Вищий законодавчий орган країни — однопалатний. З 1971 р. парламент «Риксдаг» складається з 349 депутатів, що обираються громадянами Швеції на 4 роки за пропорційною системою представництва. Що обираються шляхом загального прямого і таємного голосування. Партія або коаліція, що отримали більшість місць на виборах в Риксдаг, формують уряд на чолі з прем'єр-міністром, якому належить виконавча влада. Виборче право надане всім громадянам, котрі досягли 18 років. Риксдаг приймає закони, бюджет, встановлює податки і збори, позики, ратифікує міжнародні договори, обирає прем'єр-міністра і затверджує склад уряду Швеції, обирає постійні комісії, фінансових ревізорів, омбудсменів і т. д.
Уряд готує законопроєкти, за дорученням Риксдагу може приймати акти, що мають силу закону, призначає дипломатичних представників за кордоном, губернаторів, вищих чиновників, керує Збройними силами Швеції, органами управління та ін.
Згодом Риксдаг зіграв вирішальну роль у встановленні влади Густава I Вази, що зумовило його державну ролю в XVII ст. і XVIII ст.. А у 1561 році отримав сучасну назву, в 1611 р. були визначені його функції: схвалення законів, прийняття рішень про укладення союзів з іноземними державами, оголошення війни та ін.. В «Епоху Свободи» (1718—1772 рр.) був головним законодавчим органом, після 1772 р. став збиратися лише за рішенням короля. У 1866 р. став двопалатнимпарламентом (складався з Першої палати (Första kammaren) і Другої палати (Andra kammaren), в результаті реформи, проведеної Улофом Пальме в 1969—1971 роках, став однопалатним[2].
Парламентські комітети
У Риксдагу функціонують 15 парламентських комітетів, по 17 місць у кожному, що розподіляються пропорційно кількості мандатів, отриманих партіями відповідно результатів останніх виборів:
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
