Визнана «Жінкою року» 13 лютого 2017 року за версією журналу Elle за досягнення в кіно та гуманітарну роботу[15][16].
Життєпис
Народилася 15 квітня 1990 року в Парижі в сім'ї адвокатки й адвоката Жаклін та Кріса Вотсонів. Названа Еммою на честь знайомої родини[17]. Коли Еммі було 5 років, родина переїхала з Парижа до Англії, до графства Оксфордшир. Батьки розлучилися, й Емма стала жити з матір'ю та молодшим братом Алексом. В 6 років вона вирішила, що стане акторкою[18].
1998 року вступила до початкової школи Дрейгон в Оксфорді. У школі виконала головні ролі у виставах «Юність Артура», «Щасливий принц» та роль злої куховарки в «Пригоди Аліси в Дивокраї». У 7 років посіла перше місце в шкільному конкурсі читців[19].
2008 року закінчила Гідінґтонську школу для дівчат. Планувала надалі здобувати освіту в університеті, але вагалась у виборі факультету, хоч була не проти вивчати англійську та літературу[20]. Того ж року закінчила літні курси акторської майстерності в Королівській академії театрального мистецтва в Лондоні[21].
У 2009 році вступила до Браунського університету. 25 травня 2014 року закінчила навчання з бакалаврським ступенем з англійської літератури[22]. 2014 року в інтерв’ю на Шоу Елен Дедженерес Вотсон повідомила, що їй знадобилося п’ять років, щоб здобути ступінь, а не чотири, тому що через акторську роботу вона додатково «взяла два повні семестри»[23].
Після восьми прослуховувань Еммі Вотсон, Деніелу Редкліффу та Руперту Ґрінту повідомили, що їх затверджено на ролі Герміони Ґрейнджер, Гаррі Поттера та Рона Візлі відповідно. Сама Роулінґ підтримала цей вибір[18].
В ролі Герміони Емма дебютувала відбувся 2001 року, коли на екрани вийшла перша частина поттеріани. Фільм побив усі рекорди касових зборів і того ж року був визнаний найуспішнішим у комерційному прокаті[25].
Критика дуже позитивно відгукнулася про роботу трійки молодих акторів. The Daily Telegraph назвав гру Емми Вотсон «чудовою»[26], а на думку IGN вона «затьмарила всіх»[27]. Вотсон була відзначена 5-ма номінаціями за цю роль й одержала премію Young Artist Award в категорії «Найкраща молода акторка»[28].
Уже через рік на екрани виходить фільм «Гаррі Поттер і таємна кімната». Хоча він викликав різні відгуки критики, загалом був успішним. Los Angeles Times відзначив, що акторська гра покращилася[29]. Водночас The Times розкритикувала режисера за те, що він «зловживає» популярністю образу Емми Вотсон[30], яка отримала за цю роль нагороду Otto Award від німецької газети Die Welt[31].
2004 року відбулася прем'єра фільму «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану». На думку багатьох критиків, у цьому фільмі Вотсон зіграла вже значно професійніше. Washington Post написала, що гра Вотсон була «набагато кращою за гумором та за духом», ніж гра Деніела Редкліффа[32]. The New York Times писав:
«На щастя, млявість Деніела Редкліффа заглушувалася роботою Емми Вотсон. Гаррі постійно демонстрував свої збільшені магічні здібності... тоді як Герміона... приголомшила всіх куди сильніше своїм немагічним ударом по носі Драко Малфоя»
Оригінальний текст (англ.)
«Luckily Mr. Radcliffe's blandness is offset by Ms. Watson's spiky impatience. Harry may show off his expanding wizardly skills ... but Hermione ... earns the loudest applause with a decidedly unmagical punch to Draco Malfoy's deserving nose.»[33].
Однак цей фільм став найневдалішим зі всієї серії з погляду комерційного прокату. Вотсон отримала за роботу в фільмі дві нагороди Otto Awards та нагороду від Total Film[34][35].
Вотсон на прем'єрі фільму «Гаррі Поттер і келих вогню», листопад 2005
Успішно вийшов на екрани четвертий фільм серії «Гаррі Поттер і келих вогню». Він побив рекорди зборів у перший вікенд в Англії та США. Критики відзначили зрілість Вотсон як акторки. Газета New York Times назвала гру Вотсон «зворушливо серйозною»[36]. Робота Емми Вотсон над роллю Герміони в «Гаррі Поттер і келих вогню» була відмічена трьома номінаціями на різні кінопремії[37][38], також вона здобула золоту нагороду Otto Award[39]. Того ж року Вотсон стає наймолодшою дівчиною, що з'явилася на обкладинці журналу Teen Vogue[40].
Герміона у фільмі «Гаррі Поттер та Орден Фенікса», 2007
П'ятий фільм про Гаррі Поттера («Гаррі Поттер і Орден фенікса») мав величезний фінансовий успіх: понад 938 млн доларів у прокаті[41]. Вотсон здобула нагороду National Movie Award у номінації «Найкраща жіноча роль»[42]. Трійка головних героїв серії стала настільки відомою, що всіх з них 9 липня2007 року було відзначено честю залишити відбитки своїх рук та ніг на знаменитій алеї зірок біля входу до Китайського театру Граумана в Голлівуді.
Відбитки рук та ніг Емми Вотсон і її колег за поттеріаною на алеї зірок
Попри чутки про те, що Вотсон хоче покинути проєкт та не бажає зніматися у двох останніх фільмах про Гаррі Поттера, акторка підписала контракт із компанією Warner Brothers. За словами Вотсон, це рішення далося їй дуже важко, оскільки воно фактично означає повну залежність життя від знімання на наступні три роки (адже вона саме збиралася вступити до університету і продовжити вивчення англійської мови й літератури, плануючи поєднувати навчання з роботою в фільмах[43]). Але після довгих роздумів «переваг виявилося більше, ніж недоліків»[44].
Зйомки у фільмах про Гаррі Поттера принесли Еммі Вотсон понад 18 млн доларів[47], проте вона відмовилася від пропозиції покинути школу, щоб присвятити весь свій час зніманню.
Подальша акторська робота
9 липня 2007 року
Перша роль Вотсон поза поттеріаною була 2007 року у фільмі «Балетні туфельки»[48]. У цій екранізації роману Ноеля Стрітфілда вона втілила молоду акторку Пауліну Фоссіл[49]. Фільм вийшов 26 грудня 2007 року у Великій Британії, де його побачили 5,2 мільйона телеглядачів і телеглядачок, але особливого успіху не мав.
Також Вотсон узяла участь у зніманні анімаційної дитячої комедії «Пригода Десперо», прем'єра якої відбулась у грудні 2008 року.[14] У цьому фільмі вона озвучила головну героїню — принцесу Пі.
На відміну від Редкліффа та Грінта, які давно та остаточно вирішили пов'язати своє життя з кіно, Вотсон дуже обережно відповідала на питання щодо планів на майбутнє. В інтерв'ю журналу Newsweek2006 року вона сказала:
«Деніел та Руперт здаються впевненими у своєму виборі... Мені, звичайно, подобається грати, втім існує безліч інших речей, якими я люблю займатися.»
Оригінальний текст (англ.)
Daniel and Rupert seem so sure ... I love to perform, but there are so many other things I love doing[50]
Вотсон знялася в музичному кліпі гурту One Night Only після зустрічі з вокалістом Джорджем Крейгом під час рекламної кампанії Burberry зима/літо 2010 року. Відеокліп «Say You Don't Want It» показали на Channel 4 26 червня 2010 року і він вийшов 16 серпня[51]. У своєму першому фільмі після поттеріани Востон втілила в біографічній драмі 7 днів і ночей з Мерилін помічницю гардеробника Люсі, яка недовго зустрічається із головним героєм Коліном Кларком (Едді Редмейн)[52][53].
На 2012 Tribeca Film Festival, премєра Struck by Lightning.
У травні 2010 року повідомлялося, що Вотсон зацікавлена взяти участь у фільмі режисера Стівена ЧбоскіПереваги скромників, що ґрунтується на однойменному романі 1999 року. Знімання почали влітку 2011-го, фільм вийшов у прокат у вересні 2012 року. Вотсон зіграла старшокласницю Сем, яка подружилася з однокурсником Чарлі (Логан Лерман) і допомагає йому в боротьбі з посттравматичним стресовим розладом. Фільм отримав схвальні відгуки й окупився в прокаті. Девід Секстон з Evening Standard висловив думку, що гра Ватсон була «правдоподібною та зворушливою»[54], тоді як рецензент The Atlantic вважав, що Вотсон «позбавляє спогадів про десятиліття ролі Герміони в серії фільмів про Гаррі Поттера завдяки кокетливій, але невпевненій у собі і вільній героїні»[55].
У 2013 році Вотсон знялася в кримінальній драмі Елітне суспільство. Фільм режисерки Софії Копполи заснований на реальних подіях, у якому Вотсон втілила вигадану версію Алексіс Нієрс, телеведучої, яка була однією із семи підлітків, залучених до пограбувань. Хоча фільм мав здебільшого змішані відгуки, критика майже одностайно похвалила гру Вотсон. Пізніше Адам Вайт із The Independent заявив, що «вона виявилася чудовою... Вотсон випромінює невимушену зневагу. Її липкий американський вокал — різкий і монотонний, наче вона проковтнула Кардаш'ян на сніданок»[56]. Вотсон також здобула роль другого плану в апокаліптичній комедії Це кінець (2013), у якій вона, Сет Роген, Джеймс Франко та багато інших акторів зіграли «перебільшені версії самих себе»[57].
У лютому 2016 року Вотсон оголосила, що бере річну перерву від акторської кар'єри, плануючи витратити час на «особистий розвиток» і боротьбу за права жінок.[58]
Мода, за її словами — це напрям близький до мистецтва, яке вона вивчала в школі. У вересні 2008 року в своєму блозі Вотсон написала:
«Я серйозно зосередилася на мистецтві взагалі та на моді зокрема»
Оригінальний текст (англ.)
I've been focusing on art a lot, and fashion's a great extension of that.[60].
Метр європейського кутюру Карл Лагерфельд назвав Емму Вотсон «справжньою англійською трояндою», образ якої давно викинутий в архіви британських журналів. «Втілення чистоти та невинності, розбавлене пильним поглядом кокетки» — так схарактеризував її модельєр Крістофер Бейлі, який вибрав Вотсон на головну роль у рекламній кампанії Burberry осінь-зима — 2009/10. Можливо, цей фотопроєкт переросте в серйозніше співробітництво. Вотсон пророкували нову роль Ванесси Параді, яка довгий час була музою Карла Лагерфельда й дому Chanel.
У січні 2016-го Емма Вотсон заснувала феміністський книжковий клуб Our Shared Shelf.[64] Метою клубу є обмін феміністськими ідеями й стимулювання дискусій на цю тему. Щомісячно обирається одна книга й обговорюється в останній тиждень місяця.[64]
20 вересня 2014 року спільно з Генеральним секретарем ООНПан Гі Муном Емма Вотсон запустила міжнародну кампанію із гендерної рівності«HeForShe»[10], покликану залучати чоловіків (зокрема, впливових та відомих, лідерів громадської думки, зі світу медіа) до гендерної просвіти: розвінчування гендерних стереотипів, пропагування гідного ставлення до жінок, рівноправних стосунків, протидії суспільному толеруванню сексизму та мізогінії. З моменту запуску до руху приєдналися глави держав, провідні вчені, керівники глобальних корпорацій, спортсмени та митці, що поділяють філософію ґендерної рівності.
У липні 2019 року Вотсон допомогла запустити лінію юридичних порад для людей, які зазнали сексуальних домагань на роботі. Юридичну консультацію надає благодійна організація Rights of Women.[65]
У кожного з розлучених батьків Вотсон є нова сім'я та діти. У батька: близнята Ніна та Люсі й чотирилітній Тобі[67]. У матері двоє синів. Брат Емми Алекс знімався в епізодах двох фільмів поттеріани, а її зведені сестри Ніна та Люсі брали участь у кастингу до фільму «Балетні туфельки», 2007.
Емма Вотсон товаришує з Деніелом Редкліффом та Рупертом Ґрінтом, називаючи їх «безвідмовною системою захисту» від стресів на зйомках.
↑Interview. Ellen (відео опубліковано на офіційному YouTube-каналі). 24 березня 2014. Повідомлення на 02:12–02:58. Архів із оригіналу за 2 травня 2014.
↑Ann Hornaday (4 червня 2004). Harry-Raising Adventure (англійською) . WashingtonPost.com. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 11 лютого 2009.
.svg){kind=small}
.JPG)
