PROFILPELAJAR.COM

Герман Гон
Герман Гон
Hermann Hohn
Народження	11 жовтня 1897; Ренхен, Вюртемберг
Смерть	13 листопада 1968 (71 рік); Ладенбург, Баден-Вюртемберг
Країна	Німецька імперія ; Веймарська республіка ; Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер ; Рейхсвер ; Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Мангаймський університет
Роки служби	1915–1945
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	72-га піхотна дивізія; IX армійський корпус
Війни / битви	Перша світова війна:; Друга світова війна:; Західний фронт Французька кампанія (1940); Східний фронт Операція «Барбаросса» Операція «Мюнхен»; Окупація Криму; ; Ржевська битва; Орловська операція; Битва за Київ (1943); Корсунь-Шевченківська операція; Львівсько-Сандомирська операція; Східно-Прусська операція;
Нагороди
Штурмовий піхотний знак в сріблі	Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Кримський щит	Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Герман Гон (нім. Hermann Hohn; нар. 11 жовтня 1897, Ренхен, Вюртемберг — пом. 13 листопада 1968, Ладенбург) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1945) Вермахту. Доктор політичних наук (жовтень 1931). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Біографія

15 січня 1915 року поступив добровольцем в 3-є депо 10-го пішого артилерійського полку. Учасник боїв на Західному і Східному фронтах Першої світової війни. З серпня 1916 року воював у складі 66-го, з жовтня 1916 року — 70-го артилерійських полків. В квітні-червні 1917 року навчався на курсах фанен-юнкерів в Ютебозі.

З 10 січня 1919 року — командир батареї 16-го пішого артилерійського полку. В квітні-липні 1919 року — боєць добровольчого артилерійського дивізіону «Діскау», потім знову служив у артилерії рейхсверу. 21 грудня 1920 року демобілізований. Вивчав політичні науки в Гайдельберзькому університеті (1922-23). В 1923-29 роках працював у банку та інших фінансових закладах, потім в 1929-31 роках відвідував заняття у Вищій школі маркетингу у Мангаймі. 1 вересня 1935 року повернувся на військову службу. З 15 жовтня 1936 року — командир 3-ї роти 62-го піхотного полку, з 6 жовтня 1936 року — роти 92-го піхотного полку, з 12 жовтня 1937 року — 3-ї роти 74-го піхотного полку. 1 липня 1939 року переведений в Генштаб.

З вересня 1939 року — в штабі 23-го армійського корпусу, з яким взяв участь у Польській кампанії. З 1 листопада 1939 року — ад'ютант 72-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. 1 грудня 1940 року призначений командиром 2-го батальйону 105-го піхотного полку, з яким взяв участь у Балканській кампанії і боях на радянсько-німецькому фронті. З 13 липня 1942 року — командир 124-го, з 16 вересня 1942 року — 105-го гренадерського полку. 27 листопада 1943 року приступив до виконання обов'язків командира 72-ї піхотної дивізії, з 1 березня 1944 року — командир дивізії.

В кінці 1943 — на початку 1944 року вів важкі бої в Черкаському котлі. 25 березня 1944 року зарахований в резерв ОКГ. Після закінчення 10-х курсів дивізійних командирів 26 травня 1944 року призначений командиром 50-ї піхотної дивізії, але до виконання обов'язків так і не приступив і 1 липня знову очолив свою «стару» дивізію. 20 квітня 1945 року призначений командиром 11-го армійського корпусу, який бився на Західному фронті. 9 травня здався англо-американським військам. 23 лютого 1948 року звільнений.

Нагороди

Військова кар'єра

Перша світова війна

Залізний хрест 2-го класу (31 жовтня 1917)
Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з мечами

Міжвоєнний період

Залізний хрест 1-го класу (березень 1919)
Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)

Друга світова війна

Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (26 червня 1940)
- 1-го класу (23 липня 1941)
Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й клас (Болгарія)
Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія)
Орден Корони Румунії, командорський хрест
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Кримський щит
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (14 грудня 1942)
Німецький хрест в золоті (17 квітня 1943)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- Лицарський хрест (28 листопада 1943) — за хоробрість під час Курської битви.
- Дубове листя (№ 410; 1 березня 1944)
- Мечі (№ 109; 31 жовтня 1944) — за заслуги у боях в районі передмостових укріплень Баранова.
Двічі відзначений у Вермахтберіхт (6 грудня 1943 і 19 серпня 1944)

Див. також

Література

Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.651-653 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5.
Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 2, 1. Januar 1942 bis 31. Dezember 1943. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

Посилання

Hermann Hohn. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 30 червня 2012. (нім.)
109. Schwerterträger Dr. rer. pol. Hermann Hohn. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 30 червня 2012. (нім.)
Generalleutnant Dr.rer.pol. Hermann Hohn. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 30 червня 2012. (англ.)
Hohn, Dr. Hermann [Архівовано 14 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Hermann Hohn [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-лейтенанта Гона (англ.)

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-лейтенант Ервін Менні	командир 72-ї піхотної дивізії 20 листопада 1943 — 25 березня 1944	Наступник: генерал-майор Карл Арнінг
Попередник: генерал кавалерії Густав Хартенек	командир 72-ї піхотної дивізії 1 липня 1944 — 20 квітня 1945	Наступник: генерал-лейтенант Гуго Байссвенгер
Попередник: генерал артилерії Рольф Вутманн	командир IX-го армійського корпусу 20 квітня — 8 травня 1945	Наступник: розформований