Оберфю́рер (нім.SS-Oberführer) — званняСС (нім.Schutzstaffel) та СА (нім.Sturmabteilung), введене в нацистській партії ще в 1921 році.
В структурі організаціїСС (так звані Загальні СС) введене в 1932 році, як звання керівника структурної одиниці СС Абшніт (нім.Abschnitt).
Абшніт мав назву по назві території, на якій він розташовувався. Скоріше його можна назвати гарнізоном, аніж бригадою або дивізією. Абшніт в своєму складі мав зазвичай три Штандарти (нім.SS Standarte) та деяку кількість спеціальних підрозділів (автомобільні, саперні, медичні тощо). У Ваффен-СС та поліцейських структурах оберфюрери СС на всіх видах форми, окрім партійної, носили погони оберста (нім.Oberst, полковника) також, як і штандартенфюрери СС, але, всупереч поширеній помилці, це звання не могло бути умовно зіставлене військовому званню полковник.
Насправді це звання було проміжним між званнями старших офіцерів і генералів, і теоретично відповідало посаді командира бригади СС, але на практиці як правило оберфюрери СС командували айнзацгрупами і «тубільними» дивізіями СС, укомплектованими місцевими добровольцями.
У особистому спілкуванні штандартенфюрерів СС інші військовослужбовці та службовці поліції, як правило іменували «полковниками», тоді як оберфюрерів — виключно по званню СС. Спеціальне звання оберфюрер, як штаб-офіцерське використовувалося в деяких напіввійськових формуваннях, наприклад в службі попередження про нальоти (нім.Luftschutz-Warndienst) в ППО рейху, служби допомоги (нім.Sicherheits-und Hilfsdienst) тощо.