Ваффен-СС нім. Waffen-SS
Лого Ваффен-СС
На службі	17 березня 1933 — 10 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	СС
Гарнізон/Штаб	Берлін
Оборонець	Генріх Гіммлер
Гасло	Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність»)
Війни/битви	Друга світова війна
Медіафайли на Вікісховищі

«Ва́ффен-СС» (нім. Waffen-SS, дос. «війська СС, збройні СС», нім. вимова: [ˈvafn̩ʔɛsˌʔɛs]) — бойове відділення воєнізованої нацистської організації СС. До її формувань входили громадяни нацистської Німеччини, а також добровольці та призовники як з окупованих, так і з неокупованих територій.^[1] Розформоване у травні 1945 року.

Під час Другої світової війни Ваффен-СС зросла з трьох полків до понад 38 дивізій і служила разом з Вермахтом, поліцією порядку та іншими підрозділами безпеки. Спочатку вони перебувала під контролем Головного оперативного управління СС^[en] під керівництвом рейхсфюрера СС (голови СС) Генріха Гіммлера. З початком Другої світової війни тактичне управління здійснювалося Верховним командуванням Вермахту,^[2] деякі підрозділи були підпорядковані Командному штабу Рейхсфюрера СС, який перебував під безпосереднім контролем Гіммлера.^[3]

Спочатку, відповідно до расової політики нацистської Німеччини, членство було відкрите лише для людей германського походження (так званого «арійського походження»).^[4] Правила були частково пом'якшені в 1940 році,^[5][6] а після вторгнення в Радянський Союз у червні 1941 року нацистська пропаганда стверджувала, що війна була «європейським хрестовим походом проти більшовизму», і згодом також були сформовані підрозділи, що складалися переважно або виключно з іноземних добровольців і призовників.^[7] Ці підрозділи Ваффен-СС складалися з переважно чоловіків з числа громадян країн окупованої нацистами Європи. Незважаючи на пом'якшення правил, Ваффен-СС все ще базувалися на расистській ідеології нацизму, а етнічним полякам (яких вважали недолюдьми) було заборонено вступати до цих формувань.^[8][9][10]

Ваффен-СС були причетні до численних злочинів.^[11] Через причетність до Голокосту, геноциду ромів та численних воєнних злочинів і злочинів проти цивільного населення, включаючи також тортури,^[12] експерименти над людьми,^[13][14] викрадення дітей,^[15] масові зґвалтування,^[16] сексуальне насильство над дітьми^[17] та масові вбивства,^[18][19] Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі в 1946 році оголосив Ваффен-СС злочинною організацією.^[20] У Федеративній Республіці Німеччина поширення пропагандистських матеріалів і використання символіки СС є злочином і карається статтями 86 і 86а Кримінального кодексу Німеччини.^[21]

Комісія ООН з прав людини засуджує прославляння колишніх військовослужбовців Ваффен-СС, і, зокрема, відкриття пам'ятників і меморіалів, а також проведення публічних демонстрацій колишніх військовослужбовців Ваффен-СС.^[22]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Під час війни було створено дві армії: 6-ту і 11-ту танкові армії СС.

• 1-й танковий
• 2-й танковий
• 3-й танковий
• 4-й танковий
• 5-й гірський
• 6-й
• 7-й танковий
• 8-й кавалерійський (існував тільки на папері)
• 9-й хорватський гірський
• 10-й
• 11-й
• 12-й
• 13-й
• 14-й
• 15-й козацький кавалерійський
• 16-й
• 17-й
• 18-й
• Медичний^[en]
• Британський добровольчий
• «Данмарк»
• Сербський добровольчий
• Данський добровольчий «Шальбург»

Усі дивізії Ваффен-СС були впорядковані за єдиним порядковим номером по мірі формування, незалежно від типу.^[23] Загалом їх було сформовано 38, починаючи з перших трьох у 1933 році і до дев'яти лише у 1945 році; також планувалося формування ще 7-ми.^[24] Ті з них, що мали національну приналежність, були принаймні номінально набрані з представників цих національностей. Багато з пізніше сформованих підрозділів з більшою чисельністю насправді були невеликими бойовими групами (Kampfgruppen), а дивізіями — лише за назвою.

Загалом у військах СС було:

• 7 танкових дивізій;
• 6 моторизованих дивізій;
• 4 кавалерійські дивізії;
• 6 гірськопіхотних дивізій;
• 17 піхотних дивізій.

• 1-ша моторизована
• 2-га моторизована
• 3-я естонська добровольча^[en]
• 4-та панцергренадерська «Нідерланди»
• 5-а добровольча штурмова «Валлонія»
• 6-а добровольча штурмова «Лангемарк»
• Штурмбригада «Рейхсфюрер СС»
• 8-а добровольча штурмова «Франція»^[en]
• Кавалерійська
• Танкова «Вестфален»
• Допоміжної поліції порядку «Зіглінг»
• Штурмова «Дірлевангер»
• 49-та панцергренадерська
• 51-ша панцергренадерська
• 150-та танкова
• Добровольча гренадерська «Ландштурм Нідерландів»

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Військовий історик Рюдігер Оверманс підрахував, що втрати Ваффен-СС склали 314 000 загиблих.^[25] Рівень втрат не був суттєво вищим, ніж у Вермахті загалом, і був порівнянним з показниками бронетанкових дивізій сухопутних військ та парашутно-десантних з'єднань Люфтваффе.^[26]

Цей розділ потребує доповнення.

Загальні СС відповідали за управління концентраційними таборами і таборами смерті. Багато їх члені і членів СС-Тотенкопфвербанд згодом стали членами Ваффен-СС, сформувавши початкове ядро 3-ої танкової дивізії СС «Тотенкопф».^[27]

Ряд медичних працівників СС, що входили до складу Ваффен-СС, були визнані винними у злочинах під час Нюрнберзького процесу над лікарями, що проходив у 1946—1947 роках, за нацистські експерименти над людьми, які вони проводили у таборах.

Згідно з виданням «Сучасний геноцид: Збірка основних джерел і документів», Ваффен-СС відігравали «першорядну роль» у ідеологічній війні на винищення (Vernichtungskrieg), і не лише як фронтові чи тилові охоронні формування — третина членів айнзатцгруп (мобільних ескадронів смерті), відповідальних за масові вбивства, особливо євреїв, слов'ян і комуністів, були набрані з особового складу Ваффен-СС до вторгнення на територію Радянського Союзу.^[28]

Будівельне управління Ваффен-СС побудувало газові камери в Аушвіці,^[29] і, за словами Рудольфа Гесса, близько 7000 охоронців служили в цьому таборі.^[30]

• 27 травня 1940 року на фермі Ле-Парадіз у Франції рота лейтенанта Фріца Кнохлейна з дивізії СС «Мертва голова» зіштовхнулася із запеклим опором англійських солдатів 2-го батальйону Королівського Норфолкського полку. Прикриваючи відхід своїх військ, англійські солдати билися до останнього патрона. Коли патрони скінчилися, 100 англійських солдатів, піднявши білий прапор, здалися в полон. Однак за наказом Кнохлейна їх вишикували вздовж стіни сараю і розстріляли. Англійців, які залишилися в живих, добивали багнетами. Врятувалося всього двоє солдатів, за свідченнями яких після війни було знайдено учасників страти^[31][32]
• В Орадур-сюр-Глан 10 червня 1944 року рота 2-ї танкової дивізії СС «Райх» розстріляла або спалила живцем у своїх будинках 642 людини, серед них 245 жінок і 207 дітей^[33]
• «Різня в Охоті» 4 — 25 серпня 1944. Здійснена 29-тою гренадерською дивізією СС «РОНА» (1-ша російська) під керівництвом Броніслава Камінського в районі Варшави Охота під час придушення Варшавського повстання^[34]
• Трагедія в Гуті Пеняцькій 1944 року в окупованій Польщі (нині — Бродівський район, Львівська область, Україна) деякими істориками приписується 14-ій Галицькій добровольчій дивізії СС,^[35][36] інші ж стверджують що масове вбивство було скоєне 4-им галицьким добровольчим полком СС, що був створений з частини добровольців, які не потрапили до першого набору в дивізію «Галичина»,^[37][38] але не був підпорядкованим дивізії напряму, або айнзатцгрупа «Рейнгольд» під керівництвом оберштурмбанфюрера СС Фрідріха-Вільгельма Бока^[39]

2016 року парламент Польщі визнав злочини членів 14-ої гренадерської дивізії СС «Галичина» проти польського населення геноцидом.^[40][41]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

28 квітня, щорічно, у Львові проводиться парад «вишиванок» в честь членів СС «Галичина»^[42]. 30 квітня 2021 року, після проведення такого маршу в Києві, президент України Володимир Зеленський заявив про це: «Категорично засуджуємо будь-які прояви пропаганди тоталітарних режимів, зокрема націонал-соціалістичного, та спроби переглянути правду про Другу світову війну. Не було й не могло бути жодного українського інтересу в тому, що нацисти намагалися використовувати людей на захоплених територіях заради своїх цілей. Розгром нацизму був перемогою для нашого народу. Українці разом з іншими народами вибороли право на життя».^[43][44] Проведення маршу також було засуджено урядами Німеччини та Ізраїлю.^[45]

• Батальйон Ріббентропа
• Вермахт
• Воєнні злочини Німецької Імперії та Третього Рейху
• Нацистський окультизм
• Германська руна «За успішність»

• Вронська Т. В. Війська СС [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 541. — ISBN 966-00-0734-5.
• Bartrop, Paul R.; Jacobs, Leonard, ред. (2014). Modern Genocide. Modern Genocide: The Definitive Resource and Document Collection. Т. 1. Santa Barbara, Ca.: ABC-CLIO. ISBN 978-1-61069-363-9.
• Battle of the Bulge.
• Beevor, Antony (2002). Berlin: The Downfall 1945. Viking-Penguin Books. ISBN 978-0-670-03041-5.
• Bell, Bowyer J (1966). Besieged: Seven Cities Under Siege. Chilton.
• Bercuson, David (2004) [1996]. Maple Leaf Against the Axis. Red Deer Press. ISBN 0-88995-305-8.
• Bergstrom, Christopher (2007). Kursk – The Air Battle: July 1943. Chevron/Ian Allan. ISBN 978-1-903223-88-8.
• Binkowski, Rafael; Wiegrefe, Klaus (21 жовтня 2011). The Brown Bluff: How Waffen SS Veterans Exploited Postwar Politics. Der Spiegel. Архів оригіналу за 1 грудня 2015.
• Bishop, Chris; Williams, Michael (2003). SS: Hell on the Western Front. St Paul, Minn: MBI Publishing. ISBN 978-0-7603-1402-9.
• Borodziej, Włodzimierz (1985). Terror i polityka: policja niemiecka a polski ruch oporu w GG 1939-1944 [Terror and politics: the German police and the Polish resistance movement in the General Government 1939–1944] (пол.). Warsaw: Instytut Wydawniczy Pax. ISBN 83-211-0718-4.
• Borodziej-2, Włodzimierz (1985). Ruch oporu w Polsce w ś wietle tajnych akt niemieckich [The resistance movement in Poland in the light of the German secret files]. Kierunki [Directions] (пол.). IX (16).
• Browning, Christopher (2007). The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942. University of Nebraska Press. ISBN 978-0-8032-5979-9.
• Butler, Rupert (2001). SS-Leibstandarte: The History of the First SS Division, 1934–45. Spellmount.
• Conot, Robert E. (1984). Justice at Nuremberg. Carrol & Graf. ISBN 9780881840322.
• Cook, Stan; Bender, Roger James (1994). Leibstandarte SS Adolf Hitler: Uniforms, Organization, & History. San Jose, CA: R. James Bender. ISBN 978-0-912138-55-8.
• Cuppers, Martin (2006). Vorreiter der Shoah, Ein Vergleich der Einsätze der beiden SS-Kavallerieregimenter im August 1941 (нім.). Meidenbauer Martin Verlag. ISBN 3-89975-080-2.
• Diehl, James M. (1993). Thanks of the Fatherland: German Veterans After the Second World War. Chapel Hill: University of North Carolina Press. ISBN 978-0-8078-2077-3.
• Dollinger, Hans (1967) [1965]. The Decline and Fall of Nazi Germany and Imperial Japan. New York: Bonanza. ISBN 978-0-517-01313-7.
• Duffy, Christopher (2002). Red Storm on the Reich: The Soviet March on Germany, 1945. Edison, NJ: Castle Books. ISBN 0-7858-1624-0.
• European Commission Against Racism and Intolerance (ECRI) (21 лютого 2012). ECRI Report on Latvia (fourth monitoring cycle) (PDF) (Звіт). Council of Europe. Архів оригіналу (PDF) за 29 червня 2017.
• Ellis, L.F. (2004) [1968]. Butler, J. R. M. (ред.). Victory in the West, Volume II: The Defeat of Germany. History of the Second World War: United Kingdom Military Series. Naval & Military Press. ISBN 1-84574-059-9.
• Evans, Richard J. (2008). The Third Reich at War. New York: Penguin. ISBN 978-0-14-311671-4 — через archive.org.
• Eyre, Wayne (2006). Operation RÖSSELSPRUNG and The Elimination of Tito, May 25, 1944: A Failure in Planning and Intelligence Support. Journal of Slavic Military Studies. Routledge. 19 (2): 343—376. doi:10.1080/13518040600697969. S2CID 144383512.
• Farmer, Sarah (1994). Oradour: Arrêt sur mémoire (фр.). Paris: Calmann-Lévy. ISBN 978-2-70212-316-4.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Wölfersheim-Berstadt, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Fey, William (2003). Armor Battles of the Waffen-SS. Stackpole. ISBN 978-0-8117-2905-5.
• Fischer, Thomas (2008). Soldiers of the Leibstandarte. J.J. Fedorowicz Publishing. ISBN 978-0-921991-91-5.
• Flaherty, T. H. (2004) [1988]. The Third Reich: The SS. Time-Life. ISBN 1-84447-073-3.
• Forbes, Robert (2010) [2006]. For Europe: The French Volunteers of the Waffen-SS. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3581-0.
• Fritz, Stephen (2011). Ostkrieg: Hitler's War of Extermination in the East. Lexington: The University Press of Kentucky. ISBN 978-0-81313-416-1.
• Germany struggles to stop Nazi war payment suspicions. The Local. 28 лютого 2019.
• Gerwarth, Robert; Böhler, Jochen (2016). The Waffen-SS: A European History. Oxford University Press. ISBN 978-0-19250-782-2.
• Gosztony, Peter (1978). Endkampf an der Donau 1944/45 (нім.). Vienna: Molden Taschenbuch Verlag. ISBN 3-217-05126-2.
• Hannes, Heer; Naumann, Klaus (2000). War of Extermination: The German Military in World War II 1941–1944. Berghahn. ISBN 1-57181-232-6.
• Harclerode, Peter (2005). Wings Of War – Airborne Warfare 1918–1945. Weidenfeld & Nicolson. ISBN 978-0-304-36730-6.
• Harman, Nicholas (1980). Dunkirk: The Necessary Myth. Hodder and Stoughton. ISBN 0-340-24299-X.
• Hastings, Max (2006) [1985]. Overlord: D-Day and the Battle for Normandy. Vintage. ISBN 0-307-27571-X.
• Jackson, Julian (2001). The Fall of France: The Nazi Invasion of 1940. Oxford University Press. ISBN 0-19-280550-9.
• Jarymowycz, Roman (2001). Tank Tactics: From Normandy to Lorraine. Lynne Rienner. ISBN 1-55587-950-0.
• Kershaw, Ian (2008). Hitler: A Biography. New York: W. W. Norton & Company. ISBN 978-0-393-06757-6.
• Kirchmayer, Jerzy (1978). Powstanie Warszawskie (пол.). Książka i Wiedza. ISBN 83-05-11080-X.
• Król, Eugeniusz C. (2006). Polska i Polacy w propagandzie narodowego socjalizmu w Niemczech 1919–1945 [Poland and Poles in the propaganda of National Socialism in Germany 1919-1945] (пол.). Warsaw: Instytut Studiów Politycznych Polskiej Akademii Nauk. ISBN 978-83-7399-019-7.
• Laar, Mart (2005). Battles in Estonia in 1944. Estonia in World War II. Tallinn: Grenamder. с. 32—59. ISBN 9949-411-93-9.
• Langer, Howard J.; Rudowski, Marek (2008). Księga najważniejszych postaci II wojny światowej (пол.). Warsaw: Bellona. ISBN 978-83-11-11111-0.
• Large, David C. (1987). Reckoning without the Past: The HIAG of the Waffen-SS and the Politics of Rehabilitation in the Bonn Republic, 1950–1961. The Journal of Modern History. University of Chicago Press. 59 (1): 79—113. doi:10.1086/243161. JSTOR 1880378. S2CID 144592069.
• Langbein, Hermann (2005) [First published in German in 1972]. People in Auschwitz (англ.). Переклад: Zohn, Harry. Chapel Hill: University of North Carolina Press in connection with the United States Holocaust Memorial Museum. ISBN 978-0-8078-6363-3.
• Latimer, Jon (2001). World War II: 12th SS Hitlerjugend Panzer Division Fought in Normandy. World War II (July). Процитовано 16 лютого 2009.
• Levenda, Peter (2014). The Hitler Legacy: The Nazi Cult in Diaspora: How it was Organized, How it was Funded, and Why it Remains a Threat to Global Security in the Age of Terrorism. Lake Worth, Fla.: Ibis Press. ISBN 978-0-89254-210-9.
• Littlejohn, David (1987). Foreign Legions of the Third Reich Vol. 1 Norway, Denmark, France. Bender Publishing. ISBN 978-0912138176.
• Longerich, Peter (2012). Heinrich Himmler: A Life. Oxford; New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-959232-6.
• MacKenzie, S.P. (1997). Revolutionary Armies in the Modern Era: A Revisionist Approach. New York: Routledge. ISBN 9780415096904.
• Madajczyk, Czesław (1972). Polityka III Rzeszy w okupowanej Polsce (пол.). Warsaw: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.
• Margry, Karel (2001). The Four Battles for Kharkiv. Battle of Britain International. OCLC 254320761.
• Marrus, Michael R. (1989). The Nazi Holocaust. Part 3: The "Final Solution": The Implementation of Mass Murder (Vol.2). Berlin: De Gruyter. ISBN 978-0-88736-255-2.
• McDonald, Gabrielle Kirk; Swaak-Goldman, Olivia (2000). Substantive and Procedural Aspects of International Criminal Law: The Experience of International and National Courts: Materials. Brill Publishers. ISBN 90-411-1134-4.
• McGilvray, Evan (2005). The Black Devil's March – A Doomed Odyssey: The 1st Polish Armoured Division 1939–1945. Helion & Company. ISBN 1-874622-42-6.
• McMahon, Barbara (22 червня 2005). 10 former Nazis convicted of Tuscan massacre. The Guardian.
• McNab, Chris (2009). The SS: 1923–1945. Amber Books. ISBN 978-1-906626-49-5.
• McNab, Chris (2013). Hitler's Elite: The SS 1939–45. Osprey. ISBN 978-1-78200-088-4.
• Miller, Michael (2006). Leaders of the SS and German Police, Vol. 1. San Jose, CA: R. James Bender. ISBN 978-93-297-0037-2.
• Mitcham, Samuel (2001). The Panzer Legions: A Guide to the German Army Tank Divisions of World War II and Their Commanders. Greenwood. ISBN 0-313-31640-6.
• Mitcham, Samuel (2007). German Order of Battle, Volume 3. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3438-7.
• Müller, Rolf-Dieter; Ueberschär, Gerd R. (1997). Hitler's War in the East, 1941-1945: A Critical Assessment. Berghahn Books. ISBN 978-1-57181-068-7.
• Murray, Williamson; Millett, Allan R. (2001). A War To Be Won: Fighting the Second World War. Harvard University Press. ISBN 978-0-67400-680-5.
• Molt, Matthias (2007). on der Wehrmacht zur Bundeswehr personelle Kontinuität und Diskontinuität beim Aufbau der deutschen Streitkräfte 1955–1966 [From the Wehrmacht to the Bundeswehr – Continuity and dis-continuity of personnel in the formation of the German armed forces] (нім.). Heidelberg: Ruprecht-Karls-Universität Heidelberg.
• Nash, Douglas E. (2002). Hell's Gate: The Battle of the Cherkassy Pocket, January–February 1944. Southbury, Connecticut: RZM Publishing. ISBN 0-9657584-3-5.
• Staff (24 травня 1945). Heinrich Himmler Kills Himself in British Prison. Bend Bulletin. Процитовано 4 березня 2016.
• War Crimes Office (1948). Nazi Crimes on Trial: The Dachau Trials. Trials by U.S. Army Courts in Europe 1945 – 1948. U.S. Army Trial Reviews and Recommendations. United States War Department. Архів оригіналу за 25 вересня 2017.
• Neitzel, Sönke; Welzer, Harald (2012). Soldaten: On Fighting, Killing and Dying. Simon and Schuster. ISBN 978-1-84983-949-5.
• Operation Nordwind in the Low Vosges 1–7 January 1945.
• Overmans, Rűdiger (2000). Deutsche militärische Verluste im Zweiten Weltkrieg (нім.). Munich: Oldenbourg. ISBN 3-486-56531-1.
• Parker, Danny S. (2014). Hitler's Warrior: The Life and Wars of SS Colonel Jochen Peiper. Boston: Da Capo Press. ISBN 978-0-306-82154-7.
• Picaper, Jean-Paul (2014). Les Ombres d'Oradour: 10 Juin 1944 [The Shadows of Oradour: 10 June 1944] (фр.). Paris: Éditions l'Archipel. ISBN 978-2-8098-1467-5.
• Pieper, Henning (2015). Fegelein's Horsemen and Genocidal Warfare: The SS Cavalry Brigade in the Soviet Union. Houndmills, Basingstoke, Hampshire: Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-137-45631-1.
• Probe into Nazi massacre at Sant'Anna di Stazzema, Italy, dropped. BBC News. 1 жовтня 2012.
• Raus, Erhard (2005). Panzer Operations. The Eastern Front Memoir of General Raus, 1941–1945. DeCapo.
• Reitlinger, Gerald (1989). The SS: Alibi of a Nation, 1922–1945. Da Capo. ISBN 978-0-306-80351-2.
• Remembering the invisible soldiers of the Battle of the Bulge. U.S. Wereth Memorial. 2012.
• Reynolds, Michael (1997). Steel Inferno: I SS Panzer Corps in Normandy. Spellmount. ISBN 1-873376-90-1.
• Reynolds, Michael (February 2003). Massacre at Malmédy During the Battle of the Bulge. World War II Magazine.
• The Sant'Anna di Stazzema Massacre (August 1944). Jewish Virtual Library.
• Rossino, Alexander B. (2003). Hitler Strikes Poland: Blitzkrieg, Ideology, and Atrocity. Lawrence, Kansas: University Press of Kansas. ISBN 0-7006-1234-3.
• Schramm, Percy E. (1982). Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht 1944–1945 Teilband II (нім.). Herrsching: Manfred Pawlak.
• Schulte, Jan Erik; Wildt, Michael, ред. (September 2018). Die SS nach 1945: Entschuldungsnarrative, populäre Mythen, europäische Erinnerungsdiskurse [The post-1945 SS: Debt narratives, popular myths, European commemorative discourses]. Berichte und Studien (нім.). Т. 76. Göttingen: V&R unipress. с. 47. ISBN 978-3847108207.
  another source (PDF) — через Humboldt University of Berlin.
• Seaton, Albert (1971). The Russo-German War, 1941–45. New York: Praeger Publishers. ISBN 978-0-21376-478-4.
• Smelser, Ronald; Davies, Edward J. (2008). The Myth of the Eastern Front: The Nazi-Soviet War in American Popular Culture. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-83365-3.
• Spajić, Hrvoje (2010). Waffen-SS: Mračne sile zločinačke politike - Vojnici nacionalsocijalizma 1933–45 [Waffen-SS: The Dark Forces of Criminal Politics – Soldiers of National Socialism 1933–45] (сербо-хорв.). Zagreb: Naklada Stih.
• Stackelberg, Roderick (2002). Hitler's Germany: Origins, Interpretations, Legacies. London; New York: Taylor & Francis. ISBN 978-0-203-00541-5.
• Stein, George H. (2002) [1966]. The Waffen-SS: Hitler's Elite Guard at War 1939–1945. Cerberus Publishing. ISBN 978-1841451008.
• Stein, George H. (1984) [1966]. The Waffen SS: Hitler's Elite Guard at War, 1939-1945. Cornell University Press. ISBN 0-8014-9275-0.
• Stroop, Jürgen (1943). The Stroop Report: The Warsaw Ghetto Is No More. Jewish Virtual Library.
• Sydnor, Charles W. Jr. (1990) [1977]. Soldiers of Destruction: The SS Death's Head Division, 1933–1945. Princeton, N.J.: Princeton University Press. ISBN 978-0-691-00853-0.
• Sydnor, Charles W. Jr. (1973). The History of the SS Totenkopfdivision and the Postwar Mythology of the Waffen SS. Central European History. Cambridge University Press. 6 (4): 339—362. doi:10.1017/S0008938900000960. S2CID 144835004.
• Tauber, Kurt (1967). Beyond Eagle and Swastika: German Nationalism Since 1945, Volume I. Middletown, Conn.: Wesleyan University Press.
• Tessin, Georg (1973). Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS 1939–1945, Volumes II and III (нім.). Biblio Verlag.
• Tessin, Georg (1977). Die Waffengattungen – Gesamtübersicht. Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 (нім.). Т. 1. Osnabrück: Biblio.
• Tessin, Georg (1966). Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945: Die Landstreitkräfte 1–5 (нім.). Т. 2. Frankfurt am Main: Mittler.
• Tessin, Georg (1970). Die Landstreitkräfte 15–30. Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 (нім.). Т. 4. Leipzig: Mittler.
• Thomson, Mike (23 вересня 2004). Hitler's secret Indian army. BBC News.
• Jewish Uprisings in Ghettos and Camps, 1941–1944: Resistance in Ghettos. United States Holocaust Memorial Museum.
• Ustinow, D. F (1981). Geschichte des zweiten Weltkrieges 1939–1945 (нім.). Т. X. Berlin: Militärverlag der Deutschen Demokratischen Republik.
• Vahtla, Aili, ред. (31 липня 2018). Politicians condemn Russian Embassy criticism of tribute to WWII battle. Eesti Rahvusringhääling.
• Wardzyńska, Maria (2009). Był rok 1939. Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion [The year was 1939. Operation of German security police in Poland. Intelligenzaktion] (PDF) (пол.). IPN (Portal edukacyjny Instytutu Pamięci Narodowej). ISBN 978-83-7629-063-8.
• Weale, Adrian (2010). The SS: A New History. Little, Brown. ISBN 978-1-4087-0304-5.
• Weale, Adrian (2012). Army of Evil: A History of the SS. New York: Caliber Printing. ISBN 978-0-451-23791-0.
• Wegner, Bernd (1990). The Waffen-SS: Organization, Ideology and Function. Blackwell. ISBN 0-631-14073-5.
• Weinberg, Gerhard (1994). A World at Arms: A Global History of World War II. Cambridge; New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-44317-2.
• Werther, Steffen; Hurd, Madeleine (2014). Go East Old Man: The Ritual Spaces of SS Veteran's Memory Work (PDF). Culture Unbound. Journal of Current Cultural Research. 6 (2): 327—359. doi:10.3384/cu.2000.1525.146327. Архів (PDF) оригіналу за 2 січня 2016.
• Westemeier, Jens (2007). Joachim Peiper: A Biography of Himmler's SS Commander. Schiffer Publishing. ISBN 978-0-7643-2659-2.
• Wiederschein, Harald (21 липня 2015). Mythos Waffen-SS: Von wegen "blonde Götter" - Hitlers Elitetruppen sind bis heute überschätzt [Myth of the Waffen-SS: Because of the "blond gods" – Hitler's elite troops are still overrated]. Focus (нім.).
• Wienand, Christiane (2015). Returning Memories: Former Prisoners of War in Divided and Reunited Germany. Rochester, New York: Camden House. ISBN 978-1571139047.
• Wilke, Karsten (2011). Die "Hilfsgemeinschaft auf Gegenseitigkeit" (HIAG) 1950–1990: Veteranen der Waffen-SS in der Bundesrepublik [HIAG 1950–1990: Waffen-SS veterans in the Federal Republic] (нім.). Paderborn: Schoeningh Ferdinand GmbH. ISBN 978-3-506-77235-0.
• Williamson, Gordon; Andrew, Stephan (2004). The Waffen-SS (4): 24. To 38. Divisions, & Volunteer Legions. Osprey. ISBN 1-84176-589-9.
• Windrow, Martin; Burn, Cristopher (1992). The Waffen-SS, Edition 2. Osprey. ISBN 0-85045-425-5.
• Wroniszewski, Józef (1970). Ochota 1944 (пол.). Warsaw: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej.
• Zetterling, Niklas; Frankson, Anders (2008). The Korsun Pocket: The Encirclement and Breakout of a German Army in the East, 1944. Philadelphia: Casemate. ISBN 978-1-932033-88-5.
• Ziemke, Earl F. (1968). Stalingrad to Berlin: The German Defeat in the East. Washington: Office of the Chief of Military History – U.S. Army. ASIN B002E5VBSE.
• Zimmermann, Elizabeth (21 січня 2004). Former SS member faces trial for war crimes in the Netherlands. World Socialist Web Site. International Committee of the Fourth International.
• Zwack, Peter (1999). World War II: Siege of Budapest. Quarterly Journal of Military History.

• Ailsby, Christopher (2004). Hitler's Renegades: Foreign Nationals in the Service of the Third Reich. Brasseys. ISBN 1-57488-838-2.
• Clark, Lloyd (2004). Operation Epsom. Battle Zone Normandy. History Press. ISBN 0-7509-3008-X.
• Hastings, Max (2013). Das Reich: The March of the 2nd SS Panzer Division through France, June 1944. Minneapolis, MN: Zenith Press. ISBN 978-0-7603-4491-0.
• Lasik, Aleksander (2007). Sztafety Ochronne w systemie niemieckich obozów koncentracyjnych. Rozwój organizacyjny, ewolucja zadań i struktur oraz socjologiczny obraz obozowych załóg SS [Schutzstaffel of the NSDAP in the System of German Concentration Camps; Organizational Development, Evolution of Goals, Structure, and Social Picture of SS Staff] (пол.). Auschwitz-Birkenau: Państwowe Muzeum. ISBN 978-83-60210-32-1.
• Leland, Anne; Oboroceanu, Mari–Jana (2010). American War and Military Operations Casualties: Lists and Statistics (PDF). Congressional Research Service.
• Wiesenthal, Simon; Wechsberg, Joseph (1967). The Murderers Among Us: The Simon Wiesenthal Memoirs. McGraw-Hill. LCCN 67-13204.

• The Nazi German Armed SS 1933—1945 (Schutzstaffel)