У зв'язку з прийнятим рішенням щодо відведення Вермахту з півдня Франції армії переважно вела ар'єргардні бої з військами союзників та французьким рухом Опору у південній та центральній Франції, Воґезах, Ельзасі, на території Німеччини у БаденіВюртемберзі. У січні-лютому 1945 року 19-та армія зазнала нищівної поразки у Кольмарській операції, коли основні сили об'єднання потрапили в оточення біля міста Кольмар.
Після переформування та доукомплектування поспішно сформованими частинами з числа фольксштурмовців та другорядних формувань, що комплектувалися обмежено придатними резервістами, армія брала участь у підтримці операції «Нордвінд», наступі, що провалився в районі Страсбургу. У завзятих боях у Шварцвальді з французькою 1-ю армією армія була знов розгромлена й її рештки відступили в райони Штутгарта та Мюнзингену, де остаточно капітулювали американським військам у травні 1945. Формально капітуляція військ була прийнята командиром американського VI корпусу генералом Едвардом Бруксом 5 травня1945 року в районі австрійського міста Інсбрук.
Тессин, Георг (1976). «Verbände Und Truppen der Deutschen Wehrmacht Und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945» (том IV), Biblio Verlag, Osnabrücke. ISBN 3-7648-1083-1.
Bönninghausen, C., Freiherr von: Kampf und Ende rheinisch-westfälischer Infanteriedivisionen 1941-45, Coesfeld o.J. (im Selbstverlag)
* Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту