50°26′41″ пн. ш. 30°31′5″ сх. д. / 50.44472° пн. ш. 30.51806° сх. д. / 50.44472; 30.51806

Театральна
Київський метрополітен Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Тип	пілонна трисклепінна
Проєктна назва	Вулиця Леніна[1], Театральна[2]
Стара назва	Ленінська (до 1993 року)
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	102,0 м
Будівництво
Дата відкриття	6 листопада 1987 року
Архітектор(и)	М. М. Альошкін, А. С. Крушинський, Т. О. Целіковська
Скульптор(и)	А. В. Кущ
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Пересадка на	«Золоті ворота»
Район міста	Шевченківський
Виходи до	вулиць Богдана Хмельницького, Євгена Чикаленка
Наземний транспорт	А 24, 109, 114 (вихідні дні)
Інше
Час відкриття	05:43
Час закриття	00:18
Код станції	119

п о р Святошинсько-Броварська лінія

Легенда ТЧ «Новобіличі» Новобіличі +зал ПК068+75 Академмістечко ПК054+15 Житомирська ПК036+15 Святошин +зал ПК026+50 Нивки Гаванський шляхопровід ПК016+03 Берестейська +зал ПК5+65 Шулявська ПК17+63 Політехнічний інститут +шв. трам ПК38+54 Вокзальна +M +зал +зал +шв. трам ПК49+11 Університет ПК57+92 Театральна +M ПК65+19 Хрещатик +M ССГ до Майдану Незалежності ССГ до Кловської ПК81+45 Арсенальна ПК91+00 Дніпро Міст Метро через р. Дніпро ПК105+00 Гідропарк Русанівський метроміст через Русанівську протоку ПК121+09 Лівобережна  +зал Шляхопровід над залізницею ТЧ-1 «Дарниця» ПК132+38 Дарниця ПК145+66 Чернігівська ПК157+65 Лісова

«Театра́льна» — 28-ма станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Університет» і «Хрещатик». Відкрита 6 листопада 1987 року під назвою «Ле́нінська» (від вулиці Леніна, нині — Богдана Хмельницького, де розташована станція). Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року^[3], від розташованих поблизу Драматичного театру ім. Лесі Українки та Національної опери України.

Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською та Сирецько-Печерською лініями.

Також поряд зі станцією розташовані Центральний універмаг і Природничий музей.

Станція вбудована в наявну лінію спеціально як пересадковий пункт на Сирецько-Печерську лінію. Осторонь тунелів перегону «Університет» — «Хрещатик» почали будівництво станції та під'їзних тунелів. На завершальному етапі будівництва новий вузол приєднали до наявної лінії. При цьому протягом пів року, з 31 березня по 1 жовтня 1987 року, лінія була розірваною навпіл, між «Університетом» і «Хрещатиком» поїзди не ходили. Саму станцію відкрили трохи більше ніж через місяць після відновлення руху, пристосувавши відкриття до 6 листопада — напередодні 70-ї річниці Великої Жовтневої революції^[4]. Старі тунелі, довжиною понад 300 м кожен, які частково перерізані склепінням станції «Золоті Ворота», перебувають у законсервованому стані. До них є доступ через службові проходи для профілактичного огляду^[5].

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Станція має три підземних зали — середній і два зали з посадковими платформами. Зали поєднані між собою рядами проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал ескалаторним тунелем з'єднаний з підземним вестибюлем, сполучений з підземним переходом на перехресті вулиць Богдана Хмельницького і Євгена Чикаленка. Для підйому та спуску пасажирів в ескалаторному тунелі встановлено чотиристрічкові одномаршеві ескалатори.

За словами архітектора Т. Целіковської, станція могла стати іншою. Отримавши задачу створити станцію, присвячену Леніну, архітектори намагалися зробити акцент на музиці Бетховена — яка подобалася Леніну як людині. Однак цей проєкт було відхилено, і станція набула нинішнього інтер'єру в офіціозному стилі^[5].

В оформленні переважає граніт червоно-коричневих тонів Лезниківського родовища в Житомирській області (з того самого, звідки в 1929 році взято камінь для Мавзолею Леніна^[6]), яким облицьовані пілони й торець центрального залу. У нішах пілонів із боку центрального залу встановлено металеві горельєфи у вигляді прапорів із цитатами з робіт Леніна українською та російською мовами. У торці залу розміщено бронзовий бюст Леніна. З боку посадкових платформ центральна частина пілонів оброблена світло-сірим мармуром.

Підсвітка центрального і платформних залів — закарнізна. Колійні стіни облицьовані білим мармуром.

Верхній циліндричний підземний вестибюль являє собою композицію «Спіраль часу», що складається з горельєфів і барельєфів, які уособлюють зображення історичних подій, перетворюючись на птахів і промені, і нарешті сходяться в центрі склепіння, де змонтована велика люстра з м'яким білим світлом.

У середині залу станції розташовані чотири галереї-проходи над платформою другої колії, що ведуть до чотирьохстрічкового одномаршевого ескалатора, яким можна перейти на станцію «Золоті ворота».

25 лютого 2014 року, під час активної фази «Ленінопаду», на станції демонтували таблички з радянськими лозунгами та почали підготовчі роботи для демонтажу барельєфа Леніна в торці станції^[7]. Однак, барельєф лише закрили дерев'яною стінкою. 6 листопада 2014 року на стінці у торці залу відкрили 3D малюнок із зображенням театральної зали^[8].

• 
  Центральний зал
• 
  Бюст В. І. Леніна у торці центрального залу, закритий у лютому 2014 року
• 
  3D малюнок, який закриває бюст В. І. Леніна (відкрито 6 листопада 2014 року)
• 
  Посадкова платформа в бік станції «Університет»
• 
  Назва станції на колійній стіні
• 
  Один із бронзових прапорів із цитатою Леніна на пілоні, усі демонтовані у лютому 2014 року
• 
  Центральний зал, перехід на станцію «Золоті ворота»
• 
  Вигляд в бік ескалаторів
• 
  Ескалаторний нахил
• 
  Табличка із зазначенням часу роботи станції «Ленінська»

Відправлення першого поїзда в напрямку:

• ст. «Лісова» — 05:57
• ст. «Академмістечко» — 05:53

Відправлення останнього поїзда в напрямку:

• ст. «Лісова» — 00:26
• ст. «Академмістечко» — 00:22

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

• ст. «Лісова» — 22:53, 23:05, 23:17, 23:28, 23:40, 23:51, 0:03, 0:14, 0:26
• ст. «Академмістечко» — 22:29, 22:41, 22:53, 23:04, 23:14, 23:24, 23:34, 23:44, 23:57, 0:09, 0:22

• Список станцій Київського метро.
• Будівництво торгово-офісного центру на станції метро «Театральна»

Театральна у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Київ»
	Файли у Вікісховищі?

• Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [Архівовано 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]

• Веб-енциклопедія Києва.
• Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Театральная» [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 30 июля. (рос.)
• Тоцкий Олег. 3D-рисунок на «Театральной» [Архівовано 9 квітня 2017 у Wayback Machine.]// tov-tob.livejournal.com. — 2014. — 07 ноября. (рос.)
• Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
• Фотоальбом «Київ. Фото-словник» [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]