Вулицю почали прокладати на початку 60-х років XIX століття, 1861 року вона набула назву Олексіївська. У середині 1870-х років після розпланування колишньої Університетської площі вулицю продовжили від Бібіковського бульвару (нині — бульвар Тараса Шевченка) до Шулявської вулиці (нині — вулиця Льва Толстого). З 1900 року — Терещенківська вулиця, на честь Ніколи Терещенка, київського підприємця та мецената, почесного громадянина міста Києва.
Після встановлення у Києві радянської влади спочатку отримала назву вулиця Герцена (лютий 1919), затим вулиця Чудновського (літо 1919 року[1][2], підтверджено 1944 року[3]), на честь Григорія Чудновського, російського революціонера-більшовика, радянського комісара Києва в цивільних справах у січні — лютому 1918 року. Під час нацистської окупації міста в 1941—1943 роках — Терещенківська. З 1955 року — вулиця Рєпіна[4][5], на честь українського живописця Іллі Рєпіна.
Сучасну історичну назву вулиці відновлено 1992 року[6].
Звід пам'яток історії та культури України. Київ. Кн. 1. Ч. ІІІ: С — Я / Редкол. тому: відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд. : В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова; НАН України; Інститут історії України; Інститут археології; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського; Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство культури України; Українське товариство охорони пам'яток історії та культури; Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. — С. 1217–2197. —ISBN 966-95478-2-2. [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
