Генріх (Хайнріх) Діпольд Георг фрейхерр фон Лютвіц (нім.Heinrich Diepold Georg Freiherr von Lüttwitz) народився 6 грудня1896 у сілезькому місті Праушниц, у родині потомствених представників давніх прусських військових традицій.
Генріх фон Лютвіц відразу після початку Першої світової війни 10 серпня1914 записався добровольцем до 1-го Західно-Прусського уланського полку імені російського імператора Олександра III (нім.Ulanen-Regiment „Kaiser Alexander III. von Rußland“ (Westpreußisches) Nr. 1). 29 жовтня1914 отримав звання фенриха, а 1 грудня1914 року — лейтенанта. Посідав посаду командира взводу; згодом був переведений до 3-го запасного драгунського полку, у складі якого продовжував битися з російською армією на Східному фронті.
Після війни Генріх фон Лютвіц приєднався спочатку до Добровольчого корпусу, служив у Прикордонній стражі на сході Німеччини, вів бойові дії проти поляків, за що був нагороджений орденом Орла. Потім він був переведений до армії і поступив на службу до 8-го прусського рейтарського полку. Тут офіцер перебував на різних посадах до 30 вересня1936. Спочатку він служив у першому ескадроні в Міличі, з 1929 у полковій штаб-квартирі в Оелсі і з квітня 1931 командир 4-го ескадрону в Намслау. З 1 жовтня1935 знову на штабній роботі у рейтарському полку. З 1 жовтня1936 року призначений начальником 1-го відділу штабу 4-го кавалерійського полку в Ольштині, який пізніше був переформований на 1-й розвідувальний батальйон1-ї танкової дивізії.
1 березня1939 Генріх фон Лютвіц підвищений у званні до оберстлейтенанта. З початком Польської кампанії командує своїм моторизованим розвідувальним батальйоном 3-ї танкової дивізії, проте вже 2 вересня отримав у бою поранення й відправлений на лікування до шпиталю. Після завершення курсу реабілітації зарахований до резерву, а 1 липня1940 призначений на посаду командира 59-го мотопіхотного батальйону в танковій дивізії на чолі якого брав участь у Французькій кампанії 1940 року. З 16 жовтня 1940 року — командир 101-го мотопіхотного полку 20-ї танкової дивізії.
22 червня1941 року з початком вторгнення німецьких військ до Радянського Союзу оберстлейтенант Генріх фон Лютвіц, командир 101-го мотопіхотного полку, а з 28 червня 1941 — 59-го моторизованого полку 20-ї мотопіхотної бригади, брав участь у перших битвах німецько-радянської війни. На чолі своїх частин вів активні бойові дії в Білорусі, бився під Смоленськом та Москвою. З жовтня 1941 року — оберст, у грудні 1941 року нагороджений Золотим німецьким хрестом.
1 червня1942 призначений командиром 20-ї моторизованої бригади 20-ї танкової дивізії. У травні 1942 року за успішне командування військовими формуваннями у боях у районі Гжатська нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. В серпні 1942 року — важко поранений (Золотий знак за поранення). З 1 жовтня1942 року — командир 20-ї танкової дивізії 2-ї танкової армії, веде бої в районі Орла. У грудні 1942 року присвоєне чергове військове звання — генерал-майор.
З червня 1943 року генерал Генріх фон Лютвіц переведений до штабу Головного командування Вермахту (ОКВ) з присвоєнням звання генерал-лейтенант.
З лютого 1944 року — командир 2-ї танкової дивізії, літом на чолі дивізії веде бої в Нормандії, протистоїть наступу англо-американських військ на Західному фронті. На початку вересня 1944 року за бої в Нормандії нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста, й призначений командиром 47-го танкового корпусу. З листопада 1944 року підвищений у званні в генерали танкових військ.
16 квітня1945 генерал танкових військ Генріх фон Лютвіц під час боїв у Рурському котлі був узятий в американський полон, Проте, 9 травня1945 року, вже після капітуляції Німеччини, рейхсканцлер Деніц підписав указ про нагородження його мечами (№ 157) до Лицарського хреста з дубовим листям.
Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.(англ.)
Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945 Band 7 Knabe-Luz; Biblio Verlag, Bissendorf 2004; ISBN 3-7648-2902-8, S.655-656
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.(нім.)
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.(нім.)
↑До 1919 року титул фрейхерр, що означає барон, відносився до почесного родового титулу. Після серпня 1919 зі скасуванням дворянства, фрейхерр або фрайхерр стало додаватися, як частина власно прізвища носія.
Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=logo}
.svg){kind=small}
,_werd_verleend_aan_de_Stuka_piloot_Hans-Ulrich_Rudel.jpg)
