PROFILPELAJAR.COM

Транспорт Республіки Конго
Транспорт Республіки Конго
	Транспортна система Республіки Конго (англ.)
Територія
Площа	342,0 тис. км² (64-те)
Рельєф	височинний
Найвища точка	гора Беронгу (903 м)
Повітряний
Аеропортів	27 (125-те)
Наземний
Автошляхів	17,0 тис. км (119-те)
Залізниць	510 км (113-те)
Водний
Узбережжя	169 км
Головний порт	Пуент-Нуар
Водних шляхів	1,1 тис. км (61)
Найдовша річка	Конго ()
Трубопровідний
Трубопроводів	1218 км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту
Голова	міністр Жільбер Мококі

Транспорт Республіки Конго представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 342 000 км² (64-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — складна, витягнута в субмеридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 940 км, зі сходу на захід — 830 км^[2]^[3]. Географічне положення Республіки Конго дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Західної та Центральної Африки; водні транспортні шляхи в басейні Конго^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Республіки Конго

Загальна довжина автошляхів у Республіці Конго, станом на 2006 рік, дорівнює 17 000 км, з яких 1 212 км із твердим покриттям і 15 788 км без нього (118-те місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Республіки Конго та Номерні знаки Республіки Конго

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Республіки Конго

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 510 км (113-те місце у світі), з яких 510 км вузької 1067-мм колії^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Республіки Конго

У країні, станом на 2013 рік, діє 27 аеропортів (125-те місце у світі), з них 8 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 19 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 5 (8);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (9);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 12 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 657,9 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 2,99 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Республіка Конго є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — TN, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Республіки Конго мають літерний код ІКАО, що починається з — FC^[1].

Див. також: Авіакомпанії Республіки Конго та Аеропорти Республіки Конго

Водний

Докладніше: Водний транспорт Республіки Конго

Головний морський порт країни: Пуент-Нуар.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (148-ме місце у світі),^[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 1 (Демократичної Республіки Конго — 1)^[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 1 120 км (61-ше місце у світі)^[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Конго і її притока Убангі. Річка Конго через стрімкі пороги судноплавна лише до Браззавіля, з океаном її поєднує залізниця. Велика кількість поромів курсує між двома столицями, що лежать по обидва береги річки Конго, Браззавілем і Кіншасою.

Головні річкові порти країни: Браззавіль на річці Конго; Імпфондо на річці Убангі; Весо на річці Санга; Ойо на річці Аліма. Нафтові термінали: Джено.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Республіці Конго, станом на 2013 рік, становила 232 км; трубопроводів зрідженого газу — 4 км; нафтогонів — 982 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Республіки Конго

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через Міністерство транспорту, цивільної авіації та торгового флоту. Станом на 7 червня 2016 року міністерство в уряді Клемента Муамби очолював Жільбер Мококі^[6].

Див. також

Економіка Республіки Конго

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р the Republic of the Congo : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ the Republic of the Congo : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Республика Конго // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 12.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.