PROFILPELAJAR.COM

Транспорт Туркменістану
Транспорт Туркменістану
	Транспортна система Туркменістану (англ.)
Територія
Площа	488,1 тис. км² (53-тє)
Рельєф	рівнинно-гористий
Найвища точка	гора Айрибаба (3139 м)
Повітряний
Аеропортів	26 (126-те)
Наземний
Автошляхів	58,6 тис. км (72-ге)
Залізниць	2,9 тис. км (59-те)
Водний
Узбережжя	1768 км
Головний порт	Туркменбаші
Водних шляхів	1,3 тис. км (55-те)
Найдовша річка	Амудар'я (2620 кілометр)
Трубопровідний
Трубопроводів	9,0 тис. км
Адміністрування
Орган	галузеві міністерства

Транспорт Туркменістану представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 488 100 км² (53-тє місце у світі)^[1]. Форма території країни — видовжена у широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — км, зі сходу на захід — км^[2]^[3]. Географічне положення Туркменістану дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Центральною Азією та Близьким Сходом^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Туркменістану

Загальна довжина автошляхів у Туркменістані, станом на 2002 рік, дорівнює 58 592 км, з яких 47 577 км із твердим покриттям і 11 015 км без нього (71-ше місце у світі)^[1].

В'їзд до міста Туркменбаші

Див. також: Автошляхи Туркменістану та Номерні знаки Туркменістану

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Туркменістану

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 2 980 км (59-те місце у світі), з яких 2 980 км широкої 1520-мм колії^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Туркменістану

У країні, станом на 2013 рік, діє 26 аеропортів (126-те місце у світі), з них 21 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 5 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 9 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 9 (1);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (0);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (4)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 23 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,1 млн осіб^[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик^[1].

Туркменістан є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — EZ, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Туркменістану мають літерний код ІКАО, що починається з — UT^[1].

Див. також: Авіакомпанії Туркменістану та Аеропорти Туркменістану

Водний

Докладніше: Водний транспорт Туркменістану

Морський

Головні морські порти країни: Туркменбаші (Красноводськ) на Каспійському морі.

Судно Алсіон в порту Туркменбаші

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 11 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (110-те місце у світі), з яких: суховантажів — 4, танкерів для хімічної продукції — 1, нафтових танкерів — 5, рефрижераторів — 1^[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 1 300 км (55-те місце у світі)^[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Амудар'я та Каракумський канал.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Туркменістані, станом на 2013 рік, становила 7 500 км; нафтогонів — 1 501 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Туркменістану

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство залізниць, міністерство шляхів сполучення. Станом на 15 серпня 2016 року міністерство в уряді Гурбангули Бердимухамедов очолювали Байрам Аннамередов і Максат Айдогдиєв, відповідно^[6].

Див. також

Економіка Туркменістану

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р Turkmenistan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Turkmenistan : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.