Для цього звання було встановлено три ступені підпорядкування:
Керівник СС і поліції (нім.SS- und Polizeiführer, SSPF)
Старший начальник СС і поліції (нім.Höherer SS- und Polizeiführer, HSSPF)
Верховний начальник СС і поліції (нім.Höchster SS- und Polizeiführer, HöSSPF)
Заснування
Указом від 13 листопада 1937 року, підписаним міністром внутрішніх справ Рейху Вільгельмом Фріком, було створено офіс Höherer SS- und Polizeiführer (Старшого начальника СС і поліції, HSSPF). Цим наказом дозволялося створення HSSPF у кожному з 13 німецьких Wehrkreise (військових округів) збройних сил у Німецькому Рейху, але лише у разі мобілізації. У той час HSSPF служив заступником Генріха Гіммлера, рейхсфюрера-СС і начальника німецької поліції, з метою координації та інтеграції всіх місцевих і регіональних формувань СС і поліції в оборонну організацію Рейху. Першими HSSPF були чиновники призначені у Верхньому краї, що межував з Австрією під час кризи аншлюсу в березні 1938 року та Чехословаччини влітку та восени того ж року[1].
Призначення на ці посади відбувалося з числа існуючих SS-Oberabschnitte Führer (керівників головних районів СС), майже в усіх випадках вони обіймали обидві посади одночасно. Oberabschnitte керували частинами СС у кожному з Wehrkreise (військових округів). Ціль вищого керівника СС і поліції полягала в тому, щоб бути прямим командним органом кожного підрозділу СС і поліції в цих географічних регіонах, підпорядковуючись тільки Гіммлеру а, через нього, Адольфу Гітлеру[2]
.
Після аншлюсу також було створено два нових підрозділи та відповідний HSSPF. Аналогічним чином було створено два підрозділи після захоплення Польщі[3].
На всіх інших окупованих територіях не було створено військових округів, тому HSSPF існували як незалежні організації. Однак на цих територіях було створено кілька підпорядкованих їм командувань SS- und Polizeiführer (керівник СС і поліції, SSPF). Ці посади створювалися, з листопада 1939 року, щоб допомогти HSSPF в управлінні великими територіями під їх юрисдикцією[4] .
Восени 1943 року Гіммлер створив два пости Höchster SS- und Polizeiführer (Верховного керівника СС і поліції, HöSSPF) з юрисдикцією над дуже великими територіями; це були Італія (1943–1945) та Україна (1943–1944), кожна з яких мала як HSSPF, так і SSPF[5].
Операції
Лідери SS und Polizeiführer безпосередньо керували штабом, до складу якого входили представники майже кожного відділення СС і поліції. Зазвичай це були члени Ordnungspolizei (Orpo; звичайна поліція), SiPo (поліція безпеки), включаючи Gestapo (таємну поліцію), Totenkopfverbände (SS-TV; нацистські концтабори), SD (розвідувальна служба) та певні підрозділи Waffen-SS. (бойові частини). Більшість членів HSSPF зазвичай мали звання групенфюрера СС або вище і підпорядковувалися безпосередньо Гіммлеру з усіх питань, що стосувалися СС у зоні їх відповідальності. Члени SSPF мали звання оберфюрера СС або бригадефюрера СС і підпорядковувалися своєму HSSPF. Роль усіх керівників СС і поліції полягала в тому, щоб бути частиною механізму контролю СС у межах своєї юрисдикції, стежити за населенням і наглядати за діяльністю есесівців у кожному відповідному районі[6]. HSSPF міг обійти ланцюжок командування адміністративних офісів для SS, SD, SiPo, SS-TV та Orpo у своєму окрузі під «прикриттям надзвичайної ситуації», таким чином отримавши прямий оперативний контроль над цими групами[7].
Наказом Гіммлера було створено бази СС і поліції (SS- und Polizeistützpunkte) в окупованій Польщі та територіях Радянського Союзу. Вони мали бути «озброєними індустріальними сільськогосподарськими комплексами». Підрозділи також підтримували б порядок на території, де вони були створені. Проте повноі реалізації цей план не набув[8]
. У 1944 і 1945 роках Гіммлер присвоїв багатьом HSSPF генеральські звання у Ваффен-СС. Вочевидь, це була спроба забезпечити їх потенційний захист, надавши їм статус комбатантів відповідно до правил ведення війни Гаазької конвенції[9].
Військові злочини та злочини проти людства
Лідери СС і поліції були ключовими фігурами у багатьох військових злочинах, скоєних членами СС. HSSPF служив командним генералом СС для будь-яких Einsatzgruppen (ескадронів смерті), що діяли в їхній області. Це призвело до наказів про вбивство десятків тисяч людей. Крім того, вони розпочали нещадні антипартизанські операції та скерували поліцейські підрозділи залучати примусову роботу для проектів, пов’язаних із війною[12].
Керівники СС і поліції були органом нагляду за єврейськимигетто в Польщі та безпосередньо координували депортацію до нацистських таборів смерті. Вони командували батальйонами поліції порядку та полками СД, які були призначені для охорони гетто. HSSPF регулярно надавав послуги охорони СС, поліцію та інший допоміжний персонал для транспортування до таборів смерті, а також вів переговори з установами та міністерствами Рейху щодо рухомого складу, постачання та провізії, розкладу руху залізниць та ряду інших вимог, необхідних для забезпечення ефективних облав і поїздів смерті. А в державах-сателітах HSSPF вела прямі переговори з маріонетковими або колабораціоністськими урядами про передачу їхніх євреїв для депортації на Схід. Відомство також брало безпосередню участь у будівництві та експлуатації таборів смерті[1]. Після закінчення війни багато лідерів СС і поліції, особливо ті, хто служив у Польщі та Радянському Союзі, покінчили життя самогубством, або були звинувачені у військових злочинах і злочинах проти людства[13].
Перелік лідерів СС і поліції
Окрім двох згаданих раніше HöSSPF, існувало приблизно тридцять вісім командувань HSSPF, дев’ятнадцять у Рейху та ще дев’ятнадцять на окупованих землях. Більшість із них мали кілька різних командирів протягом усього терміну служби. Подібним чином на окупованих територіях існувало близько сорока дев’яти командувань SSPF, підпорядкованих керівникам HSSPF, також з кількома командирами. Деякі з цих територій були перейменовані, об’єднані або ліквідовані протягом свого існування, тому, що німецький військовий контроль над східними територіями послаблювався на пізніх етапах війни. Інформація в таблиці нижче надає повну інформацію про командування СС і поліції та їхніх керівників.
Таблиця верховного командування СС і поліції (HöSSPF).[5]
↑Robert J. Hanyok, CENTER FOR CRYPTOLOGIC HISTORY NATIONAL SECURITY AGENCY (2005). Eavesdropping on Hell: Historical Guide to Western Communications Intelligence and the Holocaust, 1939-1945(PDF) (вид. Second). National Security Agency, United States Government. Архів оригіналу(PDF) за 8 листопада 2017. Процитовано 20 березня 2011.
UNITED STATES CRYPTOLOGIC HISTORY, Series IV, Volume 9 The message is on page 52 "Decrypt of Police message [National Archives and Records Administration] (NARA), RG 457, HCC, Box 1386)"
↑Hanyok, NSA, eavesdropping.pdf [Архівовано 2017-11-08 у Wayback Machine.], Page 61, "German Police Decrypts, ZIP/G.P.D.353/14.9.41. Decrypt No.1 is from the Senior Commander of the SS and Police in Southern Russia to Heinrich Himmler, the Chiefs of the Order and Secret Police and the Himmler’s staff. (Source: [National Archives and Records Administration] (NARA), RG 457, Box 1386)"
↑
Ще одне командування HSSPF, яке буде відоме як Kaukasien, було заплановано на Кавказі в 1942 році під командуванням Геррета Корземанна, але так і не було створено. Шість командувань SSPF, які мали б йому підпорядковуватися, були приписані до HSSPF Russland-Süd. (Yerger, 1997, p.44)
Джерела
Koehl, Robert (2004). The SS: A History 1919–45. Stroud: Tempus. ISBN978-0-75242-559-7.
Yerger, Mark C. (1997). Allgemeine-SS: The Commands, Units and Leaders of the General SS. Schiffer Publishing Ltd. ISBN0-7643-0145-4.
Посилання
Birn, Ruth Bettina (1986). Die Hoheren SS- und Polizeiführer: Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste Verlag. ISBN978-3-77000-710-3.
Höhne, Heinz (2001). The Order of the Death's Head: The Story of Hitler's SS. Penguin. ISBN978-0-14139-012-3.