PROFILPELAJAR.COM

Егон Маєр
Егон Маєр
Egon Mayer
Прізвисько	«Коні»; (нім. Connie)
Народження	19 серпня 1917; Констанц, Баден
Смерть	2 березня 1944 (26 років); поблизу Монмеді, Лотарингія; загиблий у бою
Поховання	St. Desir-de-Lisieux German war cemeteryd
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	винищувальна авіація
Освіта	Hegau-Gymnasiumd
Роки служби	1937–1944
Звання	оберстлейтенант
Формування	JG 2
Командування	7./JG 2, III./JG 2, JG 2
Війни / битви	Друга світова війна:; Західний фронт Французька кампанія; Битва за Британію; Битва за Дьєп; Стратегічна повітряна оборона Рейху;
Нагороди
	Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
	Егон Маєр у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маєр.

Егон Маєр (нім. Egon Mayer; нар. 19 серпня 1917, Констанц, Баден — пом. 2 березня 1944, поблизу Монмеді, Лотарингія) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Другої світової війни здійснив 353 бойових вильотів, в ході яких здобув 102 перемоги в повітряних боях, у тому числі 26 над 4-х моторними бомбардувальниками, 51 над «Спітфайрами» та 12 над P-47. Оберст-лейтенант (1944) Люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами (1944, посмертно).

Біографія

В 1937 році вступив в люфтваффе. Пройшов льотну підготовку і був зарахований в резерв. З початком Другої світової війни призваний в люфтваффе і 6 грудня 1939 року направлений на службу в 1-у групу 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен». У складі 6-ї ескадрильї брав участь у Французькій кампанії. Свою першу перемогу здобув 13 червня 1940 року, збивши французький винищувач. 1 серпня 1940 року направлений на навчання в училище винищувальної авіації у Вернойхені, а у вересні 1940 року повернувся в свою ескадру і призначений командиром 3-ї ескадрильї. 19 серпня 1942 року збив свій 50-й літак. З листопада 1942 року — командир 3-ї групи своєї ескадри, дислокованої у Франції. 23 листопада 1942 року збив свій перший 4-моторний бомбардувальник В-17 (цього дня він збив 2 В-17 і 1 В-24). З 1 липня 1943 року — командир 2-ї винищувальної ескадри. 6 вересня 1943 року протягом 19 хвилин збив 3 4-моторні бомбардувальники, а 5 лютого 1944 року кількість його перемог досягла 100. Загинув, коли його літак був збитий американськими Р-47.

Військова кар'єра

Див. також

Література

Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Forsyth, Robert (2009). Fw 190 Sturmböcke vs B-17 Flying Fortress Europe 1944–45. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-941-6.
Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939–1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3.
Weal, John (1996). Focke-Wulf Fw 190 Aces of the Western Front. London, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-85532-595-0.
Weal, John (2000). Jagdgeschwader 2 'Richthofen'. Oxford, UK: Osprey Publishing. ISBN 1-84176-046-3.
Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. — 736 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-13768-8
Михаил Зефиров. Асы Люфтваффе. Кто есть кто: Скорость. — М. : АСТ, Астрель, ВКТ, 2010. — 480 с. — (Неизвестные войны) — ISBN 978-5-17-057677-7. (рос.)

Посилання

Mayer, Egon. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2014. (нім.)
51. Schwerterträger Egon Mayer. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 26 лютого 2014.(нім.)
Egon Mayer [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Mayer, Egon [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди оберст-лейтенанта Маєра (англ.)
Майер Эгон (Egon Mayer). на warbirds.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 26 лютого 2014. (рос.)

Примітки

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: майор Вальтер Езау	командир 2-ї винищувальної ескадри 1 липня 1943 — 2 березня 1944	Наступник: майор Курт Уббен