PROFILPELAJAR.COM

Адріан Анатолійович Смирнов
Адріан Анатолійович Смирнов
рос. Адриан Анатольевич Смирнов
Народився	16 листопада 1908; Новгород
Помер	6 грудня 1992 (84 роки); Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Ленінградський університет
Галузь	металургія і металознавство
Заклад	АН УРСР, КПІ, КДУ
Посада	головний редактор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	НАНУ
Партія	КПРС
Відомий завдяки:	узагальненій теорії впорядкування сплавів
Нагороди	;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнов.

Адріан Анатолійович Смирнов (рос. Адриан Анатольевич Смирнов; 16 листопада 1908, Новгород — 6 грудня 1992, Київ) — український радянський фізик-теоретик, дійсний член АН УРСР (з 1967 року). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984).

Біографія

Народився 16 листопада 1908 року у місті Новгороді. В 1932 році закінчив Ленінградський університет. Член ВКП(б) з 1945 року. Учасник радянсько-німецької війни.

З 1949 року працював в АН УРСР (в Інституті фізики, лабораторії металофізики, з 1955 року — в Інституті металофізики); з 1970 року — віце-президент АН УРСР; з 1972 по 1989 рік — головний редактор «Українського фізичного журналу».

Помер на 85-му році життя 6 грудня 1992 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.90″ пн. ш. 30°30′6.10″ сх. д. / 50.4166389° пн. ш. 30.5016944° сх. д. / 50.4166389; 30.5016944).

Відзнаки

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть» (1950), орденом «Знак Пошани» (1953).

Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978); премія імені К. Д. Синельникова АН УРСР (1981). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1984)).

Наукова робота

Смирнов — автор близько 100 наукових праць; основні з них стосуються теорії металів і сталей та теорії поля, зокрема квантової теорії упорядкованих і невпорядкованих сталей, дослідження порушень кристалічної ґратки упорядкованих сталей, розсіювання нейтронів і рентґенівських променів кристалічною ґраткою сталей.