PROFILPELAJAR.COM

Дітріх фон Заукен
Дітріх фон Заукен
Dietrich von Saucken
Народження	16 травня 1892; Фишгаузен, Східна Пруссія
Смерть	27 вересня 1980 (88 років); Пуллах-ім-Ізарталь, Баварія
Поховання	Waldfriedhof Sollnd
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер ; Рейхсвер ; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Освіта	Collegium Fridericianumd
Роки служби	1910–1945
Звання	Генерал танкових військ
Командування	4-та танкова дивізія; III-й танковий корпус; XXXIX-й танковий корпус; Танковий корпус «Гроссдойчланд»; 2-га армія; Армія «Східна Пруссія»
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна:; Східний фронт Польська кампанія (1939); Західний фронт Французька кампанія (1940); Східний фронт Операція «Барбаросса»; Битва за Київ (1941); Операція «Тайфун»; Операція «Цитадель»; Операція «Багратіон»; Східно-Прусська операція;
Нагороди	Нагрудний знак «За танкову атаку»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»	Нагрудний знак «За поранення» в золоті
	Дітріх фон Заукен у Вікісховищі

Дітріх Фрідріх Вільгельм Едуард Казімір фон Заукен (нім. Dietrich Friedrich Eduard Kasimir von Saucken; нар. 16 травня 1892, Фишгаузен, Східна Пруссія — пом. 27 вересня 1980, Пуллах-ім-Ізарталь, Баварія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1944) Вермахту. Останній з 27 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям, мечами та діамантами (1945), а також єдиний, якого нагородив не Адольф Гітлер.

Біографія

Поступив на військову службу 1 жовтня 1910 року. У Першу світову війну командував ротою. У 1918 році важко поранений.

Після війни продовжив службу в рейхсвері. У 1936 році отримав призначений командиром кавалерійського полку.

Учасник Польської і Французької кампаній. У листопаді 1940 року призначений командиром 4-ї стрілецької бригади.

Учасник боїв на радянсько-німецькому фронті. Командуючи бригадою, форсував Дніпро. 28 грудня 1941 року призначений командиром 4-ї танкової дивізії. 3 січня 1942 року важко поранений в голову осколком снаряда. До кінця серпня 1942 року — в шпиталях і у відпустці через поранення, потім до кінця травня 1943 року — начальник училища моторизованих військ.

31 травня 1943 року знову очолив 4-ту танкову дивізію (на центральній ділянці Східного фронту).

З 31 травня 1944 року — командувач 3-м танковим корпусом, з 28 червня по 15 жовтня 1944 року — 39-м танковим корпусом. Потім командувач танковим корпусом «Велика Німеччина» і з 12 березня 1945 року — командувач 2-ю армією. З квітня 1945 року — командувач армією «Східна Пруссія».

З 8 травня 1945 року в радянському полоні. Був засуджений радянським судом до 25 років ув'язнення. Відпущений на свободу в 1955 році.

Нагороди

Перша світова війна

Залізний хрест
- 2-го класу (19 жовтня 1914)
- 1-го класу (23 травня 1916)
Військовий хрест «За заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з військовою відзнакою.
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в золоті

Міжвоєнний період

Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Друга світова війна

Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (13 вересня 1939)
- 1-го класу (3 жовтня 1939)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами та діамантами
- Лицарський хрест (6 лютого 1942)
- Дубове листя (№281; 22 серпня 1942)
- Мечі (№46; 31 січня 1944)
- Діаманти (№27; 8 травня 1945)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі «75»
Тричі відзначений у Вермахтберіхт (3 грудня 1943, 5 липня 1944 і 9 травня 1945)

Військова кар'єра

Див. також

Література

Antony Beevor (2002). Berlin the Downfall 1945. London ; New York: Viking. ISBN 0-670-88695-5.
Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Fraschka, Günther (1994). Knights of the Reich. Atglen, Pennsylvania: Schiffer Military/Aviation History. ISBN 0-88740-580-0.
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-644-5.
Helden der Wehrmacht — Unsterbliche deutsche Soldaten. München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2004. ISBN 3-924309-53-1.
Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
Rangliste des Deutschen Reichsheeres, S. 166

Посилання

Saucken, Dietrich von. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 21 квітня 2012. (нім.)
Saucken, Dietrich von. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 21 квітня 2012. — 2 (нім.)
27. Brillantenträger Dietrich von Saucken. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 21 квітня 2012. (нім.)
General der Panzertruppe Dietrich von Saucken. на geocities.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 21 квітня 2012. (англ.)
The Paragon: General of Panzer Troops Dietrich von Saucken^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Saucken, Dietrich Friedrich Wilhelm Eduard Kasimir von [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.]
Saucken, von, Dietrich [Архівовано 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ фон Заукена (англ.)

Примітки

↑ http://ww2gravestone.com/people/saucken-dietrich-friedrich-wilhelm-eduard-kasimir-von/

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-майор Віллібальд фрейхерр фон Лангерманн унд Ерленкамп	командир 4-ї танкової дивізії 28 грудня 1941 — 2 січня 1942	Наступник: генерал-майор Віллібальд фрейхерр фон Лангерманн унд Ерленкамп
Попередник: генерал-майор Еріх Шнайдер	командир 4-ї танкової дивізії 31 травня — 22 жовтня 1943	Наступник: оберст, доктор Карл Маус
Попередник: оберст Клеменс Бетцель	командир 4-ї танкової дивізії 4 березня — 30 квітня 1944	Наступник: оберст Клеменс Бетцель
Попередник: генерал танкових військ Герман Брайт	командир III-го танкового корпусу 31 травня — 29 червня 1944	Наступник: генерал танкових військ Герман Брайт
Попередник: генерал-лейтенант Отто Шюнеман	командир XXXIX-го танкового корпусу 29 червня — 15 жовтня 1944	Наступник: генерал танкових військ Карл Декер
Попередник: сформований	командир танкового корпусу «Гроссдойчланд» 10 листопада 1944 — 12 березня 1945	Наступник: генерал танкових військ Георг Яуер
Попередник: генерал-полковник Вальтер Вайс	Командувач 2-ї армії 12 березня — 7 квітня 1945	Наступник: переформована на армію "Східна Пруссія»
Попередник: сформована з 2-ї армії	Командувач армії «Східна Пруссія» 7 квітня — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція