село Тіньки
будівля колишньої сільської ради
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Чигиринська міська громада
Код КАТОТТГ	UA71080510180052908
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	середина 16 століття.
Населення	2 255 (на 01.01.2007)[1]
Площа	8,5 км²[2]
Густота населення	282,35 осіб/км²
Поштовий індекс	20924
Телефонний код	+380 4730
Катойконіми	тіньчани
Географічні дані
Географічні координати	49°11′10″ пн. ш. 32°37′2″ сх. д. / 49.18611° пн. ш. 32.61722° сх. д. / 49.18611; 32.61722
Середня висота над рівнем моря	76 м
Водойми	Дніпро (Кременчуцьке водосховище).
Відстань до обласного центру	48,7 (фізична) км[3] 65 (автошляхами) км
Відстань до районного центру	17 (автошляхами) км
Найближча залізнична станція	Фундукліївка
Відстань до залізничної станції	51 км
Місцева влада
Адреса ради	м. Чигирин
Карта
Тіньки
Тіньки
Мапа
Тіньки у Вікісховищі

Ті́ньки — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Населення — 2 255 чоловік (2007). Село розташоване за 6 км від річкового порту Адамівка, за 17 км від районного центру, міста Чигирин та за 51 км від залізничної станції Фундукліївка. На півночі сусідить з селом Боровиця, на заході з селами Розсошинці та Красносілля, на півдні з селом Рацеве та на сході омивається водами Кременчуцького водосховища. Поблизу Тіньок, Бужина і Тарасівки знайдено 4 поселення доби бронзи.

Сучасне село Тіньки утворене у 1959 році внаслідок переселення мешканців сіл Тіньки, Шабельники, Тарасівка, Адамівка та Бужин через будівництво Кременчуцького водосховища. Ці села знаходилися в низовині, яку потім затопили. Досі мешканці села умовно ділять територію на Шабельники та Тіньки, межа яких проходить по вулиці Гоголя.

В історичних документах Бужин і Тіньки згадуються ще у 16 столітті. Лаврентій Похилевич в своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» пише:

Тіньки, село за 3 версти від Бужина і від Адамівки. Має таке саме розташування як і Адамівка і Кожарок, знаходиться в тіні гори і дерев, звідки походить і назва. Під час весняного паводку навколишні болота заливаються Дніпром і село стає островом; влітку Дніпро за 4 версти. На полях знаходиться велика кількість могил, що пояснюється близкістю до Бужина.

Мешканців обох статей 988. В 1808 році було 418 у 41 дворі.

Церква Миколаївська, дерев'яна, 6-го класу, землі має 36 десятин, побудована в 1804 році на місці старої.

В роки Радянсько-німецької війни населення брало активну участь у партизанських загонах. За мужність і відвагу 417 жителів села нагороджені орденами і медалями. В селі споруджено обеліск Слави та пам'ятник на братській могилі. Всього у війні брали участь 1 500 мешканців села, 78 з них загинули.

За радянської влади в селі працював колгосп «Україна», що обробляв 4130 га землі, з яких 3978 орної. Основним напрямком господарства було рільництво і тваринництво.

1958 року за виробництво м'яса та іншої тваринницької продукції бригадир рільничої бригади С. С. Яценко удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, 232 особи нагороджені орденами і медалями.

Станом на 1972 рік у селі мешкало 3 671 чоловік, працювали середня і початкова школи, будинок культури на 650 місць, 3 бібліотеки з фондом 16 600 книг, дільнича лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, 2 дитячих ясел, відділення зв'язку, чайна, 5 магазинів.

В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів^[4], дошкільний дитячий заклад «Сонечко». Працюють одинадцять приватних крамниць. Є лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, аптека, стадіон, пошта, відділення Ощадбанку, будинок культури (1969, архітектори Георгій Зенькович, Леонід Олов'янников, В. Кащин, З. Чечик^[5], монументально-декоративне оздоблення виконав художник Григорій Довженко^[6]) з філією районної бібліотеки, працює кілька приватних риболовецьких підприємств. Щовівторка у першій половині дня в селі проводиться ярмарок.

• Вулиці: Пушкіна, Андріївська (колишня Горького), Богдана Хмельницького, Шабельницька (колишня Котовського), Гоголя, Благовісна (колишня Леніна), Грушевського (колишня Калініна), Тарасівська (колишня Кірова), Крилівська (була дорога на Крилів), Бужинська (колишня Чапаєва), Чернишевського, Чигиринська (дорога з Тарасівки на Чигирин), Шевченка, Центральна (колишня Щорса);
• Балки: Бадьорова (землі діда Бадьора), Нюхова;
• Ярки (з півночі на південь): Конюхів, Голиків, Больботів (Палтонів), Церковний, Свитин, Федін, Малий, Брисін, Бадьоровий, Льодник, Черпалка, Мурашиний, Набоківський (Дурний), Хмарівський, Курятник, Чигиринський, Цегельний, Дизель, Низький, Високий, Мишурин.

Згідно з даними дільничої виборчої комісії у позачергових виборах до Верховної Ради України 30 вересня 2007 року взяли участь 1199 чоловік, або 65,84 % виборців. Найбільш голосів — 46,96 % віддали виборці Блоку Юлії Тимошенко, потім — «НАША УКРАЇНА — НАРОДНА САМООБОРОНА» — 21,35 %, Партія регіонів — 10,26 %, «Блок Литвина» — 7,09 %, Комуністична партія України — 5,56 %, Соціалістична партія України — 2 %.

Також від 1 до 10 голосів набрали підтримки (у порядку зменшення): Прогресивна соціалістична партія України — 10, Партія Вільних Демократів і Всеукраїнське об'єднання «Свобода» по 7, «Блок партії пенсіонерів України» — 4, Селянський Блок «Аграрна Україна» — 2, Блок «Всеукраїнська громада» і Виборчий блок політичних партій «КУЧМА» по одному.

• Великий Михайло Володимирович (1913—1975) — Герой Соціалістичної Праці;
• Зайнчківська Лідія Іванівна (* 1961) — Народна артистка України;
• Петкова Леся Омелянівна (* 1967) — вчена-економістка. Доктор економічних наук, професор. Академік АН ВШ України.
• Прудкий Олег Вікторович (1991—2022) — український боксер, учасник російсько-української війни.
• Сіянко Климентій Євдокимович (1868—1946) — один з фундаторів заповідника «Асканія-Нова»
• Смоляр Олександр Васильович (1976—2014) — учасник АТО;
• Яценко Степан Семенович (1913 — ?) — Герой Соціалістичної Праці.

• Міхненко Григорій Кирилович (1910-1990) — український педагог, Заслужений вчитель Української РСР, Герой Соціалістичної праці.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
• Тіньки: [про минуле зниклих сіл Бужина, Тарасівки, Тіньок, Шабельників Черкас. обл., примусове переселення мешканців, буд-во і життя нового села, про уродженців краю] / Олександр Солодар. — Черкаси: Чабаненко Ю. А., 2016. — 151, [2] с. : іл., табл., карти-схеми, портр. — (Серія «Невідома Чигиринщина»). — Бібліогр.: с. 143—152 (431 назва). — ISBN 978-966-920-160-7

• Г. М. Пілявська, В. І. Міщенко. Тіньки