PROFILPELAJAR.COM

село Нова Осота
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Кропивницький район
Тер. громада	Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA35040250320039301
Облікова картка	Нова Осота
Основні дані
Засноване	до 1885 р.
Населення	1343
Поштовий індекс	27314
Телефонний код	+380 5242
Географічні дані
Географічні координати	48°59′44″ пн. ш. 32°15′33″ сх. д. / 48.99556° пн. ш. 32.25917° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	118 м
Водойми	р. Осотянка
Місцева влада
Карта
	Нова Осота
	Нова Осота
Мапа
	Нова Осота у Вікісховищі

Нова́ Осота́ — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1343 осіб. Колишній центр Староосотської сільської ради.

Історія

Старе козацько-християнське село Чигиринщини, центру Держави Війська Запорізького з часів Хмельниччини, у селі і його околицях здавна проживали численні нащадки старих козацько-християнських родів Київської Русі-України, представники строкатої цивілізації воїнів Христових обох берегів Дніпра.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Староосотської волості Чигиринського повіту Київської губернії мешкала 1641 особа, налічувалось 213 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 постоялих будинки^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2189 осіб (1076 чоловічої статі та 1113 — жіночої), з яких 2160 — православної віри^[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1605 осіб, з яких 712 чоловіків та 893 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1342 особи.^[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	95,16 %
циганська	2,90 %
російська	1,71 %
молдовська	0,15 %
білоруська	0,07 %

Відомі уродженці і жителі

Гупало Денис Мусійович (1898—1923) — нащадок старих козацько-християнських родів краю, військовий діяч часів УНР, Отаман Чорного лісу;
Богдан (отаман Холодного Яру) — отаман Холодного Яру, згаданий в книзі Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр» присвяченій козацько-християнському повстанському руху на Чигиринщині і Подніпров'ї, на теренах Київської Русі-України, молодої Української Республіки 1920х рр.;
Козир Михайло Сидорович (23.05.1894 — 24.10.1930) — нащадок старих козацько-християнських родів краю, відомих з часів Гетьманщини (Держави Війська Запорізького), один з організаторів і керівників робітничо-селянського (робочо-християнського), краснокозачого і краснопартизанського руху опору Колчаку на Алтаї, соратник Юхима Мамонтова, керівник одного з полків Робітничо-Селянської Червоної Армії Західного Сибіру на початку 1920х, брат педагога Феодосія Сидоровича Козиря (1911—1938), чиї батьки переселились на Алтай на початку 20 ст.;