Площа області — 20 900 км² (3,46 % території України, 18-та за цим показником у країні). Сільськогосподарські угіддя становлять 14 548 км² (70 % загальної площі), з них ріллі — 12 736 км² (88 % площі сільськогосподарських угідь).
Географія
Рельєф
Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини — правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища), подекуди горбиста, порізана річками, ярами і балками. У прилеглій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина. Вздовж долини Дніпра на 70 км тягнеться Канівсько-Мошногірський кряж. Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називають Канівськими горами і Мошногорами.
У ґрунтовому покриві на правобережжі переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти. На лівобережжі поширені дерново-глеєві, могутні лучні і дерново-підзолисті ґрунти.
Водна поверхня області займає 4 % загальної площі території. По області протікає 1037 річок, які належать басейну Дніпра і Південного Бугу. Головна річка — Дніпро (150 км — довжина по території області), водяне дзеркало якої у зв'язку зі створенням Кременчуцького (довжина — 130 км) й Канівського водосховища значно збільшилося.
Найбільшими штучними водосховищами в межах області є Канівське і Кременчуцьке, утворені греблями гідроелектростанцій, крім того споруджено 37 невеликих водосховищ і понад того існує 2,3 тисяч озер, ставків та водоймищ. На території області налічується 2984 ставки загальною площею 17456 га, об'ємом 246,6 млн м3.
На Правобережжі Черкащини можливі затоплення а також заболочення деяких ділянок.
Клімат
Клімат регіону помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами. Літо тепле, в окремі роки спекотне, західнівітри приносять опади. Пересічна середня температура повітря +7 — 9 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня —3 — 5 °C. Середня температура липня становить +20 — 22 °C. Максимальна +45 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160—170 днів. Опадів 450—520 мм на рік.
Природні ресурси
Природно-рекреаційний потенціал
Відомим з XVIII—XIX ст. рівнинним кліматичним курортом лісостепової зони, розташованим на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра, є «Соснівка». Тут діють численні санаторії, профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, оздоровчо-спортивні бази.
На території області функціонує гірськолижний курорт «Водяники».
Серед паливних ресурсів переважає буре вугілля і торф. Родовища бурого вугілля — Козацьке, Рижанівське, Юрківське у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.
Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових — у Смілянському районі.
В області є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини. У наявності значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться поклади петрургічної сировини.
На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найвідоміші родовища граніту — Старобабанське і Танське, продукція яких постачається далеко за межі області.
На території області розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське родовище бентонітових та палигорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.
Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської областей розташоване Болтиське родовище горючих сланців. Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу «Миргородська», розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.
Рослинність області характеризується поєднанням флори лісостепової і степової зони. Серед деревних порід у лісах переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя. Серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха. Степова рослинність представлена багаторічними травами. В заплавах річок та заболочених місцевостях переважає вологолюбне різнотрав'я.
У Черкаській області на території урочища «Холодний Яр» зростає один із найстаріших дубів України віком близько 1000 років — дуб Максима Залізняка.
Територія нинішньої Черкаської області була заселена в епоху середнього палеоліту близько 130—100 тисяч років тому. Біля с. Межиріч на Канівщині було виявлено пізньопалеолітичну стоянку мисливців на мамутів — Межиріцька стоянка.
У VII—III століттях до нашої ери значну частину території степових районів України, у тому числі і Черкащини, займали кочові іраномовні племена скіфів. У ті ж часи на правобережжі Дніпра жили осілі землеробські племена — безпосередні предки східних слов'ян.
Територія сучасної області входила до складу тих земель Придніпров'я, де формувалося ядро східнослов'янських племен, з яких виникла могутня феодальна держава — Русь.
У XIV—XVI століттях територію сучасної області захопили литовці, а пізніше — поляки. У XV столітті на Черкащині з'явилися перші поселення козаків, а Черкаси, засновані наприкінці XIII століття, стали їх могутнім укріпленням в боротьбі проти польської шляхти, набігів турків і кримських татар.
Значні повстання XVIII століття селянських мас на Правобережній Україні, зокрема на Черкащині, проти польської влади, відомі під назвами Коліївщина та Гайдамаччина.
У 1797 р., після окупації Правобережної України Російською імперією, при утворенні губерній правобережна частина Черкаської області увійшла до складу Київської, а лівобережна — до Малоросійської губернії.
Реформа 1861 року дала поштовх швидкому розвитку капіталізму. У другій половині XIX століття основною промисловістю на Черкащині була цукрова.
У 1905 році під час Першої російської революції в Україні почалися могутні революційні виступи.
У 1917—1920 рр. на території Черкащини на хвилі національного піднесення установлюється влада УНР, Гетьманату і Директорії, формуються перші загони Вільного козацтва. Радянська влада утвердилася у 1920 р. Довго після того, як Уряд УНР припинив свою діяльність, частина Черкащини входила до Холодноярської республіки, де українці найдовше вели збройний опір більшовикам (до 1922—1924 років).
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років Черкащина втратила 154 тисячі осіб.
Із середини 1941 року до грудня 1943 року територія Черкащини стала ареною кровопролитних битв Другої світової війни, а до річниці закінчення війни у Черкасах було створено меморіальний комплекс Пагорб Слави.
29 березня 2020 року із 46 інфікованих коронавірусом у межах Черкаської області (43 виявлено тільки за останню добу) 23 — з міста Кам'янка. У Кам'янці 5 медпрацівників інфікувалися.[3]
Місто стало одним із епіцентрів епідемії на Черкащині.
У Кам'янці 29 березня ввели комендантську годину із 8 вечора до шостої ранку. Багато інфікувалися від водія маршрутки, якого ще 27 березня поклали до лікарні.[4]
Станом на 1 травня 2020 року чисельність населення області становить 1187,8 тисяч осіб[1].
Станом на 1 січня2015 року населення області становило 1251800 осіб[6]. Це вказує на те, що упродовж 2014 року населення скоротилось на 8,1 тисяч осіб. Міське населення становить 710 тисяч осіб, сільського — 541 тисяча.
Чисельність населення, що проживає на території області, на 1 січня 2009 року за попередніми даними становить 1304,3 тисяч осіб, у тому числі міського 726,8 тисяч осіб, або 55,7 відсотка населення, сільського — 44,3 відсотка. За чисельністю населення області становить 2,9 % населення України та займає 15-те місце в Україні.
Черкаська область належить до числа густонаселених. Її середня густота — 65 осіб на 1 км². Близько 90 % населення проживає в правобережній частині області, у лівобережній — 10 %.
Статевий склад населення характеризується перевагою жіночого населення — 54,5 %. На кожні 1000 жінок припадає 835 чоловіків.
На 1.01.2008 року в області проживало 435404 пенсіонери. На 1000 жителів припадало 332 пенсіонери.
Найбільші населені пункти
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч за даними Держкомстату[7][8]
На Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці (понад 90 %). Росіяни становили максимальну питому вагу напередодні розпаду СРСР (близько 8 %), відтоді їхня частка неухильно зменшується через міграційний відплив та етнічну асиміляцію (діти в українсько-російських шлюбах вважають себе у більшості випадків українцями)[джерело?]. В області мешкають також представники інших етнічних груп: білоруси, татари, євреї, молдовани, вірмени, болгари, поляки, цигани тощо.
Національний склад населення Черкаської області станом на 2001 рік[9]:
За структурою господарства область є індустріально-аграрною.
Промисловість
У сукупному випуску товарів і послуг питома вага промисловості становить 42 %.
Структура промислового виробництва області характеризується такими показниками:
добувна промисловість становить 2,2 % загальнообласного обсягу. В неї входять дві підгалузі: видобування енергетичних матеріалів (торфу) та видобування неенергетичних матеріалів (нерудної сировини для промисловості та будівництва);
Черкащина відрізняється від інших областей високим рівнем виробництва зерна, цукрового буряку, соняшнику, овочів і картоплі і тваринництвом м'ясо-молочного напрямку.
Зовнішньоекономічна діяльність
Протягом I півріччя 2014 року підприємства Черкащини підтримували зовнішньоторговельні зв'язки з партнерами з 97 країн світу.
За січень-червень 2014 року обсяги експорту та імпорту товарів становили відповідно 321,3 млн дол. США та 233,7 млн дол. США. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 87,6 млн дол. США.
Підприємства Черкащини експортували свою продукцію до 88 країн світу.
Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 37,1 % від загального обсягу, до інших країн — 62,9 %
Найсуттєвіші експортні поставки серед країн ЄС здійснювалися підприємствами Черкащини до:
На території області проходить 6049,4 кілометрів автомобільних доріг, державного значення 656,1 км, доріг місцевого значення 5393,3 км, ґрунтові дороги становлять 208,9 км, тобто дороги з твердим покриттям у загальній довжині автомобільних доріг становлять 96,5 %.
Розвинений автомобільний транспорт. Послуги з пасажирських перевезень в області надають 32 підприємства, що обслуговують 375 маршрутів та 64 приватних підприємців, які обслуговують 176 маршрутів.
Станом на 01.07.2014 в області налічувалося 855 населених пунктів, із яких 45 не мають автобусного сполучення з районними центрами.
В області функціонують 1 автовокзал та 29 автостанцій.[17]
Залізничний транспорт
На території області розташовано 25 підприємств залізничного транспорту, 3 залізничні вокзали (Черкаси, Христинівка, ім. Т. Г. Шевченка), 29 залізничних станцій (через 21 станцію здійснюються і вантажні перевезення) та 80 посадочних платформ.[17]
Річковий транспорт
У регіоні проходить 150 кілометрів експлуатаційних річкових судноплавних шляхів. Найголовнішим є р. Дніпро.
Галузь річкового транспорту області представлена наступними підприємствами та інфраструктурою:
КП «Річковий вокзал» Черкаської обласної ради (м. Черкаси);
Телефонний зв'язок на території області забезпечується ВАТ «Укртелеком».
Телефонна щільність по області складає[коли?] 19 телефонів на 100 жителів. В області функціонують декілька провайдерів, що надають послуги з підключення до мережі Інтернет.
Туризм
Черкаська область має значний туристичний потенціал. Протягом 2006—2009 років в області була реалізована програма «Золота підкова Черкащини». До послуг туристів на Черкащині — 9 національних та державних історико-культурних і природних заповідників. За 2013 рік історико-культурні об'єкти регіону відвідало понад 700 тисяч туристів та екскурсантів.
У Черкаській області зареєстровано 207 туристичних фірм, з яких 19 туроператорів.
В області функціонує 76 готелів та аналогічних закладів розміщення, а також 758 закладів ресторанного господарства та 3 туристично-інформаційні центри (м. Канів, м. Черкаси та Чигиринський район).
Соціально-гуманітарна сфера
Освіта
В області діють 684 дошкільні навчальні заклади, у тому числі 191 навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад». До комунальної власності належать 618, або 90,4 %. Діє 7 спеціальних дошкільних закладів (617 дітей), 130 спеціальних груп у 55 закладах (1939 дітей), 2 санаторні дошкільні заклади (190 дітей) та 21 санаторна група у 16 закладах (340 дітей).
Всього охоплено дошкільною освітою 34842 дітей, або 63,7 %, у 2003 році — 62.
У 700 загальноосвітніх школах здобувають загальну середню освіту 168502 дітей. Із загальної кількості загальноосвітніх шкіл — 13 гімназій, 13 ліцеїв, 3 колегіуми, 28 спеціалізованих, 3 вечірні та 5 приватних шкіл.
Професійну підготовку в області здійснюють 27 державних професійно-технічних навчальних закладів (9792 учні), 14 міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (6120 учнів), 4 галузеві навчально-курсові комбінати та 80 інших організацій, підприємств різних форм власності та підпорядкування. У зазначених навчальних закладах робітничу кваліфікацію набувають понад 15 тисяч учнів, слухачів.
Мережу вищих навчальних закладів I—II рівнів акредитації становлять 8 коледжів, 6 училищ, 7 технікумів та 6 філій цієї категорії вищих навчальних закладів. У 2004 році створений Черкаський художньо-технічний коледж (реорганізований з Черкаського вищого професійно-технічного училища № 20). Крім вищеназваних навчальних закладів, освітню діяльність в області здійснюють 26 відокремлених підрозділів 19 вищих навчальних закладів України.
У 2004/2005 навчальному році у вищих навчальних закладах області навчається близько 56 тисяч молодих людей. На 10 тисяч населення області ми маємо 410 студентів (в Україні цей показник становить 512). Вищі навчальні заклади Черкащини здійснюють освітню діяльність за 192 спеціальностями. Найбільш впровадженими є спеціальності напрямків «Економіка і підприємництво» та «Комп'ютерні науки».
На Черкащині діє 1038 релігійні організації 48 конфесій, толків, напрямків. Вони складаються із 7 обласних релігійних управлінь, 4 монастирів, 4 духовних місій, 1 братства, 1 біблійного інституту (заочна форма навчання), 1039 релігійних громад, з яких 645 — православні, 357 — протестантські, 36 — інші. При релігійних громадах діють 115 недільних шкіл. У релігійних громадах служать 553 священнослужителя. З початку проголошення незалежності України, за рахунок добровільних пожертвувань громадян, активної допомоги місцевих органів влади в регіоні збудовано 162 кульові споруди та ще 55 будується. Найпоширенішою релігією є православ'я.
В інформаційному просторі Черкащини друковані засоби масової інформації станом на 1 квітня 2005 року представлені 303 виданнями. Їх тижневий наклад перевищує мільйон двісті тисяч примірників. Питома вага комунальних обласних, міських і районних газет сягає за 100 тисяч примірників або 12 % від разового тиражу всіх видань області. Найчисельніша група видань — 93, або 31 % — належить комерційним структурам.
У телерадійному просторі обсяг мовлення на тиждень становить 1174 години. На 25 комунальних районних і міських радіо- і телевізійних редакцій, філію АТ НСТУ «Черкаська регіональна дирекція» припадає 107 годин, або 9 % (це інформаційний продукт власного виробництва). Дротове радіо охоплює майже 260 тис. сімей. До недержавних телекомпаній належать «Вікка», Ільдана та телеканал «Антена».
В області розташовані 77 пам'яток історії, архітектури та археології та дев'ять історико-культурних заповідників національного значення. У тому числі національного значення: пам'яток містобудування і архітектури — 56, пам'яток історії — 4, пам'яток монументального мистецтва — 1, пам'яток археології — 16[19].
У скарбниці світової культури чільне місце займають шедеври художника Данила Нарбута. Черкащина відома своїм гончарним мистецтвом, в історії якого чільне місце займає ім'я Якова Брюховецького. На Уманщині народився Митрополит Василь Липківський — відомий релігійний діяч, борець за автокефалію українського православ'я.
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Наш рідний край: Хрестоматія з історії Черкащини / Упоряд. А. І. Кузьмінський, Г. В. Суховершко, В. Я. Чудновський. — К.: Молодь, 1993—1995.
Ч. 1. — 1993. — 368 с.: іл.
Ч. 2. — 1995. — 175 с.: іл.
Черкащина: історія краю та його людності / За ред. В. В. Масненка, В. Т. Поліщука. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2017. – 698 с. ISBN 978-966-920-330-4 (розділ 7, link)