Транспорт Острова Норфолк

Транспорт Норфолку M:
Транспортна система Норфолку (англ.)
Транспортна система Норфолку (англ.)
Територія
Площа36 км² (235-те)
Рельєфгорбистий
Найвища точкагора Маунт-Бейтс (319 м)
Повітряний
Аеропортів1 (229-те)
Наземний
Автошляхів80 км (217-те)
Водний
Узбережжя32 км
Головний портКінгстон
Адміністрування
ОрганМіністерство інфраструктури і транспорту
Головаміністр Даррен Джефрі Честер

Транспорт Острова Норфолк представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений. Площа країни дорівнює 36 км² (235-те місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна; максимальна дистанція з півночі на південь — 15 км, зі сходу на захід — 7 км, розміри найбільшого острова — 7 x 7 км[2][3]. Географічне положення Норфолку дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи в Тасмановому морі Тихого океану до Австралії та Нової Зеландії[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Загальна довжина автошляхів на острові, станом на 2008 рік, дорівнює 80 км, з яких 53 км із твердим покриттям і 27 км без нього (217-те місце у світі)[1].

Повітряний

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (229-те місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0)[1].

Острів Норфолк не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), інтереси країни в організації представляє Австралія[5].

Водний

Морський

Головні морські порти країни: Кінгстон.

Державне управління

Австралія здійснює управління транспортною інфраструктурою території через міністерство інфраструктури і транспорту. Станом на 1 лютого 2017 року міністерство в уряді Малкольма Блая Тернбулла очолював Даррен Джефрі Честер[6].

Див. також

Примітки

  1. а б в Norfolk Island : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Australia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання