Населення Нікарагуа

Населення Нікарагуа M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність5,907 млн осіб
Густота50,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції3 ‰
Природний рух
Природний приріст▲1 %
Народжуваність18,03 ‰
Фертильність1,94 дітей на 1 жінку
Смертність5,08 ‰
Смертність немовлят19,65 ‰
Вікова структура
 • до 14 років28,57 %
 • 15–64 років66,45 %
 • старіші за 65 років4,98 %
Середня тривалість життя72,98 року
 • чоловіків70,81 року
 • жінок75,26 року
Статева структура
загалом0,95 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,04 чол./жін.
15–64 років0,89 чол./жін.
після 65 років0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Націянікарагуанці
Найбільший етноснікарагуанці
Нацменшиниіндіанці
Мови
Офіційнаіспанська
Також у побутіанглійська, мескіто, індіанські мови

Населення Нікарагуа. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,907 млн осіб (111-те місце у світі)[1]. Чисельність нікарагуанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,03 ‰ (103-тє місце у світі), смертність — 5,08 ‰ (185-те місце у світі), природний приріст — 1 % (118-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Нікарагуа, станом на 2015 рік, дорівнює 18,03 ‰ (103-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,94 дитини на одну жінку (132-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 80,4 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,7 року, медіанний вік для жінок — 20—24 роки (оцінка на 2007 рік)[1].

Смертність у Нікарагуа 2015 року становила 5,08 ‰ (185-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1 % (118-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Нікарагуа, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Нікарагуа становить 25,2 року (154-те місце у світі): для чоловіків — 24,3, для жінок — 26 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,98 року (134-те місце у світі), для чоловіків — 70,81 року, для жінок — 75,26 року[1].

Вікова структура населення Нікарагуа, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 28,57 % (860 721 чоловік, 827 136 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 22,16 % (657 339 чоловіків, 651 744 жінки);
  • дорослі віком 25—54 роки — 38,69 % (1 081 081 чоловік, 1 204 669 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,6 % (153 711 чоловіків, 177 334 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,98 % (131 965 чоловіків, 162 181 жінка)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 18 (дані за 2005 рік)[2][3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 50,5 особи/км² (158-ме місце у світі)[1]. Більшість населення проживає в західній половині країни з центром у Манагуа; великі скупчення поселень також і в прибережних районах.

Урбанізація

Докладніше: Міста Нікарагуа

Нікарагуа високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 58,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,96 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Манагуа (столиця) — 956,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


 
№ Назва Департамент Населення
Манаґуа
Манаґуа
Матаґальпа
Матаґальпа 		1 Манаґуа Манаґуа 973 087 Леон
Леон
Масайя
Масайя
2 Матаґальпа Матаґальпа 150,643
3 Леон Леон 144 538
4 Масайя Масайя 130 113
5 Тіпітапа Манаґуа 127 153
6 Чинандеґа Чинандеґа 126 387
7 Хінотеґа Хінотеґа 123,548
8 Естелі Естелі 96 422
9 Ґранада Ґранада 89 409
10 Сьюдад-Сандіно Манаґуа 70 013

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 3 ‰ (181-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 1 офіційно зареєстрована особа без громадянства[1].

Нікарагуа є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
метиси
  
 69%
білі
  
 17%
темношкірі
  
 9%
індіанці
  
 5%
Докладніше: Народи Нікарагуа

Головні етноси країни: метиси — 69 %, білі — 17 %, темношкірі — 9 %, індіанці — 5 % населення[1].

Українська діаспора

Докладніше: Українці Нікарагуа

Мови

Мови Нікарагуа (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іспанська
  
 95.3%
мескіто
  
 2.2%
інші
  
 2.5%
Докладніше: Мови Нікарагуа

Офіційна мова[5]: іспанська — розмовляє 95,3 % населення країни. Інші поширені мови: мескіто — 2,2 %, мова метисів — 2 %, інші мови — 0,5 %, англійська та індіанські мови поширені на узбережжі Карибського моря (оцінка 2005 року).

Релігії

Релігії в Нікарагуа (2005 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 58.5%
протестанти
  
 23.2%
свідки Єгови
  
 0.9%
інші
  
 1.6%
атеїсти
  
 15.7%
Докладніше: Релігія в Нікарагуа

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 58,5 %, протестантизм — 23,2 % (євангелізм — 21,6 %, чеські брати — 1,6 %), Свідки Єгови — 0,9 %, інші — 1,6 %, не сповідують жодної — 15,7 % (станом на 2005 рік)[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Нікарагуа

Рівень письменності 2015 року становив 82,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 82,4 % — серед чоловіків, 83,2 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,5 % ВВП країни, станом на 2010 рік (88-ме місце у світі)[1].

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Нікарагуа

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,9 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2014 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 0,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9 % ВВП країни (55-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 19,65 ‰ (88-ме місце у світі); хлопчиків — 22,56 ‰, дівчаток — 16,59 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 150 випадків на 100 тис. народжень (76-те місце у світі)[1].

Нікарагуа входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 10,0 тис. хворих на СНІД (107-ме місце в світі), це 0,27 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (88-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 400 осіб (91-ше місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 15,5 % (81-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,7 % (оцінка на 2007 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,3 % населення в містах і 69,4 % в сільській місцевості; загалом 87 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 76,5 %, в сільській місцевості — 55,7 %, загалом по країні — 67,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 1,39 км³ на рік, або 265,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 23 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 73 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 54,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 46,3 %; частка осіб похилого віку — 7,8 %, або 12,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2015 року перебувало 29,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,4 %, верхній дециль — 41,8 % (станом на 2005 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 1,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 78 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 43 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,164 млн унікальних інтернет-користувачів (123-тє місце у світі), що становило 19,7 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,98 млн осіб (104-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 31 %; промисловість і будівництво — 18 %; сфера послуг — 50 % (станом на 2011 рік)[1]. 223,99 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (14 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 6,1 % працездатного населення, 2013 року — 6 %, 2008 року — 46,5 % (68-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 11,9 %, серед юнаків — 9,8 %, серед дівчат — 15,6 % (110-те місце у світі)[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Нікарагуа

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для кокаїну на шляхах до США; незаконна торгівля зброєю[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Нікарагуа

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Нікарагуа докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[6][7].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
    Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
    Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Нікарагуа
Рік Населення Зміна
1950 1295 —
1960 1775 +37.1%
1970 2400 +35.2%
1980 3250 +35.4%
1990 4138 +27.3%
2000 5101 +23.3%
2010 5822 +14.1%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Nicaragua : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 15 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 15 January. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  6. ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  7. ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  8. ↑ ' World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

Російською

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Нікарагуа