Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці Тясмин, правій притоці Дніпра за 62 км від обласного центру — міста Черкаси біля автошляху Н01. Однойменна залізнична станція на лінії Київ — Знам'янка.
У XVII столітті це було сотенне містечко Чигиринського полку. За Прутським трактатом 1711 року між Росією й Туреччиною містечко потрапило під владу Польщі. З 1756 року воно належало князям Любомирським, а після поділу Польщі стало власністю російського поміщика Л. Давидова, від котрого перейшло в спадщину до його сина, який пізніше взяв участь у декабристському русі. Саме в Кам'янку приїжджали офіцери російської армії, щоб утворити Південне товариство. Всі вони брали участь у війні з Наполеоном, бачили Європу й захопилися демократичними ідеями. Вони переконалися, що монархічний чиновницько-бюрократичний лад Росії суперечить європейським революційним ідеям про свободу, рівність, братерство, що царизм став гальмом у розвитку країни. Члени товариства задумали змінити суспільство революційним шляхом, створивши задля цього таємну організацію. Саме в Кам'янці знаходилася філія Південного товариства (головна управа якого була в Тульчині) революціонерів, яких пізніше назвуть декабристами.
У Кам'янку 1820 року приїздив О. Пушкін. Одним із найулюбленіших місць відпочинку поета була скеля посеред течії Тясмину, котру тепер називають Пушкінською. Саме там під впливом захоплення Марією Раєвською Пушкін на скелі написав славнозвісні вірші «Я пережил свои желанья», «Нереида», «Редеет облаков летучая гряда», там він закінчив і романтичну поему «Кавказский пленник». Пушкін також бував у гроті, пам'ятці архітектури XVIII століття, що служив місцем для таємних зустрічей декабристів. На його гранітному півколі були написані слова Рилєєва: «Нет примиренья, нет условий между тираном и рабом».
У Кам'янці неодноразово бував і писав свої твори великий українсько-російський композитор П. Чайковський, який приїздив до своєї молодшої сестри Олександри, що була одружена з сином декабриста — Л. В. Давидовим. Там, над Тясмином, у Кам'янці композитор створив найкращі свої твори — опери «Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Орлеанська діва», «Черевички»; балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», розпочав писати українську симфонію. Саме в Кам'янці композитор неодноразово чув гру і спів кобзарів, захоплювався народними піснями та легендами, що справили на його творчість великий вплив. Нині в колишній садибі Давидових, так званому Зеленому будинку, діє Літературно-меморіальний музей О. Пушкіна та П. Чайковського, а в парку встановлено їм пам'ятники.
18 листопада 2017 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці[4].
З 2017 року шляхом об'єднання сільських рад місто Кам'янка — адміністративний центр громади.[5]
29 березня 2020 року із 46 інфікованих коронавірусом в межах Черкаської області (43 виявлено тільки за останню добу) 23 - з міста Кам’янка. У Кам'янці 5 медпрацівників інфікувалися.[6]
Місто стало одним із епіцентрів епідемії на Черкащині.
У Кам'янці 29 березня ввели комендантську годину із 8 вечора до шостої ранку. Багато інфікувалися від водія маршрутки, якого ще 27 березня поклали до лікарні[7].
Населення
Чисельність
Населення — 11 857 осіб у 2017, 12 956 осіб у 2011, 14 291 особа у 2007, 15 109 осіб у 2001, 14 400 осіб у 2004 та 14 800 осіб у 1972 роках.
Верстатний парк заводу дозволяє виробляти практично будь-яку механічну обробку, обмежуючись лише геометричними розмірами заготовок, а саме: токарних (зокрема й на верстатах з ЧПУ), фрезерну, зубошліфувальні (до 5-го ступеня точності включно), плоске і кругле шліфування, плоске і кругле доведення. Наявність термоконстантного цеху дозволяє виготовляти деталі високого класу точності.
Шкаліберда Марія Антонівна. Кам'янський літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського. Путівник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1972. — 76 с.
_(1852).jpg)
