Населення Західної Сахари. Чисельність населення країни 2012 року становила 570,8 тис. осіб (172-ге місце у світі)[1]. Оцінка досить умовна, тому що місцеве населення веде кочовий спосіб життя і не має громадянства. Чисельність західносахарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 30,24 ‰ (40-ве місце у світі), смертність — 8,34 ‰ (84-те місце у світі), природний приріст — 2,82 % (12-те місце у світі) .
Середній вік населення Західної Сахари становить 21,1 року (184-те місце у світі): для чоловіків — 20,7, для жінок — 21,6 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 62,64 року (190-те місце у світі), для чоловіків — 60,35 року, для жінок — 65,02 року[1].
Західна Сахара надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 80,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,27 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста країни: Ель-Аюн — 262,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 54,7 ‰ (27-ме місце у світі); хлопчиків — 59,61 ‰, дівчаток — 49,6 ‰[1].
Захворювання
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 40,2 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 36,1 %; частка осіб похилого віку — 4,1 %, або 24,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2001 року становили 144 тис. осіб (178-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 50 %; видобувна промисловість, будівництво і сфера послуг — 50 % (станом на 2005 рік)[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,97 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,78 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Западная Сахара // Страны и народы. Африка. Общий обзор. Северная Африка / Редкол. : А. А. Громыко и др. — М. : «Мысль», 1982. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
