Транспорт Тринідаду і Тобаго

Транспорт Тринідаду і Тобаго M:
Транспортна система Тринідаду і Тобаго (англ.)
Транспортна система Тринідаду і Тобаго (англ.)
Територія
Площа5,1 тис. км² (174-те)
Рельєфгористий
Найвища точкагора Ель-Сьєрро-дель-Аріпо (940 м)
Повітряний
Аеропортів4 (187-ме)
Наземний
Автошляхів9,6 т км (137-ме)
Водний
Узбережжя362 км
Трубопровідний
Трубопроводів2,4 тис. км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту
Головаміністр Стівен Кадіз

Транспорт Тринідаду і Тобаго представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 5 128 км² (174-те місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, у найбільшого острова (Тринідад) — складна; максимальна дистанція країни з північного сходу на південний захід — 200 км, найбільшого острова з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 100 км[2][3]. Географічне положення Тринідаду і Тобаго дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики, підходи до внутрішніх водних шляхів Венесуели через дельту Ориноко[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Тринідаду і Тобаго

Загальна довжина автошляхів у Тринідаді і Тобаго, станом на 2001 рік, дорівнює 8 320 км, з яких 4 252 км із твердим покриттям і 4 068 км без нього (140-ве місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Тринідаду і Тобаго та Номерні знаки Тринідаду і Тобаго

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Тринідаду і Тобаго

У країні, станом на 2013 рік, діє 4 аеропорти (187-ме місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (1);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 17 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,6 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 43,2 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Тринідад і Тобаго є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9Y, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Тринідаду і Тобаго мають літерний код ІКАО, що починається з — TT[1].

Див. також: Авіакомпанії Тринідаду і Тобаго та Аеропорти Тринідаду і Тобаго

Водний

Докладніше: Водний транспорт Тринідаду і Тобаго

Морський

Головні морські порти країни: Пойнт-Фортін, Пойнт-Лісас, Порт-оф-Спейн, Скарборо. Нафтовий термінал в Галеота-Пойнт. СПГ-термінал для експорту скрапленого природного газу діє в порту Пойнт-Фортін.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 4 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (131-ше місце у світі), з яких: пасажирських суден — 1, вантажно-пасажирських суден — 2, нафтових танкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 2 (невстановленої приналежності)[1].

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Тринідаді і Тобаго, станом на 2013 рік, становила 1 835 км; нафтогонів — 587 км[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Тринідаду і Тобаго

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 5 травня 2015 року міністерство в уряді Камли Персад-Біссессара очолював Стівен Кадіз[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Trinidad and Tobago : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Trinidad and Tobago : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Тринідаду і Тобаго