Любов Михайлівна Гаккебуш
Народилася	14 (26) вересня 1888(1888-09-26) Немирів
Померла	28 травня 1947(1947-05-28) (58 років) Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство	СРСР
Діяльність	акторка
Відомі учні	Смолярова Олександра Захарівна
Заклад	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
Партія	КПРС
Чоловік	Василь Василько (Миляїв)
Діти	Валерій Гаккебуш
Нагороди та премії
Любов Михайлівна Гаккебуш у Вікісховищі

Гаккебуш Любов Михайлівна (нар. 14 (26) вересня 1888(18880926), Немирів — 28 травня 1947, Київ) — українська драматична акторка, професорка, перекладачка, вчителька, народна артистка УРСР (з 1943 року), дворянка. Дружина Василя Василька.^[1] Мати режисера Валерія Гаккебуша, сестра вченого-психіатра Валентина Гаккебуша. Перша виконавиця ролі леді Макбет на українській сцені.^[2]

Народилась 14 (26 вересня) 1888 року в Немирові. В 1896–1905 роках навчалась в Інституті шляхетних дівчат в Києві. В 1914 році закінчила історико-філософський факультет Московських вищих жіночих курсів. 18 жовтня 1917 року дебютувала на сцені Державного національного театру в Києві у ролі Панночки («Осінь», О. Олеся).

1922 року працювала в трупі Мандрівного театру «Каменярі», який діяв під керівництвом В. Василька.^[3]

Працювала у театрі Леся Курбаса «Березіль», Донецькому українському музично-драматичному театрі, театрах Вінниці, Одеси, Києва. З 1919 року вела педагогічну роботу у різних театральних студіях, у Харківському музично-драматичному інституті.

Член КПРС з 1943 року. Після 1944 року оселилася в Києві. У 1944–1947 роках викладала в Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Зосередилася на перекладацькій діяльності. Зробила 32 переклади п'єс з російської та французької мов, зокрема автор перекладів українською мовою Мольєра, Горького («Міщани»), Треньова, Афіногенова, Ромашова.

Померла 28 травня 1947 року. Похована в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 20, ряд № 1; автори надгробку — скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова; встановлений в 1971 році)^[4].

За 30 років сценічної діяльності зіграла у виставах:

• Іокаста («Цар Едіп», Софокла);
• леді Макбет («Макбет», В. Шекспіра);
• Лукія («Відьма», Т. Шевченка);
• Любов («Любов Ярова», К. Треньова);
• Неріса («Оргія» Лесі Українки);
• Ярославна («Яблуневий полон», Дніпровського);
• Гелена («Богдан Хмельницький», Старицького);
• Ліда («Платон Кречет», Корнійчука);
• Васса («Васса Желєзнова», Горького) та багато інших.

По закінченні війни, коли влада не раз пригадувала Іванові Кавалеридзе перебування під німецькою окупацією, а київська кіностудія виселила його зі службової квартири. Майстра прихистила Любов Гаккебуш у своєму помешканні на Великій Житомирській, 17.^[5]

В Києві на будинку № 17 по вулиці Великій Житомирській, де жила актриса в 1938–1947 роках в 1970 році встановлено меморіальну дошку (граніт, барельєф: скульптор І. П. Кавалерідзе, архітектор Р. П. Бикова).

• Гаккебуш Любов / Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.— С. 339
• Жадько В. О. Український некрополь.— К., 2005.— С. 151
• Н. П. Єрмакова. Акторська майстерність Любові Гаккебуш. — Київ: Наукова думка, 1979. — 123 с.
• Смолич Ю. Перша актриса нового українського театру (Любов Гаккебуш) / Смолич Ю. Про театр.— К., 1977.
• Liubov Hakkebush [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)

• Гаккебуш Любов Михайлівна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.