PROFILPELAJAR.COM

Населення Кюрасао
Населення Кюрасао
	Ріст чисельності населення країни Ріст чисельності населення країни
Чисельність	148,4 тис. осіб
Густота	354,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції	1,4 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0,43 %
Народжуваність	13,8 ‰
Фертильність	2,07 дітей на 1 жінку
Смертність	8,2 ‰
Смертність немовлят	7,9 ‰
Вікова структура
• до 14 років	20,3 %
• 15–64 років	65,5 %
• старіші за 65 років	14,2 %
Середня тривалість життя	78,2 року
• чоловіків	75,9 року
• жінок	80,6 року
Статева структура
загалом	0,92 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,04 чол./жін.
15–64 років	0,8 чол./жін.
після 65 років	0,7 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	—
Найбільший етнос	афро-карибці
Нацменшини	голландці, французи
Мови
Офіційна	пап'яменто, голландська, англійська
Також у побуті	іспанська

Населення Кюрасао. Чисельність населення країни 2015 року становила 148,4 тис. осіб (189-те місце у світі)^[1]. Чисельність остров'ян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 13,8 ‰ смертність — 8,2 ‰ (98-ме місце у світі), природний приріст — 0,43 %

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Кюрасао, станом на 2015 рік, дорівнює 13,8 ‰ Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,07 дитини на одну жінку (107-ме місце у світі)^[1].

Смертність у Кюрасао 2015 року становила 8,2 ‰ (98-ме місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,43 %.

Вікова структура

Середній вік населення Кюрасао становить 36 років (69-те місце у світі): для чоловіків — 33,3, для жінок — 39,8 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 78,2 року (62-ге місце у світі), для чоловіків — 75,9 року, для жінок — 80,6 року^[1].

Вікова структура населення Кюрасао, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

діти віком до 14 років — 20,3 % (15 334 чоловіки, 14 739 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 14,7 % (11 356 чоловіків, 10 448 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 37,6 % (27 125 чоловіків, 28 716 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 13,2 % (8545 чоловіків, 11 150 жінок);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 14,2 % (8698 чоловіків, 12 340 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 354,1 особи/км² (39-те місце у світі)^[1]. Найбільша концентрація населення навколо міста Віллемстад, невеличкі поселення на узбережжі навколо всього острова з найбільшою концентрацією на півночі.

Урбанізація

Докладніше: Населені пункти Кюрасао

Кюрасао надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 89,3 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,04 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста країни: Віллемстад (столиця) — 145,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)^[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,4 ‰ (59-те місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)^[1]
Етнос:			Відсоток:
афро-карибці			%
голландці			%
французи			%
латиноамериканці			%
азіати			%
євреї			%

Докладніше: Народи Нідерландів

Головні етноси країни: афро-карибці (переважна більшість), голландці, французи, латиноамериканці, азіати, євреї.

Українська діаспора

Докладніше: Українці Карибських островів

Мови

Мови Кюрасао (2012 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
пап'яменто			81.2%
голландська			8%
англійська			2.9%
іспанська			4%
інші			3.9%

Докладніше: Мови Нідерландів

Офіційні мови^[2]: пап'яменто (креольська мова, суміш португальської, іспанської, голландської, англійської і трохи французької мов, з домішкою африканської і аравакської лексик) — розмовляє 81,2 % населення країни, голландська — 8 %, англійська — 2,9 %. Інші поширені мови: іспанська — 4 %, інші мови — 3,9 % (згідно з переписом 2001 року).

Релігії

Релігії на Кюрасао (2011 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
католики			72.8%
протестанти			12%
свідки Єгови			2%
інші			3.8%
атеїсти			6%
агностики			0.6%

Докладніше: Релігія у Нідерландах

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 72,8 %, п'ятидесятництво — 6,6 %, протестантизм — 3,2 %, адвентизм — 3 %, свідки Єгови — 2 %, євангелізм — 1,9 %, інші — 3,8 %, не сповідують жодної — 6 %, не визначились — 0,6 % (станом на 2011 рік)^[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Нідерландах

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 4,9 % ВВП країни, станом на 2013 рік Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 18 років, для дівчат — до 19 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Нідерландах

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,9 ‰ хлопчиків — 8,5 ‰, дівчаток — 7,3 ‰^[1].

Захворювання

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності^[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні^[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні^[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,7 %; частка осіб похилого віку — 22,4 %, або 4,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні^[1].

Станом на 2012 рік, в країні 14,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 80 %^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2014 року в країні налічувалось 138,75 тис. унікальних інтернет-користувачів, що становило 93,9 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2012 року становили 73,01 тис. осіб (185-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,2 %; промисловість і будівництво — 16,9 %; сфера послуг — 81,8 % (станом на 2008 рік)^[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 13 % працездатного населення, 2011 року — 9,8 % (143-тє місце у світі)^[1].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,77 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,7 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,92 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

.

Переписи

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб Curacao : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

Література

Українською

Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.