Перша меморіальна дошка за радянської влади у Києві була урочисто відкрита 1925 року. Відтоді на фасадах київських будівель їх було встановлено близько тисячі.
Історія
Найперша дошка була вмонтована в стіну Театру музичної комедії (Велика Васильківська вулиця, 53) з нагоди 20-х роковин революційних подій 1905 року. Її текст свідчив: «1905 р. У цьому будинкові зорганізовані 1-і профспілки робітників м. Києва»[1].
У 1929 році на фасаді прохідної Київського електровагоноремонтного заводу з'явилася дошка з білого мармуру, на якій позолоченими буквами було виведено: «1879–1929. 50 років тому робітники Київських головних майстерень провели перший переможний страйк проти капіталістів»[3]. Під час Другої світової війни ця дошка виявилася сильно пошкодженою, тому в 1947 році її замінили[3]. У тому ж 1947 року в Києві було відкрито ще декілька меморіальних дощок.
На фасаді будинку Управління Південно-Західної залізниці (вулиця Лисенка, 6) з'явилася мармурова дошка, що увіковічує страйк залізничників 1905 року[4]. На фасаді Театру музкомедії відкрили ще одну дошку — як і попередня, вона була присвячена революційним подіям: «Тут в 1905 році містився Народний будінок, де відбувалися збори і мітинги демократичніх організацій м. Києва»[5]. Втім, в 1979 році дошка здалася властям дуже скромною і була замінена соліднішою. Тоді ж почали з'являтися і дошки на честь діячів мистецтв, учених. Так, в 1947 році кияни пошанували пам'ять видатного льотчика Петра Нестерова, що зробив в київському небі першу в історії авіації «мертву петлю», названу згодом його ім'ям. На будинку по вулиці Князів Острозьких, 5, в якому він жив в 1914 році, з'явилася мармурова меморіальна дошка[6]. Це була перша дошка, що не мала відношення до політики. Через три десятиліття, в 1977 році, її замінили гранітною плитою з бронзовим барельєфним портретом льотчика[7].
У грудні 1952 року на так званому «будиночку Петра» (Костянтинівська вулиця, 6/8) встановили меморіальну дошку, що стверджувала, що в цьому двоповерховому особняку в 1706–1707 роках зупинявся засновник Російської імперіїПетро I. У червні 1965 році її замінили новою — розкішнішою, з портретом російського імператора[9]. Але насправді виявилось, що «будиночок Петра» споруджений 1743 року, тому самодержець тут ніяк не міг зупинятися. У 1990-ті роки дошку демонтували.
Німецькому революціонерові Карлу Лібкнехту, який ніколи не був у Києві, радянська влада відкрила три меморіальні дошки, причому всі в один день — 8 грудня1965 року. Написи на них роз'яснювали перехожим, хто ця особа, ім'ям якої названа дана вулиця.
Алексеєву Іванові Дмитровичу, українському музиканту, педагогу, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Аліпію, ченцю Києво-Печерського монастиря, київському мозаїсту та живописцю, ювелірові та лікареві; бронза, барельєфний портрет, скульптор Ю. К. Скоблікова, архітектор Т. Г. Довженко
Альошину Павлові Федотовичу, українському радянському архітекторові та педагогу, на фасаді будинку, який він спроектував і де він жив у 1930—1961 роках; бронза, горельєф; скульптор В. М. Клоков, архітектор А. Ф. Ігнащенко
Амосову Миколі Михайловичу, українському вченому-хірургу, кібернетику, письменнику, громадському діячеві, на фасаді будинку, в якому він жив та працював останні роки свого життя (1971—2002); бронза; барельеф; скульптор Г. Я. Хусід
Андрусову Миколі Івановичу, українському вченому, академіку, завідувачу кафедрою геології, біля аудиторії, де він працював у геологічній лабораторії у 1904—1912 роках
Антонову Олегові Костянтиновичу, радянському авіаконструктору, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1957—1984 роках; бронза, алюміній, барельєфний портрет; скульптор А. Шульженко, художник Г. Попова
Антонову Олегові Костянтиновичу, радянському авіаконструктору, на фасаді будівлі спеціалізованої школи № 96 імені О. К. Антонова; бронза, граніт, барельєфний портрет
Антонюку Павлу Павловичу, фундатору сходознавчої освіти в Україні, на головному фасаді Київської гімназії східних мов № 1, де він працював на посаді директора 25 років
Антропову Левові Івановичу, вченому-електрохіміку, члену-кореспонденту НАН України, лауреату Державної премії УРСР, на фасаді навчального корпусу № 4 КПІ, де він працював у 1960—1994 роках; граніт
Бабичу Максиму Максимовичу, вченому і організатору твердосплавного виробництва в СРСР, на фасаді будівлі Інституту надтвердих матеріалів, де він працював у 1960—1970 роках; граніт
Бажану Миколі Платоновичу, українському письменнику, поету, філософу, громадському діячеві, академіку АН УРСР, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1944—1983 роках; бронза, барельєфний портрет; скульптор І. В. Макогон, архітектор О. К. Стукалов
Базарову Володимиру Григоровичу, український вченому-отоларингологу, професору, лауреат Державної премії України, на фасаді будівлі Інституту отоларингології, де він працював у 1972—2009 роках; мармур, граніт, барельєфний портрет
Байбакову Олександрові Борисовичу, українському радянському конструкторові-суднобудівнику, на фасаді будинку, де він жив у 1948—1976 роках; бронза, граніт
Банних Віктору Івановичу, українському державному і військововому діячеві, командувачу прикордонними військами України у 1995—1999 роках; граніт, бронза, барельєфний портрет
Бардіну Іванові Павловичу, українському вченому-металургу, академіку АН СРСР, лауреату Ленінської та Державних премій СРСР, Герою Соціалістичної праці, на фасаді будівлі навчального корпусу № 4 КПІ, де він навчався та працював; граніт
Бардіну Іванові Павловичу, українському вченому-металургу, академіку АН СРСР, лауреату Ленінської та Державних премій СРСР, Герою Соціалістичної праці, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Баренбойму Ісаку Юлісовичу, українському мостобудівнику, лауреату Державної премії СРСР, Герою Соціалістичної праці, на фасаді будівлі тресту «Мостобуд-1», якім він керував у 1950—1984 роках; граніт
Барченку Іванові Івановичу, українському лікарю-гігієністу, професору, лауреату Ленінської та Державних премій СРСР, Герою Соціалістичної праці, на фасаді будівлі, де він працював у 1967—1973 роках; граніт, портрет
Батюку Якову Петровичу, Герою Радянського Союзу, керівнику Ніжинського комсомольського підпілля в роки Великої Вітчизняної війни, на фасаді будівлі школи, де він навчався у 1926—1933 роках; граніт
Башті Трифону Максимовичу, вченому-гідравліку, лауреату Державної премії СРСР, професору, на фасаді будівлі Київського інституту інженерів цивільної авіації, де він працював у 1955—1986 роках; бронза, барельєфний портрет
Бернадському Юрієві Йосиповичу, українському вченому, лікареві-стоматологу, професору, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1986—2006 роках; мармур, граніт, барельєфний портрет
Бикову Леонідові Федоровичу, українському акторові та режисеру, на фасаді будинку, де він жив останні роки свого життя (1975—1979); бронза; барельєф; скульптор В. Н. Борисенко, архітектор Б. Л. Кравчук
Бібікову Сергієві Миколайовичу, українському вченому-археологу, члену-кореспонденту Академії наук УРСР, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1955—1988 роках; граніт, портрет
Білашу Олександрові Івановичу, українському поетові та композитору, Герою України, на фасаді будинку, де він жив і творив; бронза, граніт, барельєфний портрет
Білоколосу Дмитрові Захаровичу, українському дипломату, міністрові закордонних справ УРСР, на фасаді будинку, де він жив у 1966—1993 роках; бронза, граніт, барельєфний портрет
Боброву Вікторінові Флавіановичу, українському вченому, ректорові Київського політехнічного інституту, першому директорові Київського авіаційного заводу, на фасаді житлового корпусу № 5 КПІ, де він жив у 1921—1932 роках; бронза; скульптор О. О. Банников, архітектор А. А. Сницарев
Боброву Вікторінові Флавіановичу, українському вченому, ректорові Київського політехнічного інституту, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Боголюбову Миколі Миколайовичу, українському радянському математику і фізику-теоретику, академіку АН СРСР, на фасаді будівлі Київського університету, де він працював
Богомольцю Олександрові Олександровичу, українському вченому-патофізіологу; президенту АН УРСР, на фасаді будівлі Президії Академії наук України; мармур
Бондарчуку Сергію Федоровичу, радянському акторові та режисеру, на фасаді будівлі кінотеатру «Жовтень», у якому він неодноразово представляв свої прем'єри; граніт; портрет
Борисенку Миколі Федоровичу, українському вченому та педагогу, лікареві-гігієністу, професору, на фасаді Київського медичного інституту, да він працював і творив у 1967—1985 роках; граніт, портрет
Боровиченко Марії Сергіївні, медсестрі, Герою Радянського Союзу, на фасаді школи № 122 ім. Марії Боровиченко, де вона навчалася у 1933—1941 роках; чавун, барельєф
Бугайко Тетяні Федорівні, українському педагогу, професору, на фасаді будинку школи — гімназії № 96 ім. Олександра Бойченка, де вона працювала у 1936—1947 роках; граніт, портрет
Бузанову Іванові Феоктистовичу, українському вченому, академіку, професору, лауреату Ленінської премії, на фісаді будинку Інституту цукрових буряків, директором якого він був у 1940—1970 роках; граніт, портрет
Буйку Петрові Михайловичу, професорові, учаснику партизанського руху під час Великої Вітчизняної війни, Герою Радянського Союзу, на фасаді будинку, де він жив у 1936—1941 роках; скульптор Б. П. Микитенко, архітектор М. М. Фещенко;
Булаховському Леонідові Арсенійовичу, українському радянському вченому-мовознавцеві, члену-кореспонденту АН СРСР, академіку АН УРСР, лауреатові Ленінської премії, на фасаді будинку, де він жив в 1944—1961 роках; бронза, барельєфний портрет; скульптор Ю. К. Скоблікова, архітектор А. Д. Іванова
Булгакову Михайлові Опанасовичу, лікареві, письменнику і драматургові, випускнику медичного факультету Київського університету; бронза; барельєфний портрет
Бутенко Зої Андріївні, українському вченому, лауреату Державної премії України, академіку НАН України, на фасаді будівлі Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології, де вона працювала у 1961—2001 роках; граніт; портрет
Васильєву Вадимові Петровичу, українському вченому, академіку АН УРСР, лауреату Державної премії УРСР, директорові Інституту захисту рослин, на фасаді будинку Інституту, де він працював у 1961—1999 роках; граніт; портрет
Вериківському Михайлові Івановичу, українському композиторові, педагогу, диригенту, професору, у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Вернадському Володимирові Івановичу, вченому у галузі геології та геохімії, першому президенту Української Академії наук, на фасаді на фасаді будівлі Президії Академії наук України; мармур; архітектор П. Є. Захарченко (1963); заміна: архітектор І. М. Малакова (1976)
Верьовці Григорієві Гурійовичу, українському композиторові та хоровий диригенту, професору, у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Остапу Вишні, українському письменнику, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1952—1956 роках; граніт; бронза; барельєфний портрет; скульптор М. Д. Декерменджі, архітектор І. Л. Шмульсон
Власенку Іллі Архиповичу, активному учаснику визволення Києва у 1943 році, Герою Радянського Союзу, на фасад будинку в Києві, де він у 1957—1963 роках жив
Власюку Петрові Антиповичу, українському вченому в галузі фізіології рослин, агрохімії та ґрунтознавства, академіку АН УРСР; бронза; барельефний портрет
Власюку Петрові Антиповичу, українському вченому фізіологу-агрохіміку, професору, академіку АН УРСР та ВАСГНІЛ, президентові Української академії сільськогосподарських наук; грніт
Воблому Костянтинові Григоровичу, українському радянському економістові та географу, академіку АН УРСР, на фасаді будинку, де він жив у 1930—1947 роках; граніт; архітектор В. П. Шевченко
Вороньку Платонові Микитовичу, українському радянському письменнові, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1952—1988 роках; бронза; горельефний портрет; скульптор М. Запорожець
Габовичу Рафаїлові Давидовичу, професору, лікарю-гігієністові, на фасаді будівлі Київського медичного університету, де він працював у 1967—1979 роках; граніт, портрет
Гаркуші Миколі Андрійовичу, міністру меліорації і водного господарства України, на фасаді будівлі міністерства, де він працював у 1963—1984 роках; бронза, граніт; барельєф; скульптор В. А. Чепелик, архітектор В. П. Скульський
Гашеку Ярославу, чеському письменнику, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1916—1918 роках; мармур, барельєфний портрет; скульптор М. Д. Декерменджі, архітектор П. Є. Захарченко
Гершензону Сергію Михайловичу, вченому-генетику, академіку НАН України, Герою Соціалістичної Праці, на фасаді будівлі інституту молекулярної біології і генетики, де він працював у 1968—1986 роках; граніт
Гетьману Вадимові Петровичу, українському банкіру та політику, голові біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі у 1993—1998 роках, на фасаді Контрактового будинку; бронза; барельєф
Гетьману Вадимові Петровичу, українському банкіру та політику, на фасаді будинку, де він жив у 1975—1998 роках і де його було застрелено у ліфті 22 квітня 1998 року; бронза; барельєф
Глушкову Вікторові Михайловичу, радянському вченому-математику і кібернетику, Героєві Соціалістичної Праці, академіку, на фасаді будинку, де він жив останні роки свого життя (1972—1982); бронза, граніт; барельєф, скульптор В. М. Клоков, архітектор Ф. І. Юр'єв
Глушкову Вікторові Михайловичу, радянському вченому-математику і кібернетику, основоположнику вітчизняної кібернетики, фундатору факультету кібернетики, на фасаді будівлі факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; бронза; барельєф; скульптор О. П. Скобліков
Голего Миколі Лукичу (1914—2012) — українському вченому-механіку, доктору технічних наук, заслуженому діячу науки і техніки УРСР, фундатору і ректору Київського інституту інженерів цивільної авіації
Голованьову Степанові Петровичу, машиністу, секретарю вузлового парткому, командиру бронепоїзда літер «Б», що загинув 26 вересня 1941 року у боях за Київ, на будівлі локомотивного депо станції Київ-Пасажирський; граніт, бронза; барельєф
Горєву Миколі Миколайовичу, українському вченому, академіку АМН СРСР, фундатору і першому директорові інституту геронтології, на фасаді будівлі інституту; мармур; барельєф; скульптор Г. Навроцький
Горохову Олексієві Миколайовичу, українському музиканту, педагогу, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював у 1957—1999 роках; мармур
Горошку Володимирові Петровичу, організатору рибного господарства України, на фасаді будівлі, де він працював у 1964—1993 роках; граніт, бронза, барельєфний портрет
Горській Аллі Олександрівні, українській художниці та правозахисниці, на будинку, де вона проживала і працювала у 1944—1970 роках; бронза, граніт; барельєф; скульптор Б. С. Довгань, архітектор Ф. І. Юр'єв
Горюхіній Надії Олександрівні, українській вченій, педагогу, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де вона працювала; мармур
Гріньку Миколі Григоровичу, українському актору, народному артисту України; на фасаді будинку де він жив в 1985—1989 роках; бронза; горельєфний портрет; скульптор А. А. Коптєв
Громашевському Левові Васильовичу; українському вченому-епідеміологу, академіку, Герою Соціалістичної Праці; на фасаді будинку, де він жив і працював у 1960—1980 роках; бронза, горельєфна напівфігура; скульптор О. К. Редько, архітектор B. Г. Смирнов
Грушевському Михайлові Сергійовичу, українському вченому і політичному діячеві, академіку, на фасаді будівлі, де в установах історичній секції ВУАН він працював у 1927—1930 роках; бронза; барельєф; скульптор Г. Г. Пустовойт, архітектор В. А. Дормидонтов
Гуржію Іванові Олександровичу, українському вченому-історику, члену-кореспонденту АН УРСР, професору, на фасаді будинку, де він жив у 1956—1971 роках; граніт, портрет; автор М. М. Муженко
Гуржію Іванові Олександровичу, українському вченому-історику, члену-кореспонденту АН УРСР, професору, на фасаді будинку, де він працював; граніт, портрет; автор І. П. Мельничук
Гутирі Вікторові Степановичу, українському вченому, академіку АН УРСР, на фасаді будівлі Інституту хімії, де він працював у 1977—1983 роках; бронза, горельєфне погруддя
Даденкову Юрієві Миколайовичу, українському вченому-гідравліку, члену-кореспонденту АН України, першому ректору Київського автодорожнього інституту, на фасаді будівлі інституту (нині — Національний транспортний університет), де він працював у 1944—1990 роках; бронза, граніт; барельєф; скульптор М. І. Білик
Данькевичу Костянтинові Федоровичу, українському композиторові, народному артисту СРСР, на фасаді будинку, де він жив у 1952—1984 роках; бронза; барельєф; скульптор О. О. Ковальов, архітектор О. Б. Іванцов
Денисенку Григорієві Івановичу, українському науковцеві, члену-кореспонденту НАН України, ректору Київського політехнічного інституту у 1970—1987 роках, на фасаді будівлі науково-технічної бібліотеки КПІ ім. професора Г. І. Денисенка; граніт, портрет
Денисенку Григорієві Івановичу, українському науковцеві, члену-кореспонденту НАН України, ректору Київського політехнічного інституту у 1970—1987 роках, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Дерев'янку Кузьмі Миколайовичу, українському військовому, дипломату, педагогу, Героєві України, генералу-лейтенанту, на фасаді будинку, де він жив; граніт, портрет
Дерегусу Михайлові Гордійовичу, народному художнику України, професору, академіку академії мистецтв України, на фасаді будинку, де він жив у 1973—1997 роках; бронза, барельєфний портрет
Диннику Олександрові Миколайовичу, українському вченому у галузі механіки та теорії пружності, академіку АН СРСР, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Дзісю Георгіеві Васильовичу, українському державному та громадському діячеві, заступнику голови Ради Міністрів України, засновнику штрихового кодування в Україні, на фасаді будинку, де він працював у 1990—2003 роках; бронза, барельєф
Донець-Тессейр Марії Едуардівні, українській оперній співачці та педагогу, народній артистці УРСР, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де вона працювала; мармур
Думанському Антонові Володимировичу, радянському вченому в галузі колоїдної хімії, академіку АН УРСР, на фасаді будинку, де він жив і працював у 1946—1967 роках; граніт; архітектор І. П. Блажиєвський
Єгунову Костянтинові Кузьмовичу; першому секретареві підпільного Шевченківського райкому ЛКСМУ, який навчався у цьому будинку; граніт; заміна — бронза, скульптори Я. Д. Гончаренко, Є. Д. Гончар
Єрмакову Василеві Петровичу, російському науковцю-математику, професору Київського політехнічного інституту, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Єфремову Сергієві Олександровичу, літературознавцю, журналісту і політичному діячеві, академіку ВУАН, на будівлі Київського університету, де він навчався у 1897—1901 роках; бронза, горельєфний портрет; скульптор Р. М. Русін, архітектор О. К. Стукалов
Жмаченкові Пилипу Феодосійовичу, радянському воєначальнику, генерал-полковнику, Герою Радянського Союзу, на фасаді будинку, де він жив в 1946—1966 роках; мармур; заміна — граніт; архітектор А. Д. Корнеєв
Заболотному Володимирові Гнатовичу, українському архітектору, президентові Академії архітектури України, на фасаді будинку, де він жив у 1945—1962 роках; мармур; барельефний портрет; скульптор М. Шутилов, архітектор Д. І. Антонюк
Заболотному Данилові Кириловичу, українсьмому вченому-мікробіологу та епідеміологу, президенту Всеукраїнської Академії наук, на фасаді будівлі Президії Академії наук, де він працював у 1928—1929 роках; мармур; рееставровано у 1977 році, архітектор І. М. Малакова
Івасюку Володимиру Михайловичу, композитору, основоположнику української естрадної музики, відомому пісняру; встановлено на фасаді Будинку звукозапису Українського радіо, де композитор в 1974—1976 роках брав участь в записі своїх творів; бронза, барельєфний портрет
Кирпичову Вікторові Львовичу, російському вченому-механіку, засновнику і першому ректорові Київського політехнічного інституту, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Книшову Геннадію Васильовичу (1934—2015) — видатному кардіохірургу, доктору медичних наук, професору, академіку НАН України, академіку АМНУ, директору Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова АМНУ
Кондаку Михайлові Андріановичу, українському вченому, професору Київського політехнічного інституту, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Коновалову Михайлові Івановичу, російському вченому-хіміку, ректорові Київського політехнічного інституту, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Корольову Сергієві Павловичу; радянському вченому, конструктору космічних кораблів, двічі Герою Соціалістичної Праці, академіку, на фасаді корпусу № 1 КПІ, де він навчався у 1924—1926 роках; бронза, барельєфний портрет; скульптор К. А. Кузнецов, архітектор В. Г. Гнєздилов
Корольову Сергієві Павловичу, радянському вченому, конструктору космічних кораблів, двічі Герою Соціалістичної Праці, академіку, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Котляревському Арсенію Миколайовичу, українському органісту, музикознавцеві, педагогу, у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Литвинському Юрію Олексійовичу, підполковнику Збройних сил України, активному учаснику Революції Гідності, заступнику командира батальйлну спеціального призначення
Лисіну Борисові Савелійовичу, українському радянському вченому-хіміку, професору, академіку АН УРСР, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Майронісу, який деякий час навчався в Київському університеті, класику литовської літератури, діячу литовського національного відродження, педагогу, професору; встановлена на корпусі Київського університету; бронза, граніт; барельєф; скульптор — Ляонас Пиворюнас
Міяковському Володимиру Варламовичу, українському літературознавецю, історику-архівісту; на будинку, де він проживав в 1917—1929 роках; бронза; барельеф; скульптор [[.]]
Красовському Миколі Олександровичу, видатному поліцейському м. Києва часів Російської імперії, полковнику Армії УНР; на будинку, де він проживав в 1900-х роках; бронза; барельеф; скульптор [[.]]
Мовчану Андрію, герою Небесної сотні, на будівлі спеціалізованої школи № 73 з поглибленим вивченням української мови, літератури та українознавства, де він навчався; мармур
Патону Євгенові Оскаровичу, українському вченому у галузі зварювальних процесів і мостобудування, академіку АН УРСР, Герою Соціалістичної Праці, на 1-му поверсі навчального корпусу № 1 КПІ; гіпс; барельєфний портрет
Паторжинській Галині Іванівні, українському вченому, педагогу, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де вона працювала; мармур
Полторацькому Григорію Микитовичу, учасникові збройного повстання на броненосці «Потьомкін» у 1905 році, на фасаді будинку, де він жив у 1966—1971 роках, бронза, барельєф, скульптор О. О. Банников
Полянському Юрію Олексійовичу, українському вченому, педагогу, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Поляченку Володимиру Аврумовичу, Заслуженому будівельнику України, Герою України, Почесному громадянину міста Києва; на будинку ПАТ ХК «Київміськбуд»; на будинку де з 1988 по 2012 рік він працював; бронза.
Ревуцькому Левові Миколайовичу, українському вченому, педагогу, професору, академіку; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Савицькому Ігорю Вікторовичу, професору, лікарю-гігієністові, на фасаді будівлі Київського медичного університету, де він працював у 1967—1989 роках; граніт, портрет
Скоропадському Павлові Петровичу (1873—1945), українському державному і військовому діячу, гетьману України (1918 р.), на місці, де був будинок, у якому в 1918 році містилася його резиденція. Кераміка, барельєф; скульптор М. А. Галенко
Скурихіну Володимиру Іллічу, академіку НАН України. Встановлена у приміщенні одного із корпусів Кібернитичного центру Академії наук України; граніт, барельєф
Слєпушкіній Ірині Іполітовні, професору, лікарю-гігієністові, на фасаді будівлі Київського медичного університету, де вона працювала у 1967—1990 роках; граніт, портрет
Уманському Терентію Хомичу, активному учаснику визволення Києва у 1943 році, Герою Радянського Союзу, на фасад будинку в Києві, де він у 1957—1963 роках жив
митрополиту Даниїлу (Богдану Михайловичу Чокалюку), ректору Київської Духовної Академії (1991—2000), першому наміснику відродженого Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (м. Київ); на одному з корпусів монастиря; бронза, барельєф
Юричку Володимиру Володимировичу, студенту-медику, провіднику революції гідності в НМУ, першому номеру кулемета в добровольчому батальйоні «Айдар»; барельєфний портрет
Яблонській Тетяні Нилівні, видатному митцю і педагогу, народному художнику України, академіку Академії мистецтв України, Герою України, на фасаді будинку, в якому вона жила і творила у 1960—2005 роках; бронза; барельєфний портрет; скульптор
Янкелевичу Арнольду Анатолійовичу, українському вченому, педагогу, професору; у приміщенні Київської консерваторії, біля аудиторії, де він працював; мармур
Меморіальна дошка на честь відвідування церкви св. Василія Папою Римським Іваном-Павлом II 25 червня 2001 року, встановлена в приміщенні церкви (вул. Вознесенський узвіз, біля Львівської площі);
Народні ополченці фабрики ім. Карла Маркса мужньо і стійко обороняли Київ від гітлерівських загарбників в липні-вересні 1941 року; граніт; архітектор В. Л. Лоботинський
На честь заснування Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти і досліджень для сільського господарства (Київ. 1998 Р.) Фундатори: Університет штату Айова, США Національний аграрний університет, Україна Берлінський університет ім. Гумбольда, Німеччина.
На цьому місці знаходився будинок, де в 1822–1825 рр. відбувалися таємні з'їзди Південного товариства декабристів. Тут була прийнята «Руська Правда». (бронза, барельєфи; скульптор М. К. Вронський, архітектор В. Г. Гнєздилов)
У цьому будинку з 1896 до 1901 року містилося Київське літературно-артистичне товариство. На концертах і засіданнях тут виступали видатні діячі російської та української культури: Леся Українка, Олександр Купрін, Іван Нечуй-Левицький, Микола Мурашко, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Микола Садовський, Марія Заньковецька, Микола Соловцов.
На цьому місці 18 листопада (1 грудня) 1905 року робітники «Южно-Русского завода» (тепер «Ленінська Кузня») об'єднались з саперами Київського гарнізону під час революційного збройного повстання проти царизму. В цьому повстанні смертю хоробрих загинули робітники: Добровольський К., Карпенко І., Крикун І., Любченко С. Вічна слава героям, що загинули за справу пролетарської революції. бронза, горельєф. Художник І. Л. Корнілов, архітектори П. Є. Захарченко, І. Л. Шмульсон.
Тут 18 листопаду 1905 року робітники «Південно-російського машинобудівного заводу» приєдналися до збройної демонстрації революційних солдат Київського гарнізону.
Вічна слава героям Великого Жовтня — робітникам-залізничникам, які загинули під час Січневого повстання 1918 р. в боротьбі за встановлення Радянської влади: Белінському, Богданову, Васильеву, Ветрову, Гончарову, Лукшевичу, Маркелову, Халецькому, Харіну, Щавицькому
Тут (поблизу зруйнованого мосту імені Євгенії Бош) 10 листопада 1943 року 3-я понтонно-мостова бригада навела і утримувала перший понтонний міст в районі Києва, який забезпечив переправу військ 1-го Українського фронту. На стіні вестибюля станції метро Дніпро. граніт
У липні-серпні 1962 р. на базі 408 ОВШ були сформовані 965 та 104 багатопрофільні польові шпиталі. У військово-стратегічній операції «АНАДИР», під час військової блокади Республіки Куба, вони працювали в містах Гавана та Ольгін.
(ЦКВ шпиталь)
У цьому будинку з 19.ХІ.1917 по 18.І.1918 рр. формувався галицько-буковинський курінь СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ
У цьому будинку з 1908 по 1914 рік містився літературно-мистецький клуб. В його діяльності брали участь видатні діячі української культури Микола Лисенко, Микола Садовський, Михайло Коцюбинський, Іван Франко, Леся Українка, Марія Заньковецька, Панас Мирний, Іван Нечуй-Левицький.
Тут, у будинку Маріїнської громади сестер милосердя Червоного Хреста, яка з 1878 року надавала благодійну медичну допомогу нужденним Києва 15—18 квітня 1918 року відбувся І з'їзд Товариства Червоного Хреста України
Тут під час героїчної оборони Києва від німецько-фашистських загарбників у лині-вересні 1941 року розміщувався штаб винищувального батальйону із викладачів студентів і працівників Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка
У цьому будинку в червні-липні 1941 р. містився штаб винищувального батальйону викладачів і студентів сільсько-господарського ветеринарного і лісотехнічного інститутів
У цьому будинку знаходився штаб Дніпровської військової флотилії моряки якої героїчно захищали МІСТО КИЇВ від фашистських загарбників в липні—вересні 1941 р.
Студентам, викладачам, працівникам Київського ордена Леніна державного Університету, які загинули в боях за свободу і незалежність Радянської Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945
«Здесь, на производственной базе Украинского научно-иследовательского института садоводства с 8 по 15 ноября 1943 года проходил перефомирование 868 киевский краснознамённый орденов Суворова ІІ степени, Александра Невского истребительный противотанковый артилерийский полк резерва Главного командования»
У цьому будинку була явочна квартира підпільної групи Ф. М. Кущнірова яка діяла у м. Києві та Київській області в 1941–1942 роках під час Другої світової війни
У цьому будинку /бувшому Паталагоанатомічному інституті, спорудженому в 1888 р./ працювали видатні вчені паталогоанатоми: Г. М. Мінх 1888–1895 рр. В. К. Високович 1895–1912 рр. В. М. Константинович 1912–1920 рр. П. О. Кучеренко 1921–1936 рр. Є. І. Чайка 1936–1970 рр.
У церкві Різдва Христового 18-19 (6-7 за ст. стилем) травня 1861 року стояла домивина з тілом Тараса Шевченка і було відправлено панахиду за спокій його душі
У будинку факультетських клінік спорудженому в 1885 році, працювали видатні вчені — хірурги: професор КАРАВАЄВ В. О. 1885–1892 рр. академік ВОЛКОВИЧ М. М. 1911–1923 рр. академік КРИМОВ О. П. 1930–1954 рр. чл. кор. АН УРСР ІЩЕНКО І. М. 1955–1968 рр. — терапевти: професор ОБРАЗЦОВ В. П. 1904–1920 рр. академік ЯНОВСЬКИЙ Ф. Г. 1921–1928 рр. академік СТРАЖЕСКО М. Д. 1929–1952 рр. академік ІВАНОВ В. М. 1958–1962 рр.
Выпускникам киевских артилерийских, военно морской и авиационной специальных школ системы народного просвещения — участникам Великой Отечественной войни 1941–1945 гг. Установлено на здании где находилась 13-я артспецшкола скульптор М. Д. Марченко
У цьому будинку Анатомічного театру працювали видатні вчені — анатоми: ВАЛЬТЕР О. П. 1853–1868 рр. БЕЦЬ В. О. 1868–1890 рр. ТИХОМИРОВ М. А. 1890–1902 рр. СТЕФАНОВ Ф. А. 1903–1917 рр. гістолог ПЕРЕМОЖКО Г. І. 1868–1875 рр. паталофізіолог ХРЖОНЩЕВСЬКИЙ Н. А. 1869–1875 рр.
У цьому будинку з 1953 року було розташоване Київське вище інженерне радіотехнічне училище противоповітряної оборони імені маршала авіації Покришкіна О. І.
Тут в 1945–1962 рр. містився дитячий будинок № 13, де перебували діти, звільнені з фашистських концтаборів, а також ті, чиї батьки загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Київський фунікулер споруджено 1905 року. Архітектор О. Баришников, інженер М. П'ятницький. Обладнання виготовлено в Швейцарії. Реконструйовано в 1983–1984 роках.. граніт.
Ці ворота у 1930-1940-х роках були останньою надією на життя десятків тисяч репресованих нацистським та комуністичним тоталітарними режимами. Вітраж на металі
Вороніну Михайлу Львовичу, українському дизайнеру і виробникові класичного одягу, на фасаді будівлі швейної фабрики, де він працював у 1991–2012 роках; бронза; горельєфний портрет; скульптор В. М. Рожик
Жукову Георгію Костянтиновичу; бронза, барельєфний портрет; скульптор Олександр Скобліков, архітектор Анатолій Ігнащенко, відкрита у 1977, демонтована у 2015
В годы Великой отечественной войны в период временной оккупации города немецко-фашистскими захватчиками здесь действовал Киево-Святошинский подпольный райком КП/б/У /июль-ноябрь 1943 г./
В годы Великой отечественной войны в период временной оккупации города немецко-фашистскими захватчиками /1941-1943 г. г./ действовал Подольский подпольний райком КП/б/У
У роки Великої Вітчизняної війни під час тимчасової окупації міста Києва німецько-фашистськими загарбниками (1941–1943 рр.) діяв Печерський підпільний райком КП(б)У
Жмаченку Пилипові Феодосійовичу, радянському воєначальнику, генерал-полковнику, Герою Радянського Союзу, на фасаді Київського будинку технічного навчання ДТСААФ імені Жмаченка; мармур
У цьому будинку у 1906 р. містилась редакція першої на Україні легальної більшовицької газети «Робітник», у першому номері якої від 8 червня 1906 р. була надрукована стаття Володимира Ілліча Леніна «Накануне».
У цьому будинку в 1917–1918 рр. містився 3-й понтонний батальйон, революційні солдати якого брали активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади в м. Києві; архітектор П. І. Макушенко
В годы Великой отечественной войны в период временной оккупации города немецко-фашистскими захватчиками /1941-1943 г. г./ действовал Радянский подпольний райком КП/б/У
У цьому будинку в період німецько-фашистської окупації (1941–1943 рр.) проводив роботу запасний підпільний Шевченківський райком КП (б) України м. Києва
У цьому будинку з січня 1944 року по січень 1945 року діяв Український штаб партизанського руху — військово-саперний орган по керівництву партизанською боротьбою в тилу німецько-фашистських загарбників
У цьому будинку в січні 1918 року містився більшовицький штаб по керівництву бойовими діями повсталих робітників Подолу і революційних солдатів проти контреволюційної Центральної Ради
У цьому будинку містився командний пункт 167 сумсько-київської двічі червонопрапорної стрілецької дивізії, звідки командування 38 армії доповіло генералу ВАТУТІНУ М. Ф. про визволення Києва від німецько-фашистських загарбників. (бронза; художник А. М. Подольський)
Бойченку Олександрові Максимовичу, українському радянському письменнику і громадському діячеві; на фасаді будинку де в 1944–1950 роки жив і працював письменник; бронза, граніт, барельєфний портрет; скульптор В. Н. Оснач, архітектор І. Л. Шмульсон
↑ абвгдежикПостанова бюро Київського міського комітету Компартії України і виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1975 року № 263 «Про встановлення меморіальних дошок у м. Києві у 1975–1976 роках» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 4. — С. 2–4. [Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.]
↑ абРозпорядження Київської міської державної адміністрації від 11 травня 2011 року № 700 «Про встановлення меморіальних дощок у м. Києві» // Хрещатик. — № 116 (3941). — 2011. — 11 серпня. — С. 14. [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
Галайчук А. М. Розповідають художньо-меморіальні дошки Києва: путівник-довідник. — К. : Мистецтво, 1966. — 112 с., іл.
Галайчук А. М., Воронцов И. Н. Киев. Страницы мемориальной летописи: фотопутеводитель-справочник. — К. : Мистецтво, 1983. — 256 с., ил. (рос.)
Галайчук А. М., Воронцов И. Н. Киев. Страницы мемориальной летописи: фотопутеводитель-справочник. — 2-е изд. — К. : Мистецтво, 1987. — 319 с., ил. (рос.)
Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11 березня 2008 № 285 [недоступне посилання з квітня 2019 «Про встановлення пам'ятних знаків та меморіальних дощок у м. Києві»][недоступне посилання з жовтня 2019]
Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 серпня 2009 року № 911 «Про встановлення меморіальних дощок у м. Києві» // «Хрещатик». — № 118 (3564). — 2009. — 4 вересня. — С. 4. [[18 серпня 2022 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]
Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11 травня 2011 року № 700 «Про встановлення меморіальних дощок у м. Києві» // «Хрещатик». — № 116 (3941). — 2011. — 11 серпня. — С. 14. [[18 серпня 2022 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]