Брчко (босн.Brčko, серб.Брчко) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, адміністративний центр округу Брчко. Воно лежить на березі річки Сави через Хорватію. Станом на 2013 рік в окрузі проживає 83 516 жителів, тоді як у місті Брчко — 39 893 жителів.
Брчко є єдиним цілком самоврядним вільним містом, яке зараз існує в Європі.[2]
Назва
Назва міста, найімовірніше, пов’язана з Бреуці (грецьке Βρεῦκοι), підплемені паннонських племен іллірій, які мігрували в околиці сьогоднішнього Брчко з територій культури Ямної в 3-му тисячолітті до нашої ери. Брейчі дуже чинив опір римлянам, але був завойований у 1 столітті до нашої ери, і багато з них були продані як раби після їх поразки. Вони почали отримувати римське громадянство за часів правління Траяна.
Ряд Бреучі мігрували і оселилися в Дакії, де на їх честь були названі місто, що називається Берек або Бречку, річка (річка Бречку) і гора Мунджі Брекулуй в сучасній Румунії.
Географія
Округ Брчко та місто Брчко
Місто розташовано при впадінні річки Брка в Саву на правому березі останньої. Брчко прилягає до боснійсько-хорватського кордону, що тягнеться вздовж Сави, навпроти хорватського села Ґуня. На схід від міста простирається родюча Семберія, а приблизно за десять кілометрів на південь — здіймаються гірські схили Маєвиці. Місто є важливим транзитним центром, через нього проходить найважливіший шлях сполучення, який з'єднує західну і східну частини Республіки Сербської та південну і північну частини Федерації Боснії і Герцеговини.
Історія
У першому столітті до н.е. ці місця завоювали римляни. Після розпаду Західної Римської імперії, цей край на короткий проміжок часу ввійшов до складу держав східних готів і потім аварів.
Брчко як поселення і фортеця вперше згадується в 1526 або ж 1533 році. У літописах відзначалося, що поштовхом у розвитку поселення послужило прокладення гравійної дороги з Тузли в Брчко в 1548 р.
На початку XVII століття селище Брчко мало близько 200 будинків, дві лазні, башту і переживало бурхливий розвиток, особливо з початком візницького промислу солі з Тузли.
Брчко стає важливим транзитним центром для експорту солі та інших товарів у Славонію і Срем та далі в західніші австро-угорські землі. Завдяки своєму географічному положенню, Брчко стає важливим торговельним центром Боснії з сусідніми країнами.
У 1718 р. австро-угорська армія загарбала землі на північ від Сави, а Брчко при цьому було повністю зруйновано.
З моменту заснування Дунайського пароплавства 1830 р., яке мало у Брчко свою контору і порт на річці Сава, з Брчко експортувалося 25-30 тис. тонн сухих слив в Австрію, Німеччину, Англію і США.
Тодішню важливість підсилив і той факт, що австрійський уряд свою консульську установу переніс з Тузли в Брчко. У той час округ Брчко охоплював територію близько 920 км². Було відкрито і пароплавне сполучення, зокрема з Белградом, а перші кораблі припливли в Брчко в 1862 році.
У Брчко в 1869 р. з'явився телеграф, а 2 квітня1870 р. запрацювала і пошта. Важливо відзначити і 1883 рік, коли у Брчко було відкрито ремісниче училище, перший середній навчальний заклад у цій частині Боснії, а 1900 року було введено в експлуатацію міську друкарню.
У середині XIX сторіччя в місті і великих селах відкривається низка громадянських початкових шкіл - католицьких, православних, ісламських, і єврейська, яку 1872 р. відвідували 32 учні. Зведено і численні мусульманські, католицькі і православні релігійні об'єкти.
В кінці XIX століття було побудовано серед іншого:
На початку ХХ ст. у Брчко було п'ять готелів і 6 банків. У цей період Брчко мало кілька закладів спиртової промисловості, два млини, дві цегельні тощо.
Брчко з моменту його утворення має ознаки багатонаціональності, багатокультурності та багатоконфесійності, підвалин, на яких засновано і округ Брчко Боснії і Герцеговини.
За даними першого перепису 1879 року у Брчко було 2 901 жителів.
Згідно з переписом 1910 року Брчко і навколишня місцевість являли собою найбільш населений повіт у районі Тузли. На площі 928 км² мешкали 57 788 жителів, на понад 12 000 більше, ніж 1879 р., а в самому місті проживало 6 517 людей.
Другу світову війну (1941 р.) місто Брчко зустріло з населенням 8 900 осіб. Згідно з останнім переписом населення 1991 року на території громади Брчко (у 57-х населених пунктах), які простягаються на 493 квадратні кілометри, проживало 87 332 мешканців: боснійців — 33%, хорватів — 28%, сербів — 21% та інших, з яких 41 406 осіб — у місті. За загальними оцінками, на початку 2003 р. в окрузі Брчко, який за площею рівновеликий (493 км²) з громадою Брчко в 1991 р., жило в цілому близько 85 тисяч представників усіх трьох державотворчих народів БіГ.
Після агресії проти Боснії і Герцеговини та етнічних чисток населення (шляхом численних злочинів) напіввійськовими утвореннями з Сербії за посібництва ЮНА[3] національний склад населення у Брчко суттєво змінився на користь сербів порівняно з тим, який був у 1991 році.
Брчко був одним з основних питань, що обговорювалися в Дейтонському мирному договорі. Після кількох тижнів інтенсивних переговорів питання Брчко мав вирішити міжнародний арбітраж. Арбітраж Брчко вирішив у травні 1997 р., Що Брчко буде спеціальним округом, яким керуватиме представник посла від міжнародної спільноти. Першим послом у Брчко був американець із допоміжним персоналом з Великої Британії, Швеції, Данії та Франції.
Першою міжнародною організацією, що відкрила офіс у Брчко на той час, була Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), очолювана Рендольфом Хемптоном.
Після засідання ПОС 23 травня 2012 року було вирішено зупинити, а не припинити мандат Міжнародного наглядача Брчко. Арбітраж Трибуналу в Брчко, разом із припиненим наглядом за Брчко, все ще існуватимуть.[4]
Демографія
Населення
Населення населених пунктів - район Брчко
Поселення
1948.
1953.
1961.
1971.
1981.
1991.
2013.
Разом
49,969
65,078
62,952
74,771
82,768
87,627
83,516
1
Бієла
2,539
1,923
2
Боче
1,253
1,270
3
Бодеріште
965
661
4
Брчко
17,949
25,337
31,437
41,406
39,893
5
Брезік
413
601
6
Брезове Поле
335
1,292
7
Брезове Поле Село
1,393
251
8
Брка
2,044
2,234
9
Брод
1,042
1,286
10
Буковац
430
268
11
Чанде
377
321
12
Церик
280
233
13
Чосета
507
732
14
Донджі Рахіч
647
366
15
Донжи Зовік
481
494
16
Дубраве
1,338
1,463
17
Дубравіце Донє
396
315
18
Горіце
1,097
654
19
Горні Рахіч
2,167
3,403
20
Горні Зовік
1,569
1,408
21
Грбавиця
557
1,527
22
Балки
303
1,109
23
Крепшич
1,156
696
24
Ланішта
656
450
25
Маоча
2,886
3,030
26
Маркович Поле
470
370
27
Огороджений
734
815
28
Омербеговача
895
1,074
29
Паланка
1,394
1,439
30
Потокарі
893
1,063
31
Расшляні
1,155
1,078
32
Розлєво
341
233
33
Репіно Брдо
246
247
34
Сандічі
420
430
35
Шаторовічі
1,238
1,472
36
Скакава Доня
2,272
2,037
37
Скакава Горня
1,737
1,352
38
Слієпчевичі
371
298
39
Станові
353
238
40
Штрепці
861
712
41
Трн'янці
313
245
42
Улице
1,266
892
43
Уловичі
912
752
44
Вітановічі Доні
419
396
45
Вучіловац
700
254
46
Вукшич Доні
644
352
47
Вукшич Горні
821
579
Етнічний склад
Етнічний склад – Округ Брчко
2013.
1991.
1981.
1971.
1961.
Разом
39,893 (100.0%)
41,406 (100.0%)
31,437 (100.0%)
25,337 (100.0%)
17,949 (100,0%)
Серби
19,420 (48.68%)
8,253 (19.93%)
5,532 (17.60%)
5,481 (21.63%)
5,260 (29.31%)
Бошняки
17,489 (43.84%)
22,994 (55.53%)
16,725 (53.20%)
15,651 (61.77%)
5,431 (30.26%)
Хорвати
1,457 (3.652%)
2,894 (6.989%)
2,157 (6.861%)
2,663 (10.51%)
2,472 (13.77%)
Інші
996 (2.497%)
2,054 (4.961%)
468 (1.489%)
327 (1.291%)
78 (0.435%)
Цигани
333 (0.835%)
5 (0.016%)
6 (0.024%)
4 (0.022%)
Албанці
77 (0.193%)
86 (0.274%)
115 (0.454%)
65 (0.362%)
Югослави
60 (0.150%)
5,211 (12.59%)
6,351 (20.20%)
952 (3.757%)
4,250 (23.68%)
Чорногорці
31 (0.078%)
65 (0.207%)
82 (0.324%)
278 (1.549%)
Македонці
24 (0.060%)
16 (0.051%)
19 (0.075%)
35 (0.195%)
Словенці
4 (0.010%)
19 (0.060%)
25 (0.099%)
55 (0.306%)
Турки
2 (0.005%)
Угорці
13 (0.041%)
16 (0.063%)
21 (0.117%)
Етнічний склад – Округ Брчко
2013.
1991.
1981.
1971.
1961.
Разом
83,516 (100.0%)
87,627 (100.0%)
82,768 (100.0%)
74,771 (100.0%)
62,952 (100.0%)
Бошняки
35,381 (42.36%)
38,617 (44.07%)
32,434 (39.19%)
30,181 (40.36%)
16,484 (26.19%)
Серби
28,884 (34.58%)
18,128 (20.69%)
16,707 (20.19%)
17,709 (23.68%)
17,897 (28.43%)
Хорвати
17,252 (20.66%)
22,252 (25.39%)
23,975 (28.97%)
24,925 (33.34%)
21,994 (34.94%)
Інші
1,268 (1.518%)
2,899 (3.308%)
1,033 (1.248%)
553 (0.740%)
117 (0.186%)
Цигани
490 (0.587%)
6 (0.007%)
7 (0.009%)
4 (0.006%)
Албанці
105 (0.126%)
116 (0.140%)
122 (0.163%)
83 (0.132%)
Югослави
67 (0.080%)
5,731 (6.540%)
8,342 (10.08%)
1,086 (1.452%)
5,904 (9.379%)
Чорногорці
31 (0.037%)
87 (0.105%)
112 (0.150%)
326 (0.518%)
Македонці
25 (0.030%)
29 (0.035%)
27 (0.036%)
45 (0.071%)
Словенці
9 (0.011%)
23 (0.028%)
33 (0.044%)
71 (0.113%)
Турки
3 (0.004%)
Українці
1 (0.001%)
Угорці
16 (0.019%)
16 (0.021%)
27 (0.043%)
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1961
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1971
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1981
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 1991
Етнічна структура Брчко за населеними пунктами 2013
Транспорт
Залізниця
Залізнична станція знаходиться недалеко від центру міста на лінії від Вінківців до Тузли. Однак до Брчко вже не курсує жоден пасажирський поїзд. Найближча діюча залізнична станція знаходиться в Гуньї, Хорватія; просто з іншого боку кордону.
Спорт
У Брчко є три футбольних клуби (ФК "Єдінство Брчко", "ФК" Локомотива "Брчко та наймолодший клуб" ФК Ілічка 01 "). Всі вони виступають у Другій лізі Республіки Сербської.
Особливості
Брчко має найбільший порт в Боснії, на річці Сава. Окрім цього, у місті Брчко є також школа економіки Університету Східного Сараєво та місцевий театральний фестиваль.
.jpg)
