PROFILPELAJAR.COM

Отто Баум
Отто Баум
Otto Baum
Народження	15 листопада 1911; Штеттен, Гогенцоллерн
Смерть	18 червня 1998 (86 років); Штеттен, Баден-Вюртемберг
Країна	Третій Рейх
Приналежність	Ваффен-СС
Рід військ	Ваффен-СС
Роки служби	1933–1945
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СС
Звання	Оберфюрер СС Ваффен-СС
Командування	17-та панцергренадерська дивізія СС «Гьотц фон Берліхінген»; 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх» ; 16-та танково-гренадерська дивізія СС «Рейхсфюрер СС»
Війни / битви	Друга світова війна:; Польська кампанія (1939); Західний фронт Французька кампанія (1940); Голландська операція (1940); Битва за Дюнкерк; Східний фронт Операція «Барбаросса»; Дем'янська операція (1942); Третя битва за Харків; Битва на Курській дузі Битва під Прохорівкою; ; Західний фронт Операція «Оверлорд»; Операція «Кобра»; Фалезька операція;
Нагороди
Штурмовий піхотний знак в бронзі	Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Отто Баум (нім. Otto Baum; 15 листопада 1911, Штеттен, Гогенцоллерн — 18 червня 1998, Штеттен, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, оберфюрер військ СС (1944). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та Мечами (1944).

Біографія

1 листопада 1933 року вступив у СС (посвідчення № 237 056), потім в НСДАП (партійний квиток № 4 197 040). В 1935 році поступив у юнкерську школу СС, після закінчення якої 20 квітня 1936 року зарахований у частини посилення СС. Учасник Польської і Французької кампаній, а також боїв на радянсько-німецькому фронті. Відзначився під час боїв у Дем'янському котлі, де командував 3-м батальйоном 3-го танкового полку СС 3-ї дивізії СС «Мертва голова». В 1943 році важко поранений. Після виздоровлення призначений командиром 5-го моторизованого полку 3-ї дивізії СС «Мертва голова». З 20 червня по 1 серпня 1944 року — командир 17-ї моторизованої дивізії СС «Гец фон Берліхінген». З 28 липня по 23 жовтня 1944 року — командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». З 24 жовтня 1944 року — командир 16-ї моторизованої дивізії СС «Рейхсфюрер СС». 8 травня 1945 року разом із рештками дивізії здався британським військам у Австрії. Після звільнення в грудні 1948 року мешкав у ФРН.

Нагороди

Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
Спортивний знак СА в бронзі
Відзнака Німецького товариства порятунку життя
Йольський свічник
Кільце «Мертва голова»
Почесна шпага рейхсфюрера СС (16 вересня 1936)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Залізний хрест
- 2-го класу (12 вересня 1939)
- 1-го класу (8 червня 1940)
Штурмовий піхотний знак в бронзі (3 жовтня 1940)
Німецький хрест в золоті (26 грудня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (8 травня 1942)
- дубове листя (№ 277; 22 серпня 1943)
- мечі (№ 95; 2 вересня 1944)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (25 липня 1942)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (21 серпня 1943)
Дем'янський щит (31 грудня 1943)
Нарукавний знак «За знищений танк»

Військова кар'єра

1 листопада 1933 — анвертер СС
14 вересня 1934 — манн СС
24 квітня 1935 — юнкер СС
1 червня 1935 — роттенфюрер СС
25 лютого 1936 — штандартен-оберюнкер СС
20 квітня 1936 — унтерштурмфюрер СС
12 вересня 1937 — оберштурмфюрер СС
9 листопада 1939 — гауптштурмфюрер СС
3 березня 1941 — штурмбанфюрер СС
9 листопада 1942 — оберштурмбанфюрер СС
30 січня 1944 — штандартенфюрер СС
17 вересня 1944 — оберфюрер СС

Див. також

Примітки

Література

Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — С. 173—174. — ISBN 978-5-9955-0081-0. (рос.)
E. G. Krätschmer Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. — Plesse Verlag, Göttingen 1955. (нім.)
Walther-Peer Fellgiebel Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Podzun-Pallas, Friedburg 2000. — ISBN 3-7909-0284-5. (нім.)
Veit Scherzer Die Ritterkreuzträger 1939—1945. — Scherzers Militaer-Verlag. — Ranis 2007. — S. 206. — ISBN 978-3-938845-17-2. (нім.)
Berger Florian Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges (With oak leaves and swords: the highest decorated soldiers of World War II). — Selbstverlag Florian Berger, 2006. — ISBN 3-9501307-0-5. (нім.)
Fellgiebel Walther-Peer (2001). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 (The holders of the Knight's Cross of the Iron Cross, 1939—1945). — Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. — ISBN 3-7909-0284-5. (нім.)
Krätschmer Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. — Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. — ISBN 3-920677-43-9. (нім.)
Patzwall Klaus D. und Scherzer Veit Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II (The German Cross 1930—1945: History and holders, vol. 2). — Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall, 2001. — ISBN 3-931533-45-X. (нім.)
Yerger Mark C. (1997). Waffen-SS Commanders: The Army, Corps and Divisional Leaders of a Legend: Augsberger to Kreutz. — Atglen, PA: Schiffer Publishing. — ISBN 978-0-7643-0356-2. (нім.)
К. А. Залесский Охранные отряды нацизма. Полная энциклопедия СС. — М.: Вече, 2009. — 784 c. — ISBN 978-5-9533-3471-6. (рос.)

Посилання

Баум, Отто. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 5 серпня 2012. (нім.)
95. Schwerterträger Otto Baum. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 6 серпня 2012. (нім.)
Baum, Otto — нагороди оберфюрера СС Баума (англ.)
Отто Баум: біографія
Soldaten im Einsatz (нім.)
SS Obertsturmbannführer Otto Baum (нім.)

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: СС-штандартенфюрер Отто Бінге	командир 17-ї панцергренадерської дивізії СС «Гьотц фон Берліхінген» 18 червня — 1 серпня 1944	Наступник: штандартенфюрер СС Отто Бінге
Попередник: штандартенфюрер СС Крістіан Тіхсен	командир 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» 28 липня — 24 жовтня 1944	Наступник: групенфюрер СС Гайнц Ламмердінг
Попередник: групенфюрер СС Макс Зімон	командир 16-ї танково-гренадерської дивізії СС «Рейхсфюрер СС» 24 жовтня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція