Кальницький Павло Федосійович

Кальницький Павло Федосійович
Народився22 вересня 1929(1929-09-22)
Супротивна Балка, Новосанжарський район, Полтавська округа, Українська СРР, СРСР
Помер19 грудня 2004(2004-12-19) (75 років)
Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьскульптор
Alma materКиївський державний художній інститут (1955)
ВчителіВронський Макар Кіндратович і Гельман Макс Ісайович
ЧленствоСпілка радянських художників України
У шлюбі зКальницька Людмила Степанівна

Кальни́цький Павло́ Федосі́йович (22 вересня 1929, Супротивна Балка — 19 грудня 2004, Київ) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року. Чоловік мистецтвознавця Людмили Кальницької, батько скульптора Бориса Кальницького.

Біографія

Народився 22 вересня 1929 року (за іншими даними 9 вересня 1930 року) в селі Супротивній Балці (нині Полтавський район Полтавської області, Україна). Протягом 1949—1955 років навчався у Київському художньому інституті, був учнем Макара Вронського та Макса Гельмана. Дипломна робота — композиція «Богдан Хмельницький біля тіла козака Тура».

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Червоноткацькій, № 22/2 квартира № 28, у будинку на вулиці Микитенка, № 3 а, квартира № 41[1] та у будинку на вулиці Прирічній, № 19 г, квартира № 189[2]. Помер у Києві 19 грудня 2004 року.

Творчість

Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Використовував гіпс, бронзу, граніт, мармур. Серед робіт:

композиції
  • «Богдан Хмельницький біля тіла козака Тура» (1955);
  • «Пісня миру» (1957, гіпс тонований);
  • «Мирний сон» (1960, гіпс тонований);
  • «Доля» (1964, мармур);
  • «Комуніст» (1970, оргскло, цинк);
  • «Воротар» (1971, оргскло).
портети
  • Герой Соціалістичної Праці забійник Я. А. Трисачов (1957, гіпс тонований; у співавторстві з Віктором Гречаником);
  • Герой Соціалістичної Праці забійник Федір Голуб'ятников (1957, гіпс тонований; у співавторстві з Віктором Гречаником);
  • «Дівчина» (1960, гіпс тонований);
  • голова колгоспу М. П. Мелашенко (1973, цинк);
  • Герой Радянського Союзу, гвардії старшина Федір Іванович Мінін (1974, гіпс тонований; у співавторстві з Віктором Гречаником);
  • Маршал Радянського Союзу Федір Іванович Толбухін (1975, бронза);
  • автоінспектор, старшина міліції С. Духновський (1977, гіпс тонований).
монументальна скульптура
серія погрудь у місті Миргороді
  • пам'ятник Володимиру Леніну в місті Бершаді (1975, у співавторстві);
  • пам'ятник загиблим «Скорботна мати» в місті Бершаді (1977, у співавторстві);
  • погруддя Павла Пестеля у місті Тульчині (1979);
  • погруддя Антона Макаренка у Києві (1982);
  • пам'ятник Герою Радянського Союзу Степану Харитоновичу Сікорському у селі П'ятигорах Київської області (1983, бронза);
  • погруддя пожежника Чорнобиля Віктора Кібенка у місті Іванкові (1987);
  • погруддя пожежника Чорнобиля Володимира Правика у місті Ірпені (1988).
Монумент на честь 300-річчя
возз'єднання України з Росією
Пам'ятник Василю Чапаєву
Надгробок Максима Рильського
Погруддя Павла Пестеля
Погруддя Антона Макаренка
Пам'ятник Степану
Сікорському
Погруддя Володимира Правика

Брав участь у республіканських виставках з 1956 року, всесоюзних — з 1957 року, зарубіжних — з 1958 року, зокрема у 1963 році його роботи експонувалися у Німецькій Демократичній Республіці та у Польській Народній Республіці.

Примітки

  1. Кальницький Павло Федосійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 59.
  2. Кальницький Павло Федосійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 168.

Література