Транспорт Еквадору

Транспорт Еквадору M:
Транспортна система Еквадору (англ.)
Транспортна система Еквадору (англ.)
Територія
Площа283,6 тис. км² (74-те)
Рельєфгірський
Найвища точкагора Чимборасо (6267 м)
Повітряний
Аеропортів432 (20-те)
Наземний
Автошляхів43,7 тис. км (84-те)
Залізниць965 км (89-те)
Водний
Узбережжя2237 км
Головний портГуаякіль
Водних шляхів1,5 тис. км (52-ге)
Трубопровідний
Трубопроводів4,25 тис. км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту і житлово-комунального господарства
Головаміністр Борис Кордова Гонсалес

Транспорт Еквадору представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 283 561 км² (74-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 625 км, зі сходу на захід — 735 км[2][3]. Географічне положення Еквадору дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між андійськими країнами Південної Америки (Панамериканське шосе); морські шляхи вздовж тихоокеанського узбережжя континенту[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Еквадору

Загальна довжина автошляхів у Еквадорі, станом на 2007 рік, дорівнює 43 670 км, з яких 6 472 км із твердим покриттям і 37 198 км без нього (83-тє місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Еквадору та Номерні знаки Еквадору

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Еквадору

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 965 км (89-те місце у світі), з яких 965 км вузької 1067-мм колії[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Еквадору

У країні, станом на 2013 рік, діє 432 аеропорти (20-те місце у світі), з них 104 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 328 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 4 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 5 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 18 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 26 (37);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 51 (291)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 7 авіапідприємств, які оперують 35 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 5,76 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 86,12 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].

Еквадор є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — HC, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Еквадору мають літерний код ІКАО, що починається з — SE[1].

Див. також: Авіакомпанії Еквадору та Аеропорти Еквадору

Водний

Докладніше: Водний транспорт Еквадору

Морський

Головні морські порти країни: Есмеральдас, Манта, Пуерто-Болівар. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Гуаякіль — 1,40 млн контейнерів (TEU)[1].

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 44 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (72-ге місце у світі), з яких: суховантажів — 1, танкерів для хімічної продукції — 4, газовозів — 1, пасажирських суден — 9, нафтових танкерів — 28, рефрижераторів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 4 (Панами — 3, Перу — 1)[1].

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 1 500 км (52-ге місце у світі)[1]. Більшість водних шляхів відрізані високими горами від промислових центрів й морського узбережжя країни й відносяться до басейну Амазонки.

Головні річкові порти країни: Гуаякіль на річці Гауяс.

Трубопровідний

Загальна довжина газогонів у Еквадорі, станом на 2013 рік, становила 71 км; нафтогонів — 2 131 км; нафтогонів для важкої нафти — 527 км; продуктогонів — 1 526 км[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Еквадору

У травні 2020 року в місті Куенка відкрилася перша в Еквадорі сучасна трамвайна лінія довжиною понад 10 км з 27 зупинками[6].

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і житлово-комунального господарства. Станом на 16 листопада 2016 року міністерство в уряді Рафаеля Корреа Дельгадо очолював Борис Кордова Гонсалес[7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Ecuador : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Cuenca tramway opens. railwaygazette. Процитовано 16 січня 2021.
  7. ↑ Ecuador : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Англійською

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Еквадору