Дем'янська операція (1942)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дем'янська операція.
Дем'янська операція (1942)
Kesselschlacht von Demjansk
Блокада Ленінграда
Карта Дем'янської операції 1942
Карта Дем'янської операції 1942
Карта Дем'янської операції 1942
57°39′00″ пн. ш. 32°28′00″ сх. д. / 57.65° пн. ш. 32.466666666667° сх. д. / 57.65; 32.466666666667
Дата: 7 січня — 25 травня 1942
Місце: Ленінградська область РРФСР
Результат: частковий успіх радянських військ, тимчасове оточення частини 16-ї німецької армії в районі Дем'янська
Сторони
Третій Рейх Третій Рейх СРСР СРСР
Командувачі
Ернст Буш
Георг фон Кюхлер 		Курочкін П. О.
Військові формування
Третій Рейх 16-та армія Союз Радянських Соціалістичних Республік Північно-Західний фронт
Військові сили
100 000 (на початку)
31 000 поповнення 		точні дані невідомі, приблизно 200,000-300,000 (на початку)
Втрати
16 Армія 10.01 — 31.05.1942: 11 777 загиблих і 2 739 пропало б/в, 40 000 поранених[1] Північно-Західний фронт 07.01. — 20.05.42: 88,908 загиблих чи зникло б/в; 156,603 поранених[2]

Дем'янська операція (1942) (нім. Kesselschlacht von Demjansk) або «Дем'янський мішок»[3] — наступальна операція радянських військ Північно-Західного фронтів (генерал-лейтенант Курочкін П. О.) у ході загального зимового наступу 1941—1942 року в районі селища Дем'янськ (нині Новгородської області), між озерами Ільмень і Селігер.

Зміст

У результаті битви війська Північно-Західного фронту оточили й завдали серйозних втрат німецькому угрупованню в районі Дем'янська. 25 лютого, наступаючи в умовах лісисто-болотистої місцевості при глибокому сніжному покрові, радянські війська завершили в районі західніше Дем'янська оточення 6 дивізій 16-ї польової армії (12-та, 32-га та 123-тя піхотні дивізії X-го армійського корпусу, й 30-та, 290-та піхотні, а також моторизована дивізія СС «Тотенкопф» II-го армійського корпусу). Загалом в оточенні опинилися близько 95 тис. чоловік противника.

Бої з ліквідації оточених військ набули запеклого й затяжного характеру через нестачу сил у радянського командування. Радянські війська прагнули стиснути кільце оточення й знищити війська, що знаходилися в ньому. З цією метою провадилися безперервні атаки, кидаючи в бій все нові сили. Оточені німецькі частини не здавалися й наполегливо оборонялись у Дем'янському мішку. Протягом кількох місяців німецька авіація постачала оточене угруповання, мінімальні добові потреби якої в продовольстві, боєприпасах та пальному становили приблизно 200 тонн. Німецькі літаки здійснили загалом 14445 вильотів.

З метою звільнити війська, що потрапили в оточення, була сформована спеціальна ударна група дивізій під командуванням генерал-лейтенанта Вальтера фон Зейдліц-Курцбаха, яка 21 березня почала наступ з району на південний захід від Старої Русси. За кілька тижнів запеклих боїв німецьким військам вдалося пробитися через ряд радянських оборонних ліній до західного краю мішка і 23 квітня 1942 року прорвати фронт оточення та утворити т. зв. «рамушевський коридор» (за назвою села Рамушево) шириною 6-8 км, який проіснував весь 1942 рік. Подальші спроби радянських військ ліквідувати Дем'янське угруповання успіху не мали.

5 травня німецьким військам вдалося деблокувати своє угруповання, яке протягом декількох місяців продовжувало утримувати свої позиції. Незважаючи на вузькість рамушевского коридору, значну протяжність лінії фронту всередині Дем'янського виступу, а це близько 150 км, і високий ризик повторного оточення, німецьке командування вперто утримувало район Дем'янська. В основному це було пов'язано з можливістю використовувати дем'янський і ржевсько-вяземський виступи, щоб загрожувати глибоким охопленням з півночі і півдня району дислокації радянських військ між озером Селігер і Великими Луками.

Протягом травня радянські війська ще раз спробували ліквідувати Дем'янський виступ. Ставка передала фронту зі свого резерву 5 стрілецьких дивізій, 8 стрілецьких і 2 танкові бригади. Однак, попри наявність достатніх сил і засобів, наступ Північно-Західного фронту закінчився безрезультатно. Німецьке командування, розгадавши замисел операції, перекинуло в район рамушевского коридору значні підкріплення з інших ділянок Дем'янського виступу, залишивши всередині його всього близько п'яти дивізій, привернуло частину з'єднань 18-ї армії й посилило оборону коридору.

Результат

Унаслідок спроби активних наступальних дій Північно-Західного фронту в районі Дем'янська було скуто великі сили 16-ї німецької армії й неочікувано завдано серйозних втрат багатьом її з'єднанням. Загинула значна частина особового складу дивізія «Тотенкопф», яка за час операції проявила винятковий героїзм і значною мірою прислужилася перемозі Вермахту в операції. Командир дивізії Теодор Айке у квітні отримав Лицарський хрест Залізного Хреста з Дубовим листям.

Дії радянських військ під Ленінградом і в районі Дем'янська навесні 1942 року позбавили німецьке командування можливості перекидати сили групи армій «Північ» з цих районів на південь. Однак Дем'янська операція як одна із перших спроб радянського командування перехопити ініціативу у війні зазнала невдачі й не мала суттєвих наслідків для подальшого перебігу дій. Катастрофічні втрати радянської сторони (приблизно 4,5:1) — це наслідок бездарного керівництва радянського командування й слабкості радянської армії на цьому періоді війни, а також нестачі озброєння. Втрат було зазнано внаслідок охоплення ворога через глибокий сніг і болота, операція охоплення не була стрімкою й організованою, війська зазнавали втрат на марші, була погано налагоджена артпідтримка. Операція мала більш моральне значення, показавши спроможність Ставки Верховного Головнокомандування проводити контратаки на широкому відтинку фронту.

Див. також

Джерела

  • История второй мировой войны 1939 — 1945. Т.4.-М.,1975. (рос.)
  • Лубченков Ю., «100 великих сражений Второй Мировой», Вече, 2005

Література

  • На Северо-Западном фронте/Сост. Ф. Н. Утенков, под ред. П. А. Жилина. — М.: Наука, 1969. — 896 с.
  • Беккер К. Военные дневники люфтваффе. Хроника боевых действий германских ВВС во Второй мировой войне 1939—1945 годов / Пер. А. Цыпленковой. — М.: Центрполиграф, 2005. — 544 с. — (За линией фронта. Мемуары). — ISBN 5-9524-1174-6
  • Манштейн Э. Утерянные победы/Сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов. — М.: АСТ, 1999. — 896 с.
  • Куровски Ф. Demjansk: der Kessel im Eis : 14 Monate Abwehrkampf im Nordabschnitt der Ostfront. — Podzun-Pallas, 2001. — 200 с. — ISBN 3-7909-0718-9
  • Васильченко А. В. Демянский котёл. Упущенная победа Красной армии. — М.: Яуза-Пресс, 2008. — 344 с. — (Солдат Третьего Рейха). — ISBN 978-5-903339-81-5
  • Гланц Д. Призраки Демянска. Советские воздушно-десантные операции против Демянского мішка немцев (6 марта — 8 апреля 1942 года). — М., 1998.
  • Исаев А. В. Краткий курс истории ВОВ. Наступление маршала Шапошникова. — М.: Эксмо, 2005. — 384 с. — ISBN 5-699-10769-Х
  • Шефов Н. А. Битвы России. — М.: АСТ, 2002. — 704 с. — ISBN 5-17-010649-1

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дем'янська операція (1942)

Відео

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2015. Процитовано 12 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ http://lib.ru/MEMUARY/1939-1945/KRIWOSHEEW/poteri.txt
  3. ↑ Мішок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.