Автомобільні шляхи загального користування в Україні — мережа доріг на території України, що об'єднує між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів.
Державна політика у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування реалізується Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор)[1].
Протяжність автомобільних державних доріг в Україні становить 169,5 тис. км. Мережа основних маршрутів поширена по всій країні і з'єднує всі великі міста України, а також надає транскордонні маршрути із сусідніми країнами, з них з твердим покриттям — 165,8 тис. км. За стан цих доріг відповідає Державне агентство автомобільних доріг України[2].
Ще є 250 тис. км вулиць міст, за стан яких відповідають місцеві органи влади[2]. Також є відомчі і внутрішньогосподарські дороги.
Станом на 1940 рік загальна протяжність автошляхів на території УРСР становила 270,7 тис. км. Переважно це були ґрунтові дороги. Лише 10,8 % доріг мали тверде покриття.
Найінтенсивнішими темпами дороги будувались у 60—70-і роки XX сторіччя. Яскравим прикладом шляхобудівного сподвижництва слугує зокрема робота Новомиргородської шляхово-експлуатаційної дільниці ШЕД-722, яка під керівництвом інженера-шляховика Степана Кожум'яки за 7 років плідної роботи (1955—1961) завершила будівництво автотраси Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км, на дистанції Сміла—Брацлав) і спорудила до середини 70-х рр. 12 автошляхових мостів через річку Велику Вись.
До кінця 80-х років загальна мережа автомобільних доріг в Україні була фактично збудована.
Наразі розвиток автомобільних шляхів загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990—2010 рр. їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 раза менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів (у Німеччині — 12,5 тис. кілометрів, у Франції — 7,1 тис. кілометрів[джерело?]), а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5—6 разів менший, ніж у зазначених країнах.
У 2018 році стартувала Державна цільова економічна програма розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, що реалізується Міністерством Інфраструктури. [3]
Протягом 2020—2021 реалізується багато визначних проєктів: Будівництво Запорізьких, Кременчуцьких мостів, «Бориспільської траси», дороги Київ-Харків, Дніпро-Решетиліка. Розпочато реалізацію добудови Дарницького мосту в Києві.
Транспортно-експлуатаційний стан
Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, адже призводить до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту.
Незадовільним є транспортно-експлуатаційний стан автошляхів: 51,1 % не відповідає вимогам за рівністю, 39,2 % — за міцністю[4]. Середня швидкість руху на автошляхах України у 2–3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах[джерело?].
Це пояснюється зокрема тим, що тягар на утримання транспортної мережі на душу населення в Україні є більшим порівняно з європейськими країнами через відносно невелику густоту населення (76 осіб на 1 кв. кілометр), низьку купівельну спроможність громадян (1/5 купівельної спроможності Єврозони), порівняно невеликий парк автомобілів та значну територію країни[джерело?].
Класифікація
Автомобільні дороги класифікують:
за значенням;
за покриттям;
за категорією.
За значенням
автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення.
відомчі (технологічні) автомобільні дороги. До них належать внутрішньогосподарські технологічні дороги, що знаходяться у власності юридичних або фізичних осіб.
автомобільні дороги на приватних територіях. До них належать автомобільні дороги, що розташовані на територіях, власниками яких є юридичні (недержавні) або фізичні особи.
Складові частини автодоріг
У межах смуги відведення
земляне полотно, проїзна частина, дорожнє покриття, смуга руху, споруди дорожнього водовідводу, штучні споруди;
інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, технологічного зв'язку, вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху), об'єкти дорожнього сервісу;
архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, що призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг;
технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг;
зелені насадження.
За межами смуги відведення
До складових автомобільної дороги, що перебувають за межами смуги відведення, належать:
об'єкти дорожнього сервісу, архітектурне облаштування;
будівлі та споруди, що забезпечують її функціонування: виробничі бази та придорожні кар'єри, лінійні жилі будинки, лінійні та інші споруди для виконання ремонтів та утримання доріг, їх збереження і контролю дорожнього руху, комплекси дорожнього сервісу;
поромні переправи, снігозахисні споруди, протилавинні і протисельові споруди, уловлювальні з'їзди;
майданчики для стоянки транспортних засобів, відпочинку, видові, для складування дорожньо-будівельних та інших матеріалів;
нагірні канави, випарні басейни, відкриті та закриті дренажні системи.
Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів
Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на:
магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху),
магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху),
магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.
Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі.
Дороги спеціального призначення
Автомобільні шляхи спеціального призначення — це під'їзди до військових та інших режимних об'єктів, великих залізничних вузлів, станцій, переправ, морських та річкових портів, а також автомобільні дороги оборонного значення.
За покриттям
За покриттям розрізняють:
з твердим покриттям — автомобільні дороги з одношаровим чи багатошаровим дорожнім покриттям, яке складається з різних видів ущільнених дорожніх сумішей або кам'яних матеріалів (щебінь, гравій, шлак), оброблених або не оброблених в'яжучими речовинами.
ґрунтові — дороги, проїзна частина яких поліпшена введенням каркасних добавок (гравію, шлаку та ін.). Це нижчий тип покриття, який потребує постійного вирівнювання для запобігання виникненню колій.
81 % державних доріг мають асфальтобетонне покриття, 8,7 % — цементобетонне і 10,2 % — чорне.
Місцеві автомобільні дороги в переважній більшості (45,1 %) — це чорні шосе. Асфальтобетонними є 51,1 % територіальних доріг і 23,8 % районних. Сільські дороги на 42,4 % складаються з чорних шосе, на 26,6 % — з білих щебеневих, гравійних, на 19,8 % — з асфальтобетонних.
За категоріями
Залежно від пропускної здатності, кількості смуг руху, ширини смуг, ширини проїзної частини, ширини земляного полотна, ширини смуги відводу, поздовжнього похилу дороги та радіусу закруглень дороги, автомобільні дороги поділяють на 5 категорій[5]:
Категорія
1а
1б
2
3
4
5
Розрахункова перспективна інтенсивність руху (в транспортних одиницях на добу)
>10000
>10000
>3000-10000
>1000-3000
>150-1000
<150
Розрахункова перспективна інтенсивність руху (в приведених до легкового автомобіля)
>14000
>14000
>5000-14000
>2500-5000
>300-2500
<300
Розрахункова швидкість руху, км/год
130
110
90
90
90
90
Кількість смуг (в обидві сторони), шт
4;6;8
4;6
2
2
2
1 (всього)
Ширина смуги руху, м
3,75
3,75
3,75
3,5
3,0
4,5
Ширина роздільної смуги, м
6,0
3,0
-
-
-
-
Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі, м
0,75
0,50
-
-
-
-
Найменша ширина земляного полотна, м
28,5; 36,0; 43,5
28,5; 36,0
15
12
10
8
Найменший радіус кривої у плані, м
1000
700
450
450
450
450
Найбільший поздовжній похил, проміле
40
50
60
60
60
60
Дороги I категорії з обов'язковою розділювальною смугою і 2–4 смугами для руху в одному напрямку мають протяжність усього 2,2 тис. км або 1,3 % від протяжності доріг з твердим покриттям.
Найбільше доріг I категорії в Київській області — 401 км. Після неї йдуть Житомирська — 232 км, Донецька —230 км, Дніпропетровська — 226 км і Харківська — 166 км. Деякі області практично не мають доріг такої якості: Кіровоградська — 1 км, Сумська — 4 км, Закарпатська — 12 км і Чернівецька — 13 км.
Пропускна здатність окремих автошляхів України дорівнює або перевищує ці стандарти. Зокрема дорога Київ — аеропорт «Бориспіль» має пропускну здатність понад 300 тис. авт/добу[джерело?] та 4–5 смуг в обидва напрямки.
У процентному відношенні в Україні дорогами першої категорії є 1 % всіх автошляхів, другої — 8 %, третьої — 17 %, четвертої — 63 %[6] та 11 % п'ятої.
Автомобільні дороги загального користування
Автомобільні дороги загального користування поділяються на:
дороги державного значення (міжнародні, національні, регіональні та територіальні дороги),
дороги місцевого значення (обласні та районні дороги)[7].
Переліки доріг державного та місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджуються відповідно Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями один раз на три роки.
Автомобільні дороги державного значення — це автомобільні дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні, регіональні та територіальні автомобільні дороги, які позначені відповідними дорожніми знаками;[8]
Загальна протяжність автомобільних доріг державного значення станом на 30.01.2019 року 46 640 км (до 2019 р. було— 49117,4 км)[9].
суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або
входять до Європейської мережі основних, проміжних, з'єднувальних автомобільних доріг та відгалужень,
мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.
Міжнародні дороги позначаються літерою та двозначним числом «М-ХХ». Вони становлять 4,9 % довжини всіх автомобільних доріг України.
Згідно з угодою про головні міжнародні транспортні артерії (AGR) від 15 листопада1975 року, основні дороги Європи позначаються літерою та двозначним числом «Е-ХХ». Основні дороги в напрямку захід—схід позначаються парними числами та закінчуються на 0 (Е20, Е30 … Е90), проміжні мають на кінці індексу парну цифру (Е12, Е18 … Е94). Основні дороги в напрямку північ—південь позначаються непарними числами та закінчуються на цифру 5 (Е05, Е15 … Е95), проміжні мають на кінці непарну цифру (Е01, Е03 … Е93).
Загальна протяжність міжнародних автомобільних доріг на території України — 9311,2 км (8652,7 км).[9]
суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та
з'єднують Київ, адміністративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами.
Національні дороги позначаються однією літерою «Н» та двозначним числом. Національних доріг 2,9 % від загальної довжини доріг.
Загальна протяжність національних автомобільних доріг — 7175,2 км (до 30.01.2019 р. ― 4830,4 км).[9]
з'єднують основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об'єкти національної культурної спадщини, курортні зони з міжнародними та національними автомобільними дорогами.
Регіональні дороги позначаються літерою «Р». Регіональних доріг 4,7 %.
Загальна протяжність регіональних автомобільних доріг — 8492,6 км (до 30.01.2019 р. ― 10089,8 км).[9]
На сьогодні відносять до шляхів Державного значення та фінансуються з центрального бюджету.
з'єднують адміністративні центри Криму й областей з районними центрами.
сполучають з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об'єкти національного і культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.
Загальна довжина територіальних доріг становить 21 661 км (до 30.01.2019 р ― 25544,5 км)[9], або 15,8 % шляхів.
Територіальні дороги України позначаються літерою «Т» і чотиризначним цифровим індексом в якому перші дві цифри — індекс області, дві другі — номер дороги, наприклад: автомобільна дорога Т 2502 Семенівка—Новгород-Сіверський—Глухів—контрольно-пропускний пункт «Катеринівка».
Автомобільні дороги місцевого значення складають переважну частку сучасної автодорожньої мережі (121,7 тис. км, або 71,8 % загальної довжини), поділяються на обласні та районні.
Обласні
З'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Криму чи області між собою та з залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон і місцями відпочинку, які не належать до доріг державного значення.
Загальна протяжність 52,1 тис. км. У середньому на район припадає 106,3 км обласних автомобільних доріг. До обласних доріг належить 30,7 % доріг України. Обласні дороги України позначаються літерою «О» і шестизначним або семизначним цифровим індексом, у якому перші дві цифри — індекс області, треті та четверті ― індекс району та 5,6,7-і цифри ― номер шляху, наприклад: автомобільна дорога О-212004 Лозова—Близнюки—Барвінкове.
З'єднують районні адміністративні центри з іншими населеними пунктами району, а останні — між собою, з підприємствами, об'єктами культури, іншими дорогами загального користування в межах району. Позначаються літерою — «С» та шестизначним або семизначним числом, де перші дві позначають область, наступні дві-район, а 5-7 номер шляху.
Їх довжина становить 69,5 тис. км. В середньому на одне село припадає всього 2,44 км районних автомобільних доріг, які повинні забезпечувати життєдіяльність 555 його мешканців (середня чисельність). Районних доріг в Україні ― 41 %.
Детальну інформацію про автомобільні дороги загального користування державного значення можна знайти на офіційному порталі "Дорожній геокалькулятор": початок та кінець автомобільної дороги, її тип, загальну схему та підпорядкування всієї дороги або окремих її ділянок тому чи іншому власникові (балансоутримувачу).[11]
Крім того, за допомогою геокалькулятора можна здійснювати перерахунок лінійних кілометрових прив'язок (км+) в геопросторові координати (WGS84) і навпаки. Для програмного доступу до цих даних розроблений відкритий прикладний програмний інтерфейс (API)[12].
Примітки. 1.Курсивом виділено пункти пропуску на тому відрізку кордону з Молдовою, що перебуває під контролем самопроголошеного Придністров'я. 2.Закреслено пункти пропуску з Росією та Білоруссю, рух через які припинено рішенням Кабінету Міністрів України.
Відстані між обласними центрами України
Віддалі вказані в кілометрах автомобільними шляхами[13].
↑ДБН В.2.3-4:2007. Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 2007. 104 с. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15 травня 2018.
¹ Частково розташована в іншій частині світу | ² Розташована в іншій частині світу, але пов'язується з Європою з точки зору культурних особливостей | ³ Визнана деякими країнами