Бірманська кампанія
Друга світова війна, Війна на Тихому океані
Дата: Січень 1942 — Липень 1945 Місце: Британська Бірма Результат: Стратегічна перемога союзників
Сторони
Союзники: Британська імперія[1]  Індія  М'янма  Непал  Гамбія  Кот-д'Івуар  Кенія  Нігерія  Гонконг  Північна Родезія  Ньясаленд  Південна Родезія  Уганда Республіка Китай США  Бельгійське Конго	Країни Осі: Японська імперія Таїланд
Військові сили
~1,000,000 42,000 (1942) 100,000 (1944)	316,700 (1944) 75,000 43,000 (1945)
Втрати
71,244 вбитими та пораненими	144,000 вбитими; близько 70,000 поранених. Загалом: ~200,000

Бірманська кампанія — бойові дії на території Британської Бірми під час Другої світової війни між британськими силами (включаючи індійські і бірманські війська, а також китайські підрозділи та американські найманці) та силами Японської імперії (в їх складі індійські та бірманські підрозділи).

Бірма була частиною Британської імперії, завойованою в ході англо-бірманських воєн наприкінці 19 ст. Деякий час колонія управлялася з Британської Індії, а з 1937 року отримала відносне самоврядування.

1941 року в Бірмі знаходилися 1-ша бірманська дивізія (у складі 1-ї і 2-ї бірманських бригад), в квітні прибула 13-та індійська бригада (включена в 1-шу бірманську дивізію), в січні — 16-та індійська бригада (резерв командуючого військами в Бірмі).

Британське командування вважало, що японці можуть вторгнутися до Бірми через територію Шанської області, єдиною дорогою з Лаосу. Варіант південного шляху, через Тенассерім, практично не розглядався, оскільки через гористий і лісистий перешийок Кра можна було пробитися лише стежками. Виходячи з цього, командувач військами в Бірмі генерал Дональд Кеннет Маклеод направив напередодні війни 13-ту індійську і 1-шу бірманську бригади в Шанську область, залишивши на півдні Бірми тільки 2-гу бірманську бригаду, яка повинна була обороняти 500-км ділянку кордону, а також міста Моулмейн і Тавой, і транзитний аеродром в Вікторія-пойнт (нині Кодаун) на південному краю Бірми.

Японськими планами в Бірмі спочатку передбачалося лише захоплення Рангуну, столиці та головного морського порту в країні. Це дало б змогу перекрити суходольний транспортний коридор в Китай та забезпечити стратегічний захист японських завоювань в Малайї і голландській Ост-Індії.

• И. В. Можейко. Западный ветер — ясная погода. — Москва: Наука, 1984. — 351 с.(рос.)
• Louis Allen, Burma: The Longest War 1941—1945, J.M. Dent & Sons, 1984, 686 pp.(англ.)

Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.