PROFILPELAJAR.COM

1990 в інших календарях
Григоріанський	1990; MCMXC
Ab urbe condita	2743
Ассирійський	6740
Календар бахаї	146–147
Бенгальський	1397
Берберський	2940
Бірманський	1352
Буддистський	2534
Візантійський	7498–7499
Вірменський	1439; ԹՎ ՌՆԼԹ
Голоценовий	11990
Ефіопський	1982–1983
Єврейський	5750–5751
Індуські календарі
- Вікрам самват	2046–2047
- Шака самват	1911–1912
- Калі Юґа	5090–5091
Іранський	1368–1369
Ісламський	1410–1411
Китайський	己巳年 (земляний змій); 4687 або 4480; — до —; 庚午年 (металевий кінь); 4688 або 4481
Коптський	1706–1707
Корейський	4323
Тайванський	РК 79; 民國79年
Тайський сонячний	2533
Календар чучхе	79
Юліанський	Григоріанський мінус 13 д.
Яванський	1922–1923
Японський	Хейсей 2; (平成２年)
Час Unix	631152000 – 662687999

Рік:	1987 · 1988 · 1989 — 1990 — 1991 · 1992 · 1993
Десятиліття:	1970-ті · 1980-ті — 1990-ті — 2000-ні · 2010-ті
Століття:	XVIII · XIX — XX — XXI · XXII
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1990 (значення).

Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р. у Києві, які переросли в знамените голодування українських студентів на майдані Незалежності і змусили Верховну Раду УРСР піти на деякі поступки національно-демократичним силам. Йшлося, передусім, про відставку тодішнього прем'єра В. Масола та протидію спробі нав'язати Україні так званий «союзний договір». Вихідці-студенти цієї революції складуть активну частину українського національного політикуму 1990—2000—2010-х. Див. Студентська революція на граніті^[1].

Події

Див. також: Категорія:1990

1 січня — Ірландія розпочала головування в Раді ЄС^[2].
19 січня — в Ужгороді було створено «Товариство Карпатських Русинів». Першим головою товариства став тодішній головний архітектор обласного центру, міста Ужгород — Михайло Михайлович Томчаній.
28 січня — в Бухаресті, Румунія продемократичні демонстрації з вимогами від тимчасового уряду звільнення всіх колишніх комуністів з посад у владі та усунення тимчасового президента країни Ілієску з його посади.
23 лютого — чемпіоном світу з хокею на траві серед чоловіків стала збірна Нідерландів.
10 березня — чемпіоном світу з гандболу серед чоловіків стала збірна Швеції (у фіналі перемогла збірну СРСР з рахунком 27-23).
14 березня — у Львівській області в Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.
15 березня — вперше встановлені офіційні зв'язки між Ватиканом і СРСР;
24 квітня — на орбіту Землі був доставлений телескоп Хаббл.
2 травня — чемпіоном світу з хокею стала збірна СРСР.
5 травня — переможцем пісенного конкурсу Євробачення 1990 став Тото Кутуньо, що представляв Італію з піснею «Insieme 1992».
4 червня — Завершила свої повноваження голова президії верховної ради УРСР Валентина Шевченко.
12 червня — Верховна Рада РРФСР прийняла Декларацію про державний суверенітет республіки.
1 липня — Італія розпочала головування в Раді ЄС^[2].
8 липня — у фіналі чемпіонату світу з футболу збірна ФРН перемогла збірну Аргентину з рахунком 1-0.
16 липня — Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
26 липня — вступ на посаду міністра внутрішніх справ УРСР Василишина Андрія Володимировича.
1 серпня — 500-ліття Запорозького козацтва.
3 серпня — Закону «Про економічну самостійність Української РСР», що передбачав повну господарську самостійність і свободу підприємництва усіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України; введення національної грошової одиниці, самостійність регулювання грошового обігу; національну митницю, захищеність внутрішнього ринку^[3].
13 серпня — Рішення парламенту НДР про об'єднання з ФРН.
19 серпня — у фіналі чемпіонату світу з баскетболу в Аргентині збірна СФРЮ перемогла збірну СРСР з рахунком 92-75.
5 вересня — заснований Львівський інститут менеджменту.
3 жовтня — завершено об'єднання Німеччини.
2-17 жовтня — в Києві відбувся протест-голодування студентів, що увійшов в історію під назвою «Студентська революція на граніті».

Вибори

вперше за повоєнний період, у республіках СФРЮ відбулися вільні парламентські вибори на багатопартійній основі.
4 березня — у СРСР відбулися перші альтернативні вибори народних депутатів.
15 березня — Михайло Горбачов був обраний єдиним в історії СРСР президентом;