Кіпріанов Андрій Іванович

Андрій Іванович Кіпріанов
Народився4 (16) липня 1896
Руські Тишки, Харківський район, Харківська губернія, Російська імперія
Помер29 вересня 1972(1972-09-29) (76 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Місце проживанняСРСР СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьхімік
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузьорганічна хімія
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Інститут органічної хімії НАН України
Вчене званняакадемік
Науковий ступіньдоктор хімічних наук
Аспіранти, докторантиЯгупольський Лев Мусійович
Ушенко Іван Калістратович
Портнягіна Віра Олександрівна
Красовицький Борис Маркович
Бабичев Федір Семенович
ЧленствоНАНУ
Нагороди
Сталінська премія
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Андрі́й Іва́нович Кіпріа́нов (нар. 4 (16) липня 1896(18960716), Руські Тишки — 29 вересня 1972, Київ) — український радянський хімік, академік АН УРСР (з 1945 року).

Біографія

Народився 4 (16 липня) 1896 року в селі Руських Тишках на Слобожанщині (тепер Харківського району Харківської області) в сім'ї священика. Закінчив Харківське духовне училище.

У 1919 році закінчив хімічний факультет Харківського університету. У 1934 році йому без захисту присвоєний науковий ступінь кандидата наук. У 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Окраска и строение цианиновых красителей».

З 1942 року — директор об'єднаного інституту хімії АН УРСР у евакуації. З 1944 року очолював кафедру органічної хімії Київського університету. Тривалий час читав курс органічної хімії. 12 лютого 1945 року обраний академіком АН УРСР, став директором інституту органічної хімії АН УРСР. У 1946—1948 роках поєднував роботу на кафедрі з посадою віце-президента АН УРСР.

Могила Андрія Кіпріанова

Помер 29 вересня 1972 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7; надгробок — граніт, лабрадор; скульптор В. Є. Селібер, архітектор В. К. Лапшов; встановлений у 1974 році)[1].

Праці

Засновник відомої школи з ціанінових барвників. Автор відомої на терені СРСР монографії «Введение в электронную теорию органических соединений», яка витримала два видання 1965 та 1975 років. Опублікував 234 роботи.

Відзнаки

Лауреат Сталінської премії (за 1942 рік). «Заслужений діяч науки УРСР» з 1958 року.

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.

Вшанування пам'яті

меморіальна дошка на вул. М. Коцюбинського

1977 року у Києві ім'ям академіка Кіпріанова було названо вулицю в Ленінградському районі.

У 1979 році в Києві, на будинку по вулиці Михайла Коцюбинського, 9, де в 1944—1972 роках жив Андрій Кіпранов, йому відкрито бронзову меморіальну дошку (барельєфний портрет на тлі хімічних формул; скульптор В. Є. Селібер, архітектор А. М. Мілецкий).

У 1981 році меморіальну дошку відкрито на будинку Інституту органічної хімії АН УРСР по вулиці Мурманській, 5, де в 1941—1972 роках працював вчений.

Примітки

Джерела