У сучасному Чернігові встановлено низку пам'ятних дощок на честь осіб та подій, що уславили місто, а також на згадку про персоналії, що пов'язали свій творчий, життєвий чи трудовий шлях з Черніговом та Чернігівщиною.
У 1941 році закінчив Сталінградську військову авіаційну школу пілотів. Воював на Західному, Центральному і 1-му Білоруському фронтах. Особливо відзначився в боях на Курській дузі влітку 1943 р. До грудня 1943 р. здійснив 233 бойових вильоти, у 31 повітряному бою збив 14 літаків противника. Після Великої Вітчизняної війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. Жив у Чернігові. Працював заступником голови Чернігівського обласного комітету ДТСААФ.
Учасник Другої світової війни, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу. Командувач 61-ї армії, три дивізії якої брали участь у звільненні Чернігова від нацистів.
Учасниця Другої світової війни, підпільниця, кавалер ордена Вітчизняної війни 1 ступеня посмертно. Уродженка Чернігова. Страчена нацистами в с. Асаровичі (Білорусь).
З 1997 року помилково вважається Героєм Радянського Союзу.
Просп. Миру, 137
На будівлі школи, в якій вчилася (нині — колегіум № 11)
Справжнє прізвище — Елланський. Письменник, поет, сатирик. Голова Держвидаву, один з керівників Спілки пролетарських письменників, редактор журналів «Всесвіт», «Червоний Перець». Уродженець смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського району.
Боєць Чернігівського батальйону територіальної оборони, доброволець, помічник гранатометника. Уродженець Чернігова. Загинув біля Станиці Луганської 06.09.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 137
На будівлі колегіуму № 11, в якому вчився
Бо́гдану Сергію
Просп. Грушевського, 172
На будівлі пологового будинку, яким керував
Бордюгову Андрію
Учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Старший солдат, гранатометник 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув 26.07.2014 р. поблизу с. Красне, обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Тероборони, 27
На будівлі колишньої загальноосвітньої школи № 21, в якій вчився
Молодший сержант, командир відділення навчального механізованого взводу 169-го навчального центру (військова частина А 0941) в смт Десна. Уродженець Чернігова. Загинув в районі сіл Новоорлівка — Орлово-Іванівка 17.11.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Шевченка, 93
На будівлі школи, в якій вчився (нині — ліцей № 16)
Бутусову Юрію
Боєць ЗС України. Уродженець Чернігова. Загинув, обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Боєць ЗС України. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув на Донеччині 10.02.2015 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Шевчука, 11
На будівлі ліцею № 32, в якому вчився
Варенику Анатолію
Автор ідеї, засновник та перший директор музею «Історія Лісковиці».
Композитор, хоровий диригент, професор Київської консерваторії, Народний артист УРСР, лауреат Державної премії СРСР та Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Заснував Український народний хор (з 1964 р. — його імені). Уродженець смт Березна Менського району.
Вул. Гетьмана Полуботка, 40
На будівлі семінарії, в якій вчився (нині — Чернігівський військовий шпиталь)
Молодший сержант 13-го мотопіхотного батальйону. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Уродженець Чернігова. Загинув на Донбасі 18.02.2015 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 247
На будівлі Чернігівського професійного будівельного ліцею, в якому вчився
Письменник, вчений, перекладач, етнограф, літературознавець. Заснував у Чернігові видавництво, вів роботу по створенню історичного музею та впорядкуванню колекції В. В. Тарновського, провадив етнографічні дослідження.
Просп. Миру, 18
На будівлі земської управи, в якій працював (нині — Чернігівська облдержадміністрація)
Підполковник, керівник ланки другої пожежної частини зведеного загону протипожежної служби Чернігівської області з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 р.
Вул. Жабинського, 21
На фасаді пожежно-рятувальної частини № 2 (колишня імені А. Григоренка) МНС України, якою керував
Учасник Другої світової війни, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу посмертно. Командир 9-ї роти 271 Нижньоволзького стрілецького полку 181-ї Сталінградської Ордена Леніна стрілецької дивізії, яка брала участь у звільненні Чернігова. Загинув, похований у Чернігові.
Учасник Другої світової війни, відомий пошуковець, керівник Чернігівського обласного штабу «Пошук», полковник. Працював у Чернігівському військовому комісаріаті та чернігівському облвиконкомі. Займався створенням картотеки загиблих на Чернігівщині воїнів у період з 1941 до 1943 рр. Виявив і уточнив імена 20468 загиблих захисників і визволителів краю. Понад 1000 безвісти зниклим повернув ім’я.
Вул. Гетьмана Полуботка, 68
На будівлі ОТЦК та СП (військкомату), в якому працював
Учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Командир ескадрильї 75-го гвардійського полку 1-ї Сталінградської гвардійської штурмової авіаційної дивізії. Уродженець Чернігова. Загинув, похований у Калінінграді.
Письменник, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Командир партизанського загону імені М. О. Щорса, переформатованого в однойменне партизанське з'єднання.
Вул. Музейна, 3
На будівлі училища, в якому вчився (нині — Чернігівський кооперативний технікум)
Учасник Другої світової війни, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу. З 1960 по 1968 рік — начальник штабу Чернігівського вищого військового авіаційного училища.
Старший сержант 25-ї повітряно-десантної бригади ЗС України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Уродженець Чернігова. Загинув 19.06.2014 р. біля м. Слов'янська, обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Незалежності, 42а
На будівлі загальноосвітньої школи № 35, в якій вчився
Капітан ЗС України, командир взводу батальйону територіальної оборони № 13. Уродженець Чернігова. Загинув 12.06.2014 р. біля с. Велика Чернігівка, обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Боєць ЗС України. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув біля м. Дебальцево 01.10.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Л. Лук'яненка, 45б
На будівлі ліцею № 22, в якому вчився
Коржу Анатолію
Воїн-афганець. Уродженець Чернігова. Загинув у Афганістані.
Командир відділення 13-го мотопіхотного батальйону. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Уродженець Чернігова. Загинув на Донбасі 31.01.2015 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 247
На будівлі Чернігівського професійного будівельного ліцею, в якому вчився
Крюкову Івану
Учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Військовослужбовець 1-ї окремої танкової бригади. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Уродженець Чернігова. Загинув на Донбасі 19.08.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 247
На будівлі Чернігівського професійного будівельного ліцею, в якому вчився
Святий православної церкви. Проживав у Чернігові. Після канонізації раку з мощами преподобного встановлено у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Чернігова.
Учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
Просп. Перемоги, 107
На будинку, де мешкав
Лободі Вадиму
Боєць Чернігівського батальйону територіальної оборони. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув на Луганщині 12.09.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Текстильників, 30
На будівлі загальноосвітньої школи № 14, в якій вчився
Мазному Юрію
Учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
На будинку, де мешкав
Матюшенку Валерію
Воїн-афганець. Уродженець Чернігова. Загинув у Афганістані.
Вул. Шевченка, 93
На будівлі школи, в якій вчився (нині — ліцей № 16)
Медніковій Алевтині
Заслужений лікар України. Ініціаторка побудови та перша очільниця Чернігівської районної лікарні.
Вул. Шевченка, 114
На будівлі лікарні, в якій працювала
Месечі Андрію
Учасник Другої світової війни, кавалер чотирьох медалей «За відвагу».
Вул. Гонча, 29
На будинку, де мешкав
Михайленку Олександру
Керівник Чернігівської міської підпільної організації (1941-1943), учасник відновлення міжміського телефонного та радіозв'язку.
Боєць ЗС України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Уродженець с. Чистий Колодязь Ніжинського району. Загинув на Донбасі 22.02.2015 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 247
На будівлі Чернігівського професійного будівельного ліцею, в якому вчився
Підпільникам групи Олени Білевич «Юні патріоти»
Просп. Миру, 137
На будівлі школи, в якій була створена (нині — колегіум № 11)
Полегеньку Дмитрубарельєф
Боєць Чернігівського батальйону територіальної оборони. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув на Луганщині 18.08.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Текстильників, 30
На будівлі загальноосвітньої школи № 14, в якій вчився
Народився у місті Шостка Чернігівської губернії (нині Сумська область). Закінчив Шосткинський хіміко-технологічний технікум. Учасник Другої світової війни. Перший директор (1956—1969 рр.) Чернігівського заводу синтетичного волокна (з 1969 року – Комбінат хімічного волокна). За роки його директорства було побудовано 33 житлові будинки, робітничі гуртожитки, 5 дитячих комбінатів, Палац культури, дитячий табір відпочинку, воднолижну базу на Десні. Чимало було зроблено для розвитку міста: за кошти підприємства побудували першу чергу обласної лікарні, частково профінансували будівництво телевежі, були прокладені тролейбусні лінії, відкрилося технологічне училище, створена філія Київського політехнічного інституту. Помер у 1984 році. Похований у Чернігові.
Вул. І. Мазепи, 23
На будівлі БК Хіміків (нині — Міський палац культури ім. В.Радченка) з нагоди надання палацу імені В.Радченка до 100-річчя від дня його народження
Педагогиня, прозаїкиня, літературознавиця і громадська діячка, одна з піонерок українського фемінізму. Дошлюбне прізвище — Ліндфорс. Дружина Олександра Русова.
Боєць ЗС України. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Загинув 02.05.2014 р. біля м. Слов'янська, обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 207а
На будівлі загальноосвітньої школи № 28, в якій вчився
Письменник, поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач. Редактор «Земської збірки Чернігівської губернії».
Просп. Миру, 18
На будівлі земської управи, в якій працював (нині — Чернігівська облдержадміністрація)
Самострову Костянтину
Воїн-афганець. Уродженець Чернігова. Загинув у Афганістані.
Вул. Самострова, 9
Анотаційна дошка
Самострову Костянтину
Див. вище
Просп. Л. Лук'яненка, 45б
На будівлі школи, в якій вчився (нині — ліцей № 22)
Сарані Валерію
Борець за незалежність України, перший голова чернігівського Руху, викладач юридичного технікуму, Почесний громадянин Чернігова.
Вул. Козацька, 1а
На будівлі Чернігівського юридичного технікуму, в якому викладав
Серьожникову Олександру
Учасник Другої світової війни, майор, Герой Радянського Союзу посмертно. Командир 292-го Волзького стрілецького полку 181-ї Сталінградської Ордена Леніна стрілецької дивізії, який звільняв місто. Загинув, похований у Чернігові.
Учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.
На будинку, де мешкав
Скрипці Віталію
Науковець, ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної освіти вчителів
Вул. Гоголя, 16
На будівлі інституту, в якому працював
Сморчкову Микиті
Учасник Другої світової війни, гвардії капітан, Герой Радянського Союзу.
22 червня 1941 р. призначений командиром ланки бомбардувальників. На Калінінському фронті здійснив 16 нічних бойових вильотів на літаку Р-5. Самостійно освоїв літак-штурмовик Іл-2 та як інструктор підготував 40 льотчиків. Учасник битви на Курській дузі, Корсунь-Шевченківської та Яссо-Кишинівської операцій. Брав участь у боях на території Румунії, Югославії, Угорщини. Здійснив 196 успішних бойових вильотів. З 1947 року жив у Чернігові. Працював заступником директора залізничного училища, директором кондитерської фабрики, заступником голови Чернігівського міськвиконкому, директором овочесушильного заводу і заводу харчових концентратів.
Військовослужбовець 1-ї окремої танкової бригади. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Уродженець Чернігова. Загинув на Донбасі 15.07.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Просп. Миру, 247
На будівлі Чернігівського професійного будівельного ліцею, в якому вчився
Поет, академік АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Уродженець с. Піски Бобровицького району.
Вул. Гетьмана Полуботка, 40
На будівлі семінарії, в якій вчився (нині — Чернігівський військовий госпіталь)
Боєць ЗС України. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув біля с. Малоорлівка 27.09.2014 р., обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Соборності, 22
На будівлі загальноосвітньої школи № 12, в якій вчився
Чернікову Михайлу
Учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу.
Капітан Північного управління Національної гвардії України. Уродженець Чернігова. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Загинув 05.09.2014 р. біля м. Новоазовськ, обороняючи батьківщину від російських загарбників.
Вул. Соборності, 22
На будівлі загальноосвітньої школи № 12, в якій вчився
На будівлі загальноосвітньої школи № 27, в якій вчився
Шевчуку Василю
Засновник міського ветеранського руху воїнів-афганців. Громадський діяч, письменник, краєзнавець. Учасник Другої світової війни. Батько О. Шевчука, загиблого в Афганістані.
Видатний дипломат. Уродженець Чернігова. Працював з дипломатичними місіями в Туреччині, Єгипті, Албанії, консулом в Сербії. Вбитий терористами в Митровиці (Сербія). Похований у Чернігові.
Учасник громадянської 1918–1921 рр. в Росії, радянсько-фінської 1939–1940 рр. та Другої світової воєн, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу. Уродженець с. Вертіївки Ніжинського району. Загинув, похований у Києві.
Учасник громадянської війни 1918–1921 рр. в Росії, військовий та державний діяч СРСР, головнокомандувач військами Української Радянської Республіки. Репресований у 1938 р.
Учасник громадянської війни 1918–1921 рр. в Росії, державний діяч СРСР. У 1919 — народний комісар у військових справах України. Уродженець с. Кунашівка Ніжинського району.
Учасник громадянської війни 1918–1921 рр. в Росії, військовий та державний діяч СРСР, командир корпусу, командир Червоного козацтва. Уродженець м. Семенівка. Репресований у 1937 р.
Учасник Другої світової війни, Маршал Радянського Союзу, Маршал Польщі, двічі Герой Радянського Союзу. Командувач військами Центрального фронту, які звільняли Чернігів у 1943 р.
Учасниця громадянської війни 1918–1921 рр. в Росії. У 1917 — член Чернігівського губернського комітету РСДРП(б) і Губернського революційного комітету, 1918 — голова Чернігівської ради робітничих і солдатських депутатів. Особисто врятувала від розстрілу більшовиками понад 70 чоловік.