Час заснування села припадає на період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. За переказами, великий князь Мордвин зупинився над Тясмином на відпочинок і згодом оселився тут, започаткувавши село Мордва. Згодом тут осіли втікачі із Полтавщини.
Село Мордва відстоїть від Чигирина в 13-ти верстах і утворилося на початку минулого XVIII століття з переселенців задніпрянських, а також сіл Погорільці, Розсошинці коли ліси по над Тясмином були винищені, а землі поступово зверталися в піщану пустелю. Жителів обох статей 749. Церква Успіння Пресвятої Богородиці побудована в 1739 році старанням прихожан села Погорільці. У 1831 році перенесена в село Мордву, в 1851 згоріла, в 1852 побудована невелика церква на цвинтарі, остаточно закінчена в 1864 році. По штатах вона зарахована до 5-го класу; землі мала 36 десятин. Давні Погорільці розташовані над річкою Тясмином, на піщаній рівнині, навпроти села Новоселиці в 3-х верстах від Мордви. Колишня Погорільська парафіяльна церква, як значиться у візиті за 1741 рік, була побудована в 1739 році. Прихожан під час згаданого візиту мала: 25 дворів в Погорільцях і 30 в Розсошинцях. Нині в Погорільцях жителів 506. Село Розсошинці, нині зараховано до Мордвянского приходу, розташовано на лівій стороні Тясмину, в 6-ти верстах від Мордви, навпаки Суботова. Жителів обох статей 840. У 1808 році вважалося 935 в 78 дворах. У Розсошинцях і Погорільцях варті уваги невеликі озера на піщаній рівнині, які жителями вважаються слідами Ірденя, що тече від містечка Білозір'я, під піском[4].
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Мордва Шабельницької волості Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України[5].
У 1937—1938 роках в селі прокотилася хвиля арештів. 22 особи було репресовано.
За мужність і відвагу, проявлену на фронтах Другої світової війни 70 мешканців села нагороджено орденами і медалями. На честь воїнів-визволителів у селі встановлено обеліск Слави.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 725 чоловік, працювала 8-річна школа, бібліотека з книжковим фондом 10 533 примірника, будинок культури із залом на 400 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, ощадна каса, п'ять магазинів, пологовий будинок, колгоспний побутовий комбінат.
За радянської влади в селі працював колгосп імені Карла Маркса, що обробляв 2514 га в тому числі 2112 га орної. У 1976 році колгосп було приєднано до колгоспу «Україна» села Тіньки.
У 2000 році 485 власників земельних і майнових паїв вийшли зі СТОВ «Тіньки» і створили СТОВ «Красносільське».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
↑Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. — с. 531
