де Бальбоа від Атлантики до Тихого океану 1513 року продемонструвала, що перешийок є найкоротшим шляхом між океанами, і Панама швидко стала важливим перехрестям іспанських колоній в Новому Світі. Золото і срібло доставлялося на кораблях з Південної Америки, потім перевозилося через перешийок на іспанських срібних караванах і завантажувалося на кораблі, які слідували в Іспанію. Маршрут став відомий як Каміно Реал (Королівська дорога), хоча він був більш відомий як Каміно де Крусес (Дорога Хрестів) через велику кількість могил на цьому шляху. Початковий маршрут Королівської дороги поєднував міста Панаму та Номбре де Діос, але в 1597 році він був перенаправлений до Портобело. Довжина дороги складала біля 70 км.
Панама перебувала під владою Іспанії протягом майже 300 років (з 1538 по 1821 рік) і стала частиною Віцекоролівства Перу разом з усіма іншими володіннями Іспанії в Південній Америці.
Після здобуття незалежності від Іспанії 1821 року Панама входила до складу Колумбії. За підтримки США Панама у 1903 році оголошує незалежність від Колумбії. У період з 1904 до 1914 інженерними військами армії США було споруджено Панамський канал. Канал та земля навколо каналу віддається під контроль США.
Генерал Мануель Нор'єга, що правив країною з 1983 року, у 1988 році був звинувачений США у зв'язках з наркомафією. У 1989 він оголосив перемогу опозиції на виборах недійсною, а себе лідером. Був оголошений стан війни з США, вторгнення США призвело до відставки Нор'єги і передачі влади Гільєрмо Ендара.
Життя країни зосереджене навколо Панамського каналу, поруч з яким розташована і столиця. Основні політичні зусилля урядів країни у XX ст. були направлені на те, щоб включити в її юрисдикцію зону Панамського каналу, що офіційно була під контролем США, і в 1979 ці зусилля нарешті увінчалися успіхом. Зона каналу площею 1432 км² і протяжністю 68 км, з населенням в 47 тисяч осіб, перетинає Панаму з північного заходу на південний схід, зв'язуючи Карибське море з Тихим океаном.
10 провінцій (provincias, в однині — provincia) та 3 автономні провінції (Комарки) та 2 автономні підпровінції (Корреґіменто), 79 дистриктів та 666 корреґіменто (адміністративно-територіальних одиниць нижчого рівня).
Кабінет міністрів обирається президентом, президент із прем'єр-міністрами обираються загальним голосуванням кожні 5 років. Останнє таке голосування проводилося у липні 2019 року, наступне відбудеться у травні 2024 року.
Однопалатна Національна Асамблея (Asamblea Nacional) (зараз 78 місць, члени обираються кожні 5 років загальним голосуванням, з 2009 номер місць буде 71).
Верховний Суд (Corte Suprema de Justicia) (9 суддів призначаються на 10-річний строк).
Юридична система базується на цивільному кодексі, з переглядом законодавчих актів Верховним Судом.
Діє конституція від 11 жовтня 1972 року; реформи 1978, 1983, 1994,та 2004.
Мови країни
Іспанська (офіційна), англійська 14 %,* америндські мови — нгоблере, куна, буглере, террібе, брібрі, ембера-воунан. Багато панамців розмовляє кількома мовами.
Панама розташована на перехресті світових морських комунікацій, один з найбільших міжнародних торгово-фінансових центрів. Основні галузі промисловості: конструкційних матеріалів, нафтопереробна, рибна, цементна. Панама — велика транзитна країна, що обумовлено г.ч. Панамським каналом. Транспорт г.ч. автомобільний, морський, повітряний. У країні є 115 аеродромів. Сучасний аеропорт в місті Панама є теж важливим транзитним пунктом, що зв'язує Північну і Південну Америку.
Експорт — 3 млрд $ (г. ч. США — 39,0 %; Швеція — 7 %; Коста Рика — 6,6 %; Іспанія — 5,4 %; країни Бенілюксу — 4,3 %).
Витрати Панами на імпорт завжди перевищували прибутки від експорту. Панама ввозить сиру нафту, транспортні засоби і іншу промислову продукцію. Основні статті експорту — банани, креветки, цукор-сирець і нафтопродукти.
Панамська валюта — бальбоа була введена з 1903 року, після відділення від Колумбії. Однак на практиці бальбоа мало застосовується. Панама має власне карбування, але як паперова валюта використовуються долари США. У Панамі карбуються монети максимальним номіналом в 5, 2 та 1 бальбоа і більш дрібні монети (з 1934 року курс бальбоа твердо прив'язаний до американського долара у співвідношенні 1:1).
Етнічні групи країни
Метиси (Mestizo) (мішані індіанці та білі європейці) — 70 %.
Що стосується Реєстру власників компанії, то інформація, що зберігається, не буде публічною. Дані з нього можуть отримати лише зареєстрований агент та уповноважені органи на основі спеціального запиту.
Суворі корпоративні закони Панами стоять на варті корпоративної та банківської таємниці. Несанкціонована передача конфіденційної інформації про юридичну особу або банківський рахунок третім особам карається високим штрафом. Крім цього, порушник може бути покараний позбавленням волі.
Реєстрація компанії в Панамі не вимагає державного схвалення чи сповіщення. Власник, акціонери та призначені директори можуть бути будь-якої національності та громадянства. Наявність офшорної корпорації дає можливість вільно вести та розвивати бізнес, не побоюючись політичних та економічних «крайностей», які можуть вплинути на безпеку активів та бізнесу.
Природа
Річки
Майже 500 річок течуть по території Панами, 150 з них впадають в Карибське море, 350 — в Тихий океан. Здебільшого вони повноводні, не судноплавні. Багато з них беруть початок у вигляді швидких гірських струмків, звивистих в долинах, у гирлах вони утворюють прибережні дельти. Однак річка Ріо-Чагрес, басейн якої лежить в центральній Панамі, є однією з небагатьох широких річок, які володіють значним гідроенергетичним потенціалом. Центральна частина річки перекрита греблею Гатун і утворює озеро Гатун, штучне озеро, яке є частиною Панамського каналу. Озеро було створено в результаті будівництва греблі Гатун на Ріо-Чагрес у період з 1907 по 1913 роки. Після створення озеро Гатун було найбільшим водосховищем у світі, а гребля була найбільшою земляною греблею. Далі річка тече на північний захід в Карибське море. На Ріо-Чагрес також створені водосховища Кампо і Медден і побудовані гідроелектростанції, які забезпечують електроенергією територію колишньої зони каналу.
Ріо-Чепо, інше джерело гідроелектроенергії, є однією з більш ніж 350 річок, що впадають в Тихий океан. Ці тихоокеанські річки довше і повільніше, ніж ті, що на карибської стороні. Їх водозбірні басейни також більші. Одна з найдовших — Ріо-Туїра, яка впадає в затоку Сан-Мігель і є єдиною річкою країни, яка судноплавна.
Міжнародні відносини
Панама як держава — власник Панамського каналу має розгалужені зв'язки з більшістю країн світу.
Пляжний відпочинок у Панамі пропонує узбережжя, розташоване поруч із містом Панама. Пляжі: Горгона, Пунта-Чаме, Ріо-Мар, Санта-Клара. Відпочинок на островах Табога і Контадора, Коїба і Ігуана. Досить популярні курорти на островах архіпелагу Бокас-дель-Торо і острова Сан-Блас.
.svg){kind=small}
