Населення Самоа. Чисельність населення країни 2015 року становила 197,8 тис. осіб (185-те місце у світі)[1]. Чисельність самоанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,87 ‰ (78-ме місце у світі), смертність — 5,32 ‰ (178-ме місце у світі), природний приріст — 0,58 % (152-ге місце у світі) .
Природний рух
Відтворення
Народжуваність на Самоа, станом на 2015 рік, дорівнює 20,87 ‰ (78-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,84 дитини на одну жінку (60-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 28,7 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,6 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2009 рік)[1].
Смертність на Самоа 2015 року становила 5,32 ‰ (178-ме місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,58 % (152-ге місце у світі)[1].
Вікова структура
Середній вік населення Самоа становить 23,9 року (164-те місце у світі): для чоловіків — 23,7, для жінок — 24,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 73,46 року (131-ше місце у світі), для чоловіків — 70,58 року, для жінок — 76,48 року[1].
Самоа низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 19,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,24 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Апіа (столиця) — 37,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 9,78 ‰ (215-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 57,4 % (конгрегації — 31,8 %, методизм — 13,7 %, Асамблея Бога — 8 %, адвентизм — 3,9 %), римо-католицтво — 19,4 %, мормони — 15,2 %, молитовні центри Айяварі — 1,7 %, інші течії християнства — 5,5 %, інші — 0,7 %, не сповідують жодної — 0,1 %, не визначились — 0,1 % (станом на 2011 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,1 % — серед чоловіків, 98,8 % — серед жінок[1].
Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2008 рік (48-ме місце у світі)[1].
Забезпеченість лікарями у країні на рівні 0,45 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,2 % ВВП країни (83-тє місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 19,57 ‰ (90-те місце у світі); хлопчиків — 23,1 ‰, дівчаток — 15,87 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 51 випадків на 100 тис. народжень (72-ге місце у світі)[1].
Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 41,6 % (6-те місце у світі)[1].
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,5 % населення в містах і 99,3 % в сільській місцевості; загалом 99 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 93,3 %, в сільській місцевості — 91,1 %, загалом по країні — 91,5 % (станом на 2015 рік)[1].
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 74 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 64,9 %; частка осіб похилого віку — 9,1 %, або 11 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2012 рік, у країні 10,9 тис. осіб не має доступу до електромереж; 94 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 50 тис. унікальних інтернет-користувачів (198-ме місце у світі), що становило 25,4 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2013 року становили 49,18 тис. осіб (194-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 65 %; промисловість і сфера послуг — 35 %[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 19,1 %, серед юнаків — 15,6 %, серед дівчат — 25,3 % (75-те місце у світі)[1].
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Западное Самоа // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.