У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Бузанов .
|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=
Іван Феоктистович Бузанов (*29 квітня (12 травня ) 1903 (19030512 ) Нова Прага — 10 січня 1984 , Київ ) — український рослинник та фізіолог рослин, дійсний член ВАСГНІЛ .
Народився 29 квітня (12 травня) 1903 року в селі Новій Празі Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Олексанрійського району Кіровоградської області ). 1928 року закінчив Одеський сільськогосподарський інститут . Член ВКП (б) з 1938 року.
Від 1930 року працював у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків у Києві . В 1937 році став завідувачем відділу, а 1941 року — очолив інститут, обійнявши посаду директора, на якій працював до 1970 року. В 1970 році став завідувачем лабораторією, з 1975 року — науковим консультантом.
1956 року Бузанова було обрано дійсним членом ВАСГНІЛ і віцепрезидентом Української академії сільськогосподарських наук .
Могила Івана Бузанова Помер 10 січня 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі .
Займався проблемами підвищення урожайності й цукристості цукрових буряків . Під його керівництвом О. К. Коломієць селекційним шляхом вивела одноросткове насіння цукрових буряків.
Праці:
Селекцій на робота з цукровими буряками в Радянському Союзі, «Технічні культури», 1938, № 4 (разои з М. І. Орловським);
Пути повышения сахаристости сахарной свеклы, «Агробиология», 1952, № 6;
Насущные вопросы свеклосеяния, «Земледелие», 1956, № 2[ 1]
Нагороджений орденом Леніна (26.02.1958), іншими орденами , медалями . В 1960 році став лауреатом Ленінської премії .
На будинку Інституту цукрових буряків УААН в Києві по вулиці Клінічній , 25, директором якого в 1940 –1970 роках був Іван Бузанов, встановлено гранітну меморіальну дошку [ 2]
