Національна бібліотека Іспанії (ісп.Biblioteca Nacional de España) в місті Мадрид — найбільша й найважливіша бібліотекаІспанії, центральна книгозбірня публікації з Іспанії. Бібліотека була заснована в 1712 році. Її фонди становлять 17 млн одиниць зберігання. Бібліотека має філію в Алькала-де-Енарес.
Історія
Іспанська національна бібліотека була заснована в 1712 році іспанським королем Філіпом V як Королівська бібліотека (ісп.Biblioteca Real), проте королівський указ з'явився лише 2 січня 1716 року. Бібліотека мала забезпечити публічний доступ до знання та об'єднати деякі бібліотеки іспанських аристократів. Всі іспанські друкарні були зобов'язані надсилати один примірник кожної публікації до Королівської бібліотеки. Першим видання бібліотеки була праця Крістобаля Родрігеса, опублікована в 1738 році, з назвою Bibliotheca Universal de la Polygraphia Española .
1761 року Хуан де Сантандер за дорученням короля Карла III переписав статут бібліотеки. У той же час при бібліотеці була заснована королівська друкарня (ісп.Imprenta Real), яка також була підпорядкована завідувачеві бібліотеки.
1836 року бібліотека була перейменована в Національну, відтепер бібліотека підпорядковувалася не королеві, а цивільній владі. Книжки, конфісковані в монастирях, було передано національній бібліотеці.
1896 року, після тридцятирічного будівництва, було завершено нову споруду бібліотеки Paseo de Recoletos, де поряд з бібліотекою розташувалися музей та архів.
У 1936–1939 роках, внаслідок громадянської війни, фонди бібліотеки зросли на 500 000 конфіскованих томів..
З 1957 року було офіційно запроваджене право обов'язкового примірника всіх публікацій в Іспанії для національної бібліотеки.
З 1986 року до бібліотеки входять такі спеціальні відділи: Архів газет (ісп.Hemeroteca Nacional), Іспанський бібліографічний інститут (ісп.Instituto Bibliográfico Hispánico) та Архівний центр документальних фільмів (ісп.Centro del Tesoro Documental y Bibliográfico).
1991 року, з метою розширення бібліотеки, було засновано філію в Алькала де Енарес.