PROFILPELAJAR.COM

Фрідріх-Вільгельм Мюллер
Фрідріх-Вільгельм Мюллер
Friedrich-Wilhelm Müller
Народження	29 серпня 1897; Бармен, Пруссія
Смерть	20 травня 1947 (49 років); Афіни; вогнепальна рана
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер ; Рейхсвер ; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1915–1945
Звання	генерал від інфантерії
Командування	22-га планерна дивізія; V-й армійський корпус; XXXIV-й армійський корпус; LXVIII-й армійський корпус; 4-та армія
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна:; Західний фронт Французька кампанія (1940); Балканська кампанія Операція «Маріта»; Критська операція; Східний фронт Операція «Барбаросса»; Оборона Криму (1941—1942) Євпаторійський десант; ; Балканська кампанія; Додеканеська кампанія; Східний фронт Дніпровсько-Карпатська операція; Будапештська операція; Східно-Прусська операція;
Нагороди
	Штурмовий піхотний знак в сріблі
	Кримський щит

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мюллер.

Не варто плутати з атлетом Фрідріхом Вільгельмом Мюллером

Фрідріх-Вільгельм Мюллер (нім. Friedrich-Wilhelm Müller; нар. 29 серпня 1897, Бармен, Пруссія — пом. 20 травня 1947, Афіни) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).

Біографія

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року поступив у 2-й гренадерський полк, потім служив у 262-му піхотному полку. 18 березня 1920 року демобілізований, служив у поліції.

В 1935 році поступив на службу у вермахт. З 10 листопада 1938 року — командир 3-го батальйону 105-го піхотного полку. Учасник Польської і Французької кампанії. З 1 жовтня 1940 року — командир 105-го піхотного полку 34-ї піхотної дивізії. Учасник німецько-радянської війни: боїв під Мінськом, Смоленськом, Гомелем, В'язьмою Москвою і (з березня 1942) під Юхновим. З 1 серпня 1942 по 15 березня 1943 року — командир 22-ї піхотної дивізії. В серпні 1942 році дивізію перекинули в Грецію, а з листопада входила в склад Критського гарнізону.

З 4 травня по 2 червня 1944 року — в.о. командира 5-го армійського корпусу, який діяв в Південній Україні, з 2 по 10 червня 1944 року — 59-го армійського корпусу, після чого повернувся на Крит, де 1 липня отримав посаду коменданта укріплень острова. керував підготовкою фортифікаційних споруд до можливої висадки союзників. 13 листопада з частини штабу Мюллера сформували управління 34-го армійського корпусу, в який входили також розквартировані на Криті німецькі частини. В грудні корпус перекинули в Сербію. З 8 грудня 1944 року — командир 48-го армійського корпусу, який діяв в Угорщині.

З 29 січня 1945 року — командувач 4-ю армією. В березні війська Мюллера були розбиті Червоною армією і в квітні командування було виведене в резерв ОКГ і 27 квітня розформоване. В травні Мюллера взяли в полон англо-американські війська. На процесі в Афінах визнаний винним у скоєні воєнних злочинів, засуджений до страти і розстріляний.

Нагороди

Залізний хрест
- 2-го класу (25 травня 1916)
- 1-го класу (29 серпня 1916)
Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з короною і мечами
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го і 2-го ступеня (18 років)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 грудня 1939)
- 1-го класу (12 червня 1940)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (22 вересня 1941)
- дубове листя (№ 86; 8 квітня 1942)
- мечі (№ 128; 27 січня 1945)
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Кримський щит
Орден «За хоробрість» 3-го ступеня, 1-й клас (Болгарія)
Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія)
4 рази відзначений у Вермахтберіхт (19 січня 1942, 18 листопада 1943, 10 і 30 березня 1945)
Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (№ 670; 8 лютого 1942)
Німецький хрест в золоті (18 червня 1943)
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами

Військова кар'єра

листопад 1915 — лейтенант резерву

Див. також

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.673-674 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Beevor, Antony (1991). Crete: The Battle and the Resistance.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Giorgos Harokopos: Die Entführung von General Kreipe, Kouvidis Manouras, Iraklio (2002), ISBN 960-86883-4-5

Посилання

Müller, Friedrich-Wilhelm. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 24 червня 2012. (нім.)
General der Infanterie Friedrich-Wilhelm Müller. на historic.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 5 серпня 2012. (нім.)
Müller, Friedrich Wilhelm
Müller, Friedrich-Wilhelm (WH-General) — нагороди генерала від інфантерії Мюллера (англ.)

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал від інфантерії Людвіг Вольф	командир 22-ї планерної дивізії 1 серпня 1942 — 15 лютого 1944	Наступник: генерал-майор Генріх Крайпе
Попередник: генерал-лейтенант Герман Бьоме	командир V-го армійського корпусу 4 травня — 2 червня 1944	Наступник: генерал від інфантерії доктор Франц Байер
Попередник: генерал-лейтенант Едгар Рохриш	командир LIX-го армійського корпусу 2 — 10 червня 1944	Наступник: генерал від інфантерії Едгар Рохриш
Попередник: генерал-лейтенант Бруно Брауер	командир фортеці «Крит» 1 липня — 18 вересня 1944	Наступник: генерал-лейтенант Ернст Клепп
Попередник: сформований	командир XXXIV-го армійського корпусу 13 листопада — 8 грудня 1944	Наступник: генерал авіації Гельмут Фельмі
Попередник: генерал авіації Гельмут Фельмі	командир LXVIII-го армійського корпусу 8 грудня 1944 — 29 січня 1945	Наступник: генерал гірсько-піхотних військ Рудольф Конрад
Попередник: генерал від інфантерії Фрідріх Госсбах	Командувач 4-ї армії 29 січня — 16 квітня 1945	Наступник: капітуляція